Решение № 136117018, 30.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 квітня 2026 року Справа № 280/1494/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 11.02.2026 № 083950005575 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та відмову в урахуванні довідок № 41, 42, 43 від 02.02.2026, виданих Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 02.02.2026 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідкахс Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 02.02.2026 №№ 41, 42, 43.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2026 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, рішенням відповідача від 11.02.2026 № 083950005575 в призначенні пенсії державного службовця Позивачу відмовлено, оскільки до стажу державної служби враховано лише 05 років 06 місяців 3 дні. Не погоджуючись із спірним рішенням та беручи до уваги викладене у позові, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

6.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала з 04.07.2001 по теперішній час в органах місцевого самоврядування у виконавчому комітеті Запорізької міської ради, де присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями і цей період не може бути зарахований до стажу державної служби. Таким чином, у зв`язку із відсутністю у позивачки необхідного стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу. Що стосується довідок №41, 42 та № 43 виданих, виконавчим комітетом Запорізької міської ради, звертає увагу суду на наступне. В довідках про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів. Відтак, довідки №41,42,43 від 02.02.2026 року видані виконавчим комітетом Запорізької міської ради складені та видані з порушенням пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 4 Порядку № 622 і Постанови № 1-3, оскільки в них зазначені суми про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (при рівняної)посади за останнім місцем роботи заявника на державній службі. Отож зазначені довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889- VІІІ, так як не відповідають законодавству. Щодо вимоги позивачки про здійснення виплати пенсії в розмірі 60 відсотківсуми заробітної плати зазначених в довідках, звертає увагу суду на те, що вказані вимоги, є передчасними, оскільки за результатами розгляду заяви позивачки органом Пенсійного фонду України зроблено висновок, про відсутність правових підстав на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, а тому спору щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення до суду у цій справі немає, тому підстави вважати, що права позивачки при здійсненні такого переведення будуть порушені, відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та довідки виконавчого комітету Запорізької міської ради №09/03.3-27/00422 від 30.01.2026 про стаж державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, ОСОБА_1 працювала з 01.01.1996 по теперішній час у виконавчому комітеті Запорізької міської ради на посадах, за якими обчислюється стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, де 04.07.2021 їй було присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування а 17.07.2001 було прийнято Присягу посадової особи місцевого самоврядування. На 01.02.2026 стаж державної служби та служби в органаї місцевого самоврядуваня ОСОБА_1 становить 30 років 01 місяць.

02.02.2026 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

З урахуванням вимог до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Тернопільській області.

Так, рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 11.02.2026 №08395005575, відмовлено позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».

У рішенні зазначено, що відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058( далі - Закон № 1058-ІV), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідно до Закону Закон 889-VIII від 10.12.2015 року та Постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14 вересня 2016 року Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону 1058.

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закон 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII Про державну службу мають право особи, які на день набрання чинності Закон 889-VIII:

- мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону Закон 889-VIII та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 889-VIII та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII Про державну службу на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Водночас статтею 2 Закону України від 7 червня 2001 року №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, є посадовою особою місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Закону України від 7 червня 2001 року №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До поданої заяви заявницею долучено наступні документи: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, довідку №41 від 02.02.2026р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення кваліфікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державнихорганах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби №43 від 02.02.2026р.та довідку №42 від 02.02.2026р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до дати введення кваліфікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з лютого 2021року по січень 2026року, видані виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала з 04.07.2001 по теперішній час в органах місцевого самоврядування у виконавчому комітеті Запорізької міської ради, де присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями і цей період не може бути зарахований до стажу державної служби.

Період роботи з 01.01.1996р. по 03.07.2001р. підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців і стаж державної служби становить 5 років 6 місяців 3 дні (розрахунок стажу прикріплений до ЕПС).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого б`юджету.

Що стосується довідок №41, 42 та № 43 виданих, виконавчим комітетом Запорізької міської ради, то зазначаємо наступне.

В довідках про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів.

Відтак, довідки №41,42,43 від 02.02.2026 року видані виконавчим комітетом Запорізької міської ради складені та видані з порушенням пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 4 Порядку № 622 і Постанови № 1-3, оскільки в них зазначені суми про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади за останнім місцем роботи заявника на державній службі. Отож зазначені довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889-VІІІ, так як не відповідають законодавству.

Враховуючи вищевикладене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно поданої заяви №1135 від 02.02.2026 року.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-ІІІ від 07.06.2001, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 07.06.2001).

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 (в редакції від 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №676/4235/17.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001.

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (втратив чинність 01.05.2016).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Пунктом 6 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015) здійснюється згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.

Отже, доводи ГУ ПФУ в Тернопільській області, про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що особа, яка претендує на призначення пенсії до пунктів 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та на день набрання чинності Законом № 889 має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби може претендувати на призначення їй пенсії державного службовця на умовах Закону № 3723-ХІІ після досягнення пенсійного віку та за наявності не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, суд висновує про те, що позивачка з 01.01.1996 по 02.02.2026 займала посади державного службовця та посадової особи в органах місцевого самоврядування, віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а отже відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.

З урахуванням вказаного стажу, позивачка має право на призначення їй пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, оскільки станом на 01.06.2015 у позивачки наявний стаж 10 років на посадах державної служби та на момент звернення за призначенням пенсії у останньої наявний необхідний стаж на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, судом встановлено, що до заяви від 02.02.2026 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачка подавала довідки виконавчого комітету Запорізької міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на лютий 2026 року (а.с.11-12) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який додати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з лютого 2021 року по січень 2026 року (а.с.12-13).

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категорія осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 №622 (надалі - Порядок), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Згідно пункту 5 Порядку, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Суд, дослідивши зміст вищезазначених довідок встановив, що останні за формою та змістом відповідають вимогам довідок, затверджених Порядком №622.

Відтак, з метою повного та ефективного захисту прав позивачки суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 083950005575 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 02.02.2026 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки №41 від 02.02.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на лютий 2026 року, та довідок №42 і №43 від 02.02.2026 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з лютого 2021 року по січень 2026 року та за січень 2026 року, виданих виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Разом з цим, суд зазначає, що оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» визначено ГУ ПФУ в Тернопільській області, то саме цей орган і має завершити процедуру переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

До такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує під час вирішення цього спору.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1064,26 грн.

Враховуючи висновок суду про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог, у відповідності до частини 3 статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято рішення, що зумовило порушення прав позивача у спірних правовідносинах, а саме: з ГУ ПФУ в Тернопільській області в сумі 1064,26 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 083950005575.

Зобов`язати Голове управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 02.02.2026 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки №41 від 02.02.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на лютий 2026 року, та довідок №42 і №43 від 02.02.2026 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) за період з лютого 2021 року по січень 2026 року та за січень 2026 року, виданих виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1064,96 грн. одна тисяча шістьдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова