Решение № 136116674, 29.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/15090/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000154/2 від 11.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001525 від 11.06.2024.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 10 червня 2024 року, з метою імпорту товару на територію України та за допомогою засобів електронного зв`язку, до Волинської митниці було подано митну декларацію № 24UA205140037689U0. При перевірці правильності визначення митної вартості, Волинська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності та зобов`язано надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів. Не дивлячись на всі надані документи, що підтверджують митну вартість товарів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000154/2 від 11.06.2024 та на виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001525 від 11.06.2024 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі за спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень КАС України, відповідач має право подати до суду всі докази, на які він посилається у відзиві, та у письмовій формі викласти обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Враховуючи обставини цього спору, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

У свою чергу, позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

09 травня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Україна) надалі за текстом ФОП ОСОБА_1 , як покупцем, та IFIS S.p.A INDUSTRIA FILATI SINTETICI (Італія) надалі за текстом IFIS S.p.A, як постачальником, укладено контракт № 2024/044 (надалі за текстом «Контракт»).

14 травня 2024 року між ФОП ОСОБА_1 та IFIS S.p.A укладено Специфікацію № 2 до Контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року. За даною Специфікацією IFIS S.p.A зобов`язувався поставити ФОП ОСОБА_1 товар, а саме: ПП шпагат 130/10 кг білого кольору на загальну суму 37 593,60 Євро (умови поставки: FCA м. Оджоно (Італія); умови оплати: 100% передня оплата).

23 травня 2024 року ФОП ОСОБА_1 здійснено сплату коштів на користь IFIS S.p.A у загальному розмірі 37 593,60 Євро з призначенням платежу передплата за контрактом № 2024/044 від 09.05.2024 року, специфікація № 2, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 179.

31 травня 2024 року фірмою IFIS S.p.A надано лист- підтвердження про зарахування коштів у розмірі 37 593,60 Євро в рахунок оплати Специфікації № 2 від 14.05.2024 року до Контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року.

31 травня 2024 року компанією IFIS S.p.A було сформовано Інвойс (Фактуру) № 24001306/2024, а 05.06.2024 року здійснено відвантаження товару на користь ФОП ОСОБА_1 , а також було складено Документ країни відправлення № 24ITQ3J1T0007322EO та Товаро транспортну накладну (CMR) № NR 24-1652.

10 червня 2024 року з метою імпорту товару на територію України та за допомогою засобів електронного зв`язку, до Волинської митниці було подано митну декларацію № 24UA205140037689U0. Також, разом з митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, ФОП ОСОБА_1 було надано:

- Контракт № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Додаткова Угода № 1 від 14.05.2024 до контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Специфікація № 2 від 14.05.2024 року до контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 179 від 23.05.2024 року;

- Інвойс № 24001306/2024 від 31.05.2024 року;

- Пакувальний лист від 31.05.2024 року;

- Товаро транспортна накладна CMR № NR 24-1652 від 05.06.2024 року;

- Документ країни відправлення № 24ITQ3J1T0007322EO від 05.06.2024 року;

- Сертифікат EUR.1 № VE T 705701 від 05.06.2024

- Довідка про транспортні витрати № 10062024-2 від 10.06.2024 року;

- Калькуляція транспортних витрат № 10062024-2/1 від 10.06.2024 року;

- Декларація митної вартості від 10.06.2024.

В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Волинська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення нібито містять розбіжності. Отож, внаслідок вищезазначеного, ФОП ОСОБА_1 було зобов`язано надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

11 червня 2024 року ФОП ОСОБА_1 , надав до митного органу листа № 1106-7 та № 1106-8 з документами, які додатково підтверджували митну вартість товарів, а саме:

- Прайс лист б.н. від 13.05.2024 року;

- Висновок Житомирської ТПП № В-1611 від 11.06.2024 року.

Незважаючи на подані документи, що підтверджують митну вартість товарів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000154/2 від 11.06.2024 року та вирішено здійснити коригування на рівні: товар 1 - на рівні 3,52 Дол.США/кг за митною декларацією № UA100330/2024/508673 від 13.05.2024 року.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001525 від 11.06.2024 року.

