Решение № 136117012, 30.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 квітня 2026 року Справа № 280/325/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м. Запоріжжя, вул. Молочна, 71; код ЄДРПОУ 45052623)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 43142920)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (далі позивач, ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 № 00164000708.

В обґрунтування заявленого позову посилається на порушення встановленої процедури призначення та проведення фактичної перевірки, які обумовлюють неправомірність її результатів. Вказує, що буквальний зміст наведених мотивів та висновків в наказі на перевірку не дає чіткого розуміння обставин, що саме стало правовою та фактичною підставами для проведення перевірки ТОВ «ЛПНК АЛКО 2023». Очевидно, що за наведених обставин у платника не може бути наявним відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього. Покликається на те, що зі змісту листа ДПС України від 14.08.2025 № 19993/7/99-00-07-03-02-07 йдеться про необхідність проведення додаткового аналізу та за наявності підстав проведення фактичної перевірки відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України. Вважає, що вказаний лист, з огляду на його зміст сам собою не містив інформацію, що могла бути фактичною підставою для призначення перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. ДПС зобов`язувало свої територіальні управління провести «детальний аналіз інформації, самостійно провести додаткових та ретельний аналіз діяльності позивача» та провести фактичні перевірки в разі необхідності, але лише в разі наявності підстав, передбачених статтею 80 ПК України. Також вказує, що зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки від 19.08.2025 № 2093-п періоду діяльності, що перевіряється «з 29.07.2025 по 20.08.2025» носить характер документальної перевірки, підстави, порядок призначення та проведення якої врегульовані іншими нормами ПК України, а саме статтями 77-79 означеного Кодексу. Також вказує, що визначений у наказі від 19.08.2025 № 2093-п предмет (мета) проведення фактичної перевірки не відповідає зазначеним у ньому підставам, що прямо суперечить вимогам ст. 80 ПК України. Вказує, що ТОВ «ЛКПН АЛКО 2023» не відмовлялося надати необхідні документи для проведення перевірки та жодним чином не ухилялося від їх надання, проведенню перевірки не перешкоджало, а навпаки створило для цього всі необхідні умови. Покликається на те, що первинним документом, який підтверджує факт придбання та оприбуткування ТМЦ у платника податків є саме видаткові накладні. Отже, надані з боку ТОВ «ЛПНК АЛКО 2023» первинні документи повністю підтверджують як законне придбання ТМЦ у платника податків, так і його облік, чим повністю виконані вимоги ч. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 20.01.2026 відкрито провадження у справі № 280/325/26; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5572), в якому він висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України. Зазначає, що вказані у наказі від 19.08.2025 № 2093-п підстави проведення фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначає, що на початок проведення перевірки платником/його уповноваженим представником/особою, яка фактично проводить розрахункові операції не були надані документи, про що перевіряючими складено відповідний акт ненадання документів (їх засвідчених копій), позивач порушив п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. З урахуванням вищезазначеного, перевіркою встановлено факт реалізації платником товарів, не облікованих у встановленому порядку, які знаходились у місці продажу (господарському об`єкті), на загальну суму вартості товарів за цінами реалізації 67737,36 грн. За порушення п. 12 статті 3 Закону № 265, на підставі ст. 20 даного Закону до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» застосовано штрафні санкції 67373,36 х 100% = 67737,36 грн. Крім того, відповідач покликається на те, що при перевірці податковий орган не вимагав від позивача проведення інвентаризації та не міг провести її самостійно за відсутності документів на товар та облікових документів, за відсутності інформації про надходження товару та його вибуття. Так, особа, що проводила розрахункові операції, підписала складений опис товарів, чим засвідчила достовірність зняття наявних залишків товарних запасів, а не інвентаризацію, як це помилково розуміє позивач. Отже, відповідач вважає, що правомірність податкового повідомлення-рішення в повній мірі підтверджена фактичними обставинами та документальними доказами у відповідності до норм чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.02.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області (далі третя особа, ГУ ДПС у Черкаській області).

18.02.2026 позивач подав заяву (вх. № 8964) про виконання ухвали суду.

09.03.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення (вх. № 12064) на позовну заяву, в яких зазначено, що керуючись пп. 20.1.11, 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 та п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України 19.08.2025 о 12 год. 33 хв. за місцем фактичного провадження діяльності ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 52-А перевіряючими проведена контрольна розрахункова операція з придбання підакцизних товарів за ціною 49,90 грн. Особа, яка фактично здійснила розрахункову операцію ОСОБА_1 (далі - продавець), отримала оплату (з використанням електронних платіжних засобів) за продані товари, здійснила відпуск товару, провела розрахункову операцію через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, створила у паперовій та/або електронній формі відповідний розрахунковий документ встановленої форми та зразка (фіскальний чек). За результатами проведення перевірки встановлено здійснення платником реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, які знаходились у місці продажу (господарському об`єкті), на загальну суму вартості товарів за цінами реалізації 67 737,36 грн. За даними реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) ФН 4001199729 обсяг проданих за попередню добу (18.08.2025) алкогольних напоїв або тютюнових виробів склав 3 316,73 грн. Отже, обсяг/об`єм не облікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів перевищує 0,5 відсотка обсягу/об`єму проданих за попередню добу, за даними усіх реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій, наявних у місці роздрібної торгівлі, алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно. Таким чином, під час перевірки та разом із запереченням на акт проведення перевірки платником документальних підтверджень, що спростовують виявлені в ході фактичної перевірки порушення не надано. З огляду на зазначене, ГУ ДПС у Черкаській області діяло відповідно до чинного законодавства України та в межах повноважень покладених на контролюючий орган, тому ознаки протиправності в діях податкових органів відсутні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.08.2025 № 2093-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 19.08.2025 № 3457/23-00-07-07-01, № 3458/23-00-07-07-01, у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації від державного органу (на підставі аналізу інформації ІКС «Податковий блок» та системи обліку даних РРО ДПС України), а саме проведення розрахункових операцій суб`єктом господарювання через РРО та/або ПРРО з порушенням проведення розрахунків при реалізації підакцизних товарів ГУ ДПС у Черкаській області проведено фактичну перевірку магазину-кафе, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 52-А, в якому здійснює діяльність ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" (код за ЄДРПОУ 45052623). Період, що перевірявся: з 19.08.2025 тривалістю дві доби.

Працівниками контролюючого органу на початку перевірки особі, яка здійснює розрахунки від імені ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» - продавцю ОСОБА_1 за адресою магазину-кафе: АДРЕСА_1 , вручено запит про надання документів (копій документів) від 19.08.2025 (відмітка про вручення засвідчена підписом продавця ОСОБА_1 - 19.08.2025).

У запиті про надання документів зазначений час та адреса, за якою позивачу необхідно надати копії документів, а саме до 20.08.2025 за адресою контролюючого органу: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235.

Під час перевірки 19.08.2025 продавцем ОСОБА_1 у присутності посадових осіб контролюючого органу знято залишки товарних запасів в магазині-кафе за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 52-А, що відображено у Акті зняття залишків товарних запасів, які зберігаються з метою реалізації на торговельному об`єкті (в складських приміщеннях) від 19.08.2025.

Станом на 21.08.2025 затребуваних документів не надано.

Так, підприємство на виконання запиту про надання документів відправило лист від 20.08.2025 № 20/08/2025 про надання документів на письмову вимогу з копіями документів, який фактично був відправлений лише 21.08.2025.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 21.08.2025 № 12898/Ж5/23-00-07-07-01/45052623.

Згідно висновків Акту перевірки, за результатами фактичної перевірки встановлено, що ТОВ "ЛПКН АЛКО2023" порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями).

Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки від 21.08.2025 № 12898/Ж5/23-00-07-07-01/45052623 ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" надано до Головного управління ДПС у Черкаській області заперечення від 08.09.2025 № 08-09/2025.

За результатами розгляду заперечень від 08.09.2025 № 08-09/2025 (вх. ГУ від 08.09.2025 № 36950/6) до акту фактичної перевірки від 21.08.2025 № 12898/Ж5/23-00-07-07-01/45052623, вирішено заперечення платника на висновки акту перевірки не враховувати.

23.09.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі висновків акту перевірки та встановлених порушень винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 00164000708, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 67 737,36 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, 06.10.2025 відповідно до вимог п. 56.3 Податкового кодексу України позивачем відправлено до Державної податкової служби України скаргу на нього (вих. від 06.10.2025 № 06-10/25).

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення ДПС України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 01.12.2025 № 34500/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а ППР без змін.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Такий висновок підтримано Верховним Судом також в постанові від 15.02.2023 у справі № 820/6187/16.

Як встановлено судом, в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки підставою перевірки зазначено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Судом установлено, що підставою для призначення фактичної перевірки позивача вказано в установленому законодавством порядку інформації від державного органу (на підставі аналізу інформації ІКС Податковий блок та системи обліку даних РРО ДПС України), а саме проведення розрахункових операцій суб`єктом господарювання через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій з порушенням порядку проведення розрахунків при реалізації підакцизних товарів, згідно листа ДПС від 14.08.2025 вих. №19993/7/99-00-07-03-03-07 щодо встановлення ризиків у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговою маркою "Leprekon".

Отже, внаслідок отримання інформації від ДПС України про можливі порушення податкового законодавства у сфері діяльності, яку здійснює позивач, виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача в частині відсутності підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.

Також, суд зауважує, що відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, крім іншого, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 73.2 статті 73 ПК України інформація, визначена, у тому числі, у підпункті 72.1.1.4 статті 72 цього Кодексу, надається періодично.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

В постанові від 28.04.2025 у справі № 280/1719/24 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Виходячи з наведеного, суд відхиляє доводи позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки.

Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин):

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21 зазначено, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Як вказано в акті перевірки, під час фактичної перевірки контролюючим органом встановлено:

19.08.2025 о 12 год. 33 хв. за місцем фактичного провадження діяльності ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» (код за ЄДРПОУ 45052623), за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 52-А перевіряючими проведена контрольна розрахункова операція з придбання підакцизних товарів за ціною 49,90 грн. Особа, яка фактично здійснила розрахункову операцію ОСОБА_1 (далі - продавець), отримала оплату (з використанням електронних платіжних засобів) за продані товари, здійснила відпуск товару провела розрахункову операцію через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, створила у паперовій та/або електронній формі відповідний розрахунковий документ встановленої форми та зразка (фіскальний чек).

З метою контролю за дотриманням платником вимог законодавства з питань обліку товарних запасів, керуючись пп. 20.1.9 п.20.1 ст. 20 Кодексу, перевіряючими складено акт зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті (в складських приміщеннях) до опису якого включені товари, які зберігались/ реалізовувались платником за місцем фактичного здійснення діяльності.

Зобов`язано на початок проведення перевірки надати документи що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, форму обліку, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Вказані документи на початок проведення перевірки платником / його уповноваженим представником / особою, яка фактично проводить розрахункові операції не були надані про що первіряючими складено відповідний акт ненадання документів (їх засвідчених копій).

З урахуванням вищезазначеного, за результатами проведення перевірки встановлено здійснення платником реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, які знаходились у місці продажу (господарському об`єкті), на загальну суму вартості товарів за цінами реалізації 67 737,36 грн.

Вказані обставини підтверджуються відповідними документами, що додані до акту перевірки, а саме: чек закупки, запит про надання документів (копій документів) з вимогою про зняття залишків; опис ТМЦ, акт, який засвідчує факт ненадання у визначений строк документів від 19.08.2025.

В свою чергу, доказів на спростування висновків контролюючого органу позивачем не надано.

Дані факти дають підстави вважати, що первинні документи на товар згідно з відомостями ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування, у місці продажу на момент проведення фактичної перевірки були відсутні.

У постановах від 27.12.2023 у справі № 280/1998/23, від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22 Верховний Суд звертав увагу, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР у редакції до 01 серпня 2020 року передбачала відповідальність суб`єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній з 01 серпня 2020 року, суб`єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР (постанова Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 280/176/23)

За вказані порушення до позивача застосовано фінансові санкції на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Таким чином, суд дійшов висновків, що оцінені в сукупності наявні в матеріалах справи документи, досліджені під час перевірки, підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить відрізних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м. Запоріжжя, вул. Молочна, 71; код ЄДРПОУ 45052623) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 43142920) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 30.04.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко