Постановление суда № 136116151, 30.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 квітня 2026 року Справа №200/1545/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Христофоров А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (юридична адреса: 84313, Донецька область, Краматорський р., місто Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32 код ЄДРПОУ 45752470), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570), приватний виконавець Літвиненко Олексій Вікторович (адреса: 08121, Київська обл., Бучанський р., с. Крюківщина, вул. Джерельна, буд. 6, офіс 31, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Лозового І.О., який діє на підставі ордера від 03.03.2026, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі-відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», приватний виконавець Літвиненко Олексій Вікторович, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 63275619 відносно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 63275619 відносно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позову зазначено, що згідно рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2016 року по справі № 623/2827/15-ц з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк була стягнута заборгованість по кредиту у розмірі 30949,45 (Долар США), що за курсом 20.67 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.05.2015 року складає 639725,13 грн. та витрати по судовому збору у сумі 3654, 00 грн.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 зазначеної заборгованості ПАТ КБ Приватбанк здав на виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича.

13.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 63275619 по виконанню виконавчого листа № 623/2827/15-ц який був виданий 14.03.2016 року Ізюмським міськрайонним судом Харьківської області. 24.11.2020 року приватним виконавцем Літвиненко О.В. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 63275619 і виконавчий лист № 623/2827/15-ц був повернутий.

Позивач наголошує, що 22.05.2023 року кредитні зобов`язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» по кредитному договору № KTH3GK02190011 від 13.04.2005 р. ОСОБА_1 добровільно погасив у повному обсязі, проте не зважаючи на повне погашення заборгованості і закриття кредитної справи по договору № KTH3GK02190011 від 13.04.2005, ПАТ КБ «Приватбанк» не може розблокувати картковий рахунок ОСОБА_1 , оскільки до теперішнього часу не скасована постанова по накладення арешту на кошти боржника по виконавчому провадженню № 63275619.

15.02.2024 року в цього приводу ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Літвиненко О.В. з заявою про скасування постанови про арешт коштів боржника від 28.10.2020 Однак своїм листом № 1551 від 16.02.2024 року Приватний виконавець Літвиненко О.В. повідомив, що в листопаді 2020 року виконавче провадження № 63275619, на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто стягувану, тобто ПАТ КБ «Приватбанк», а оскільки 04.10.2022 він змінив свій виконавчий округ на Київську область, то він не має доступу до виконавчих проваджень, що були відкриті та завершені ним у виконавчому окрузі Донецької області.

20.02.2026 року Позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про закінчення виконавчого провадження № 63275619 відносно нього, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

26.02.2026 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича перебував виконавчий лист 623/2827/15-ц від 14.03.2016 виданий Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному договору № KTH3GK02190011 від 13.04.2005 р. у розмірі 30949,45 (долар США), що за курсом НБУ складає 639725,13 грн., та витрат судового збору у розмірі 3654,00 грн. (АСВП № 63275619). В рамках вищезазначеного виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Літвиненко Олексієм Вікторовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Таким чином, якщо виконавче провадження було повернуто стягувачу, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», не передбачено.

Вважає таку бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позивач звернувся із даним позовом.

Ухвалою від 06 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з урахуванням приписів статті 287 КАС України.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 31 від 14.04.2026 року проведений повторний автоматичний розподіл справи зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14.04.2026 року справа № 200/1545/26 передана на розгляд судді Христофорову А.Б.

Відповідно до частини 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року прийнято до провадження адміністративну справу №200/1545/26 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», приватний виконавець Літвиненко Олексій Вікторович про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу ухвалено розглядати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.

Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 63275619, витребувані документи надати суду до 30.04.2026 року, засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд та шляхом направлення на поштову адресу суду.

28 квітня 2026 року Відповідачем поданий відзив на позовну заяву де зазначено, що відповідно до законодавства не передбачено винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у проваджені, яке було завершено у зв`язку з поверненням без подальшого виконання стягувачу оригіналу виконавчого документа . Більш того, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише у разі скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, яка була винесена приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексієм Вікторовичем та отримання ним оригіналу виконавчого документу, а це неможливо, у відповідності до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, позовна заява про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії є безпідставною та необґрунтованою, з точки зору вимог Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи правом надання пояснень на адміністративний позов не скористалися, будь - яких заяв та клопотань до суду не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У статті 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини 1 статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів суди» спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Процесуальні відносини, пов`язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 287), Цивільним процесуальним кодексом України (розділ VII), Господарським процесуальним кодексом України (розділ VI).

Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, згідно частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, необхідною умовою для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби є відсутність іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта.

В свою чергу, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), за змістом частини першої статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, які можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, а також постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.11.2019 у справі №733/889/17, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач просить визнати бездіяльність щодо невчинення дій стосовно закінчення виконавчого провадження ВП № 63275619 відносно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» та зобов`язати закінчити виконавче провадження ВП № 63275619 відносно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

При цьому суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами склалися при виконанні виконавчого листа № 623/2827/15-ц, який був виданий 14.03.2016 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області (виконавче провадження ВП № 63275619).

Вказана обставина сторонами не оспорюється і не спростовується та підтверджується наявними у справі доказами.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства визначено розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 447 ЦПК України (а з 19.12.2024 року також і ст. 447-1) врегульовано процедуру судового контролю за виконанням рішення суду в цивільній справі, яка передбачає звернення зі скаргою у тому числі на дії державного виконавця під час виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, поведінка органу державної виконавчої служби в даному випадку може бути оскаржена виключно до суду, який видав виконавчий документ - до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, тому, позивач помилково звернувся до суду адміністративної юрисдикції.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23 підсудність Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з 1 травня 2023 року змінена Шевченківському районному суду міста Харкова, а тому саме до цього суду повинна бути подана скарга у даних спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно частини першої статті 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ

Суд роз`яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в Шевченківському районному суду міста Харкова та закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 200/1545/26 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (юридична адреса: 84313, Донецька область, Краматорський р., місто Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32 код ЄДРПОУ 45752470), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570), приватний виконавець Літвиненко Олексій Вікторович (адреса: 08121, Київська обл., Бучанський р., с. Крюківщина, вул. Джерельна, буд. 6, офіс 31, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог, належить до юрисдикції Шевченківського районного суду Харківської області.

Ухвала складена та підписана 30 квітня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.Б. Христофоров