25 червня 2024 року, не погодившись із прийняттям вищезазначеного рішення, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Волинської митниці із зверненням про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів разом з яким надав наступні документи:

- Контракт № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Прайс лист б.н. від 13.05.2024 року;

- Додаткова Угода № 1 від 14.05.2024 до контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Специфікація № 2 від 14.05.2024 року до контракту № 2024/044 від 09.05.2024;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 179 від 23.05.2024 року;

- Інвойс № 24001306/2024 від 31.05.2024 року;

- Пакувальний лист від 31.05.2024 року;

- Лист про підтвердження оплати від 31.05.2024 року.

- Товаро транспортна накладна CMR № NR 24-1652 від 05.06.2024 року;

- Документ країни відправлення № 24ITQ3J1T0007322EO від 05.06.2024 року;

- Сертифікат EUR.1 № VE T 705701 від 05.06.2024

- Довідка про транспортні витрати № 10062024-2 від 10.06.2024 року;

- Калькуляція транспортних витрат № 10062024-2/1 від 10.06.2024 року;

- Лист № 1106-7 від 11.06.2024;

- Лист № 1106-8 від 11.06.2024;

- Висновок Житомирської ТПП № В-1611 від 11.06.2024 року.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації винесені з порушенням норм чинного законодавства України є протиправним та підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Положеннями етапі 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За змістом ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, с ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 -2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За вимогами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї етап і, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За вимогами частин 1 -3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму Імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) га другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частин 1-3 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вар гість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин 4-6 статі 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу: надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Подані документи є оригінальними, непідробленими, без розбіжностей та містять достатній обсяг відомостей для підтвердження числових значень задекларованої митної вартості товарів.

Як вже зазначалося, 10 червня 2024 року з метою імпорту товару на територію України та за допомогою засобів електронного зв`язку, до Волинської митниці було подано митну декларацію № 24UA205140037689U0. Також, разом з митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, ФОП ОСОБА_1 було надано:

- Контракт № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Додаткова Угода № 1 від 14.05.2024 до контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Специфікація № 2 від 14.05.2024 року до контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 179 від 23.05.2024 року;

- Інвойс № 24001306/2024 від 31.05.2024 року;

- Пакувальний лист від 31.05.2024 року;

- Товаро транспортна накладна CMR № NR 24-1652 від 05.06.2024 року;

- Документ країни відправлення № 24ITQ3J1T0007322EO від 05.06.2024 року;

- Сертифікат EUR.1 № VE T 705701 від 05.06.2024

- Довідка про транспортні витрати № 10062024-2 від 10.06.2024 року;

- Калькуляція транспортних витрат № 10062024-2/1 від 10.06.2024 року;

- Декларація митної вартості від 10.06.2024.

В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Волинська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення нібито містять розбіжності. Отож, внаслідок вищезазначеного, ФОП ОСОБА_1 було зобов`язано надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

11 червня 2024 року ФОП ОСОБА_1 , надав до митного органу листа № 1106-7 та № 1106-8 з документами, які додатково підтверджували митну вартість товарів, а саме:

- Прайс лист б.н. від 13.05.2024 року;

- Висновок Житомирської ТПП № В-1611 від 11.06.2024 року.

Незважаючи на подані документи, що підтверджують митну вартість товарів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000154/2 від 11.06.2024 року та вирішено здійснити коригування на рівні: товар 1 - на рівні 3,52 Дол.США/кг за митною декларацією № UA100330/2024/508673 від 13.05.2024 року.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001525 від 11.06.2024 року.

25 червня 2024 року, не погодившись із прийняттям вищезазначеного рішення, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Волинської митниці із зверненням про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів разом з яким надав наступні документи:

- Контракт № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Прайс лист б.н. від 13.05.2024 року;

- Додаткова Угода № 1 від 14.05.2024 до контракту № 2024/044 від 09.05.2024 року;

- Специфікація № 2 від 14.05.2024 року до контракту № 2024/044 від 09.05.2024;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 179 від 23.05.2024 року;

- Інвойс № 24001306/2024 від 31.05.2024 року;

- Пакувальний лист від 31.05.2024 року;

- Лист про підтвердження оплати від 31.05.2024 року.

- Товаро транспортна накладна CMR № NR 24-1652 від 05.06.2024 року;

- Документ країни відправлення № 24ITQ3J1T0007322EO від 05.06.2024 року;

- Сертифікат EUR.1 № VE T 705701 від 05.06.2024

- Довідка про транспортні витрати № 10062024-2 від 10.06.2024 року;

- Калькуляція транспортних витрат № 10062024-2/1 від 10.06.2024 року;

- Лист № 1106-7 від 11.06.2024;

- Лист № 1106-8 від 11.06.2024;

- Висновок Житомирської ТПП № В-1611 від 11.06.2024 року.

В свою чергу, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , при здійсненні вищезазначеного декларування, надав усі документи, що були передбачені ч. 1, 2 ст. 53 МК України та наявні при митному оформленні, що підтверджується вищезазначеними фактичними обставинами справи та доказами, які додаються до даної позовної заяви.

Подані документи є оригінальними, непідробленими, без розбіжностей та містять достатній обсяг відомостей для підтвердження числових значень задекларованої митної вартості товарів.

Відтак, оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , при декларуванні товарів, здійснив подання усіх належних та повних за змістом документів, то, відповідно, коригування митної вартості таких товарів є протиправним, внаслідок чого прийняте рішення та видана картка відмови підлягають скасуванню.

Разом з тим, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано повний та виключний перелік документів, який містив усі дані, необхідні для визначення митної вартості за методом обраним ФОП ОСОБА_1 , не мав розбіжностей або підробок, то, відповідно, витребування митним органом документів є безпідставним та протиправним, що є окремою самостійною підставою для скасування прийнятого рішення та виданої картки відмови.

Щодо наявності правових підстав для коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зважаючи на те, що будь-яка з вищезазначених підстав відсутня, а подані позивачем документи містять повні та достовірні відомості з вірно визначеною митною вартістю товарів, то, відповідно, прийняте рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що винесене без належної на те правової підстави, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 1, 4 ст. 55 МК України - прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У вищезазначеному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено та не надано роз`яснення яких саме даних або документів не вистачало для підтвердження митної вартості товару. Так, митний орган обмежився лише загальними формулюваннями відсутність вичерпного числового розрахунку, наявність розбіжностей, тощо, які не дають можливості встановити істинні підстави для коригування митної вартості товарів.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.04.2021 року по справі № 809/1838/15 вказав наступне:

… приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу на те, що, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України - у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки під час проведення митного контролю митний орган аргументовано не довів наявність підстав для невизнання митної вартості, що задекларована ФОП ОСОБА_1 , то, відповідно, прийняте рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, коригування митної вартості товару було здійснено на підставі цінової інформації, наявної у митному органу, шляхом здійснення посилання на митну декларацію з відповідним номером та датою, без жодного додаткового розшифрування найменування товару, його якісно-технічних характеристик, кількості, тощо.

В свою чергу, слід зазначити, що саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямопропорційно впливає на ціноутворення даного товару.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.07.2023 року по справі № 640/22572/20 вказав наступне:

Водночас, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Відтак, оскільки прийняте рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визнання митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України - протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Згідно ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Частиною 10 ст. 55 МК України передбачено, що якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Позивачем було подано звернення про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів разом з яким ФОП ОСОБА_1 надав додаткові документи, що підтверджують митну вартість.

В свою чергу, на подане звернення ФОП ОСОБА_1 будь-якої відповіді від органу митного контролю не надходило.

Відтак, слід зазначити, що орган митного контролю, за фактом ненадання відмови, визнав заявлену стороною позивача митну вартість товарів.

Отож, оскільки первинно задекларована митна вартість товарів визнана органом митного контролю, то, відповідно, прийняте рішення та видана картка відмови підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000154/2 від 11.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001525 від 11.06.2024.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, ЄДРПОУ: 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000154/2 від 11.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001525 від 11.06.2024.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 5613 (п`ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 44 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович