Решение № 136109359, 29.04.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/271/26

2/154/636/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

29 квітня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року на загальну суму 29 839, 03 грн.

Стислий виклад позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 104756928, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у сумі 5 300 грн 00 коп.

Позивач зазначає, що кредитний договір був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6JZN22T7. Перед укладенням договору відповідач, за твердженням позивача, самостійно зареєструвався на офіційному сайті первісного кредитора, створив особистий кабінет, подав заявку на отримання кредиту, зазначив свої персональні дані, номер телефону, адресу електронної пошти, РНОКПП, місце проживання та номер банківської картки для перерахування кредитних коштів.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування через банк-провайдер. У подальшому, за твердженням позивача, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума отриманих кредитних коштів становила 9 110 грн 00 коп.

Також позивач зазначає, що право грошової вимоги за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року перейшло до нього на підставі договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги, у зв`язку з чим саме ТОВ «ФК «ЕЙС» є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Оскільки відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року у розмірі 29 839 грн 03 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Іншою ухвалою суду від 02 лютого 2026 року задоволено клопотання позивача, витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію про те, чи емітовано на ім`я ОСОБА_1 банківську платіжну картку № НОМЕР_5, а також інформацію щодо зарахування на вказану картку у період серпня - вересня 2020 року кредитних коштів за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року.

23 квітня 2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК».

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Правом на подання відзиву, доказів на спростування позовних вимог та заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач не скористався.

З огляду на неявку відповідача, неповідомлення ним причин неявки, неподання відзиву на позовну заяву та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

З наданої позивачем копії договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року вбачається, що цей договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», від імені якого діяла директор ОСОБА_2., та ОСОБА_1 .

У договорі як реквізити позичальника зазначено: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським РВ УДМС України 12 листопада 2013 року, податковий номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети у сумі 5 300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надавався, а договір укладався строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. Пунктом 1.3 договору передбачено, що на період строку, визначеного пунктом 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,80 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Пунктом 1.4 договору визначено, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. За цим пунктом позичальник зобов`язався сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною ставкою та нарахованою базовою процентною ставкою за весь строк користування кредитом - від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення.

Пунктом 1.5 договору передбачено порядок застосування базової процентної ставки, а пунктом 1.6 договору визначено, що позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит і нараховані проценти згідно з пунктом 1.3 договору не пізніше строку, вказаного у пункті 1.2 договору. Пунктом 1.7 договору встановлено, що розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу зазначені у графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

З додатку № 1 до договору - графіка розрахунків - вбачається, що термін платежу за договором визначено 09 вересня 2020 року. До сплати на цю дату зазначено 6 572 грн 00 коп., з яких 5 300 грн 00 коп. - сума кредиту, 1 272 грн 00 коп. - нараховані проценти. Сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою визначена у розмірі 124,00 % від суми кредиту або 6 572 грн 00 коп. у грошовому вираженні.

Пунктом 2.2.2.1 договору передбачено обов`язок позичальника вчасно повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у порядку, визначеному договором. Пунктом 2.2.2.2 договору передбачено, що у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування ним позичальник зобов`язаний також сплатити пеню у розмірі, нарахованому відповідно до умов договору.

За змістом пункту 3.3 договору у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

У пункті 3.4 договору сторони передбачили, що у випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним, нарахованих згідно з пунктом 1.3 договору, протягом трьох днів після закінчення строку надання кредиту, визначеного пунктом 1.2 договору, пеня та проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.4 та 1.5 договору, оплаті не підлягають. В інших випадках пеня та проценти підлягають сплаті на загальних умовах, визначених договором.

Пунктом 4.1 договору визначено, що невід`ємною частиною договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». У цьому ж пункті зазначено, що, уклавши договір, позичальник підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що строк дії договору, вказаний у пункті 1.2 договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору, та інших нарахувань, передбачених договором.

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного пунктом 1.2 договору, є процентами у розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Пунктом 4.4 договору визначено, що з урахуванням пунктів 1.3, 1.4 та 1.5 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 292,80 % річних за дисконтною ставкою або 622,20 % річних за базовою ставкою.

Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що у всіх відносинах між позичальником та товариством як підпис позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. Пунктом 4.18 договору визначено, що договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

З наданих позивачем Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», вбачається, що ці Правила визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору. У пункті 1.2 Правил зазначено, що вони є пропозицією укласти електронний договір у розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а у пункті 1.3 - що Правила розміщені на сайті товариства та доступні для ознайомлення в інформаційно-телекомунікаційній системі при подачі заявки.

У Правилах визначено, що електронний договір - це домовленість між товариством та позичальником, де визначені істотні умови, права та обов`язки сторін щодо отримання та повернення кредиту, згенерована інформаційно-телекомунікаційною системою товариства, оформлена та підписана сторонами в електронній формі. Також Правила містять визначення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором як даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником та пересилаються товариству.

За змістом Правил одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує позичальник, приймаючи пропозицію товариства та погоджуючись з Правилами і умовами електронного договору в особистому кабінеті. Такий ідентифікатор використовується з метою підписання пропозиції та електронного договору і передається позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі, у тому числі шляхом направлення СМС-повідомлення на номер телефону, вказаний позичальником під час заповнення заявки.

Із заявки на отримання грошових коштів у кредит від 10 серпня 2020 року вбачається, що заявка сформована щодо договору (оферти) № 104756928 від 10 серпня 2020 року, сума кредиту зазначена 5 300 грн 00 коп., строк кредиту - 30 днів. У заявці зазначені персональні дані ОСОБА_1 : фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським РВ УДМС України 12 листопада 2013 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , а також номер банківської картки НОМЕР_5 .

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сформованої 11 вересня 2023 року, вбачається, що заявка на кредит була подана 10 серпня 2020 року о 22:10, договір № 104756928 датований 10 серпня 2020 року 22:11:38, сума кредиту становила 5 300 грн 00 коп., строк кредитування - 30 днів, процентна ставка у довідці зазначена 1,70 % на день, електронна адреса позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону - НОМЕР_4 .

У цій же довідці зазначено, що одноразовий ідентифікатор 6JZN22T7 був відправлений позичальнику 10 серпня 2020 року о 22:11:16 на номер телефону НОМЕР_4 , введений позичальником та відправлений товариству 10 серпня 2020 року о 22:11:38. Також у довідці зазначено час перерахування грошових коштів позичальнику - 10 серпня 2020 року о 22:11:44.

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі також вбачається, що після укладення основного договору в межах правовідносин за договором № 104756928 були оформлені додаткові угоди щодо збільшення суми кредиту: 11 серпня 2020 року - на 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - на 300 грн 00 коп.; 12 серпня 2020 року - на 300 грн 00 коп.; 13 серпня 2020 року - на 300 грн 00 коп.; 14 серпня 2020 року - на 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - на 700 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - на 500 грн 00 коп.; 24 серпня 2020 року - на 400 грн 00 коп.; 31 серпня 2020 року - на 110 грн 00 коп.; 01 вересня 2020 року - на 400 грн 00 коп.

З наданих копій додаткових угод до договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року вбачається, що кожна з них укладалася між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , податковий номер НОМЕР_3 , та передбачала збільшення суми кредиту на відповідну суму на строк дії основного договору, на умовах строковості, зворотності та платності, із обов`язком позичальника повернути грошові кошти, надані у кредит, і сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Зокрема, додаткова угода від 20 серпня 2020 року передбачала збільшення суми кредиту на 500 грн 00 коп., а додаткова угода від 01 вересня 2020 року - збільшення суми кредиту на 400 грн 00 коп. У цих додаткових угодах також зазначено, що сторони домовилися викласти графік розрахунків у новій редакції та відобразити у ньому єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму відповідної додаткової угоди.

Крім того, з довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі вбачається, що 09 вересня 2020 року за договором оформлено продовження строку кредитування на 30 днів із процентною ставкою на період продовження 1,14 % на день.

Надана позивачем додаткова угода від 09 вересня 2020 року до договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року містить відомості про те, що сторони, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит за договором, на наступну кількість днів - тридцять. У пункті 3 цієї додаткової угоди зазначено, що, починаючи з 09 вересня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 1,14 % на день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою.

З наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснювало перерахування коштів на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_5 , із зазначенням у призначенні платежу договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року.

Зокрема, платіжним дорученням № 6100d992-6bc1-430c-b9a0-30be03c3c923 від 10 серпня 2020 року підтверджується перерахування ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 5 300 грн 00 коп. для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_5 . У призначенні платежу зазначено: переказ коштів згідно з договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_5 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer. Платіж проведено банком 10 серпня 2020 року.

Також з платіжних доручень вбачається подальше перерахування коштів у межах того самого кредитного договору на ту саму платіжну картку відповідача, а саме: 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 12 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 13 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 14 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 700 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 24 серпня 2020 року - 400 грн 00 коп.; 31 серпня 2020 року - 110 грн 00 коп.; 01 вересня 2020 року - 400 грн 00 коп.

Загальний розмір коштів, перерахування яких на користь відповідача зазначено у поданих платіжних дорученнях за договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, становить 9 110 грн 00 коп., з яких 5 300 грн 00 коп. - первісна сума кредиту, а 3 810 грн 00 коп. - суми подальшого збільшення кредиту за додатковими угодами.

З письмових пояснень ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 1501 від 02 грудня 2024 року вбачається, що товариство є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг, а тому не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів як банківські платіжні доручення. У цих поясненнях зазначено, що товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням реквізитів, які клієнт вказав у заявці на отримання кредитних коштів, для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем платіжних послуг отримувача.

У цих же письмових поясненнях зазначено, що підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами договору. Також товариство вказало, що документальне підтвердження зарахування коштів на рахунок клієнта може надати виключно емітент платіжної картки клієнта, який відкрив та обслуговує відповідний рахунок, оскільки саме емітент платіжної картки має доступ до реєстру платіжних операцій та балансових даних по рахунку клієнта.

З наданих ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» довідок щодо ініціювання платіжних операцій за договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року вбачається, що платником у цих операціях зазначено ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, отримувачем - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а рахунком/платіжною карткою отримувача - № НОМЕР_5, термін дії 05.2023.

Зокрема, у довідці щодо платіжної операції від 01 вересня 2020 року зазначено, що на виконання кредитного договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію на суму 400 грн 00 коп. шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Як надавача платіжних послуг платника зазначено АТ «СЕНС БАНК», як надавача платіжних послуг отримувача - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», дату ініціювання платіжної інструкції - 01 вересня 2020 року 10:34:00, дату завершення платіжної операції - 01 вересня 2020 року 10:34:20.

Аналогічні довідки містять відомості про ініціювання та завершення платіжних операцій на користь ОСОБА_1 за договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року на суми 110 грн 00 коп. - 31 серпня 2020 року, 400 грн 00 коп. - 24 серпня 2020 року, 500 грн 00 коп. - 20 серпня 2020 року, 700 грн 00 коп. - 20 серпня 2020 року, 500 грн 00 коп. - 14 серпня 2020 року, 300 грн 00 коп. - 13 серпня 2020 року, 300 грн 00 коп. - 12 серпня 2020 року, 300 грн 00 коп. - 11 серпня 2020 року. У цих довідках отримувачем коштів зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а рахунком/платіжною карткою отримувача - № НОМЕР_5.

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_6 . У відповіді банку також зазначено, що номер телефону НОМЕР_7 був фінансовим номером за цією платіжною карткою.

У цій же відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлено, що по рахунку/картці № НОМЕР_6 було зараховано кошти, зокрема: 10 серпня 2020 року - 5 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 12 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 13 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 700 грн 00 коп.; 24 серпня 2020 року - 400 грн 00 коп.; 28 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 31 серпня 2020 року - 110 грн 00 коп.; 01 вересня 2020 року - 400 грн 00 коп.

Додана до відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписка за договором за період з 10 серпня 2020 року по 29 серпня 2020 року містить відомості про рух коштів за карткою № НОМЕР_6 . У виписці, зокрема, відображено операцію від 10 серпня 2020 року із зарахування переказу у сумі 5 300 грн 00 коп., після якої залишок після операції становив 5 449 грн 56 коп. У подальшому у виписці відображені операції зарахування переказів 11 серпня 2020 року у сумі 300 грн 00 коп., 12 серпня 2020 року у сумі 300 грн 00 коп., 13 серпня 2020 року у сумі 300 грн 00 коп., 14 серпня 2020 року у сумі 389 грн 79 коп., 20 серпня 2020 року у сумі 500 грн 00 коп., 20 серпня 2020 року у сумі 700 грн 00 коп., 24 серпня 2020 року у сумі 400 грн 00 коп., 28 серпня 2020 року у сумі 500 грн 00 коп.

Додана до відповіді банку виписка за період з 31 серпня 2020 року по 06 вересня 2020 року також містить відомості про зарахування переказів на картку № НОМЕР_6 , зокрема 31 серпня 2020 року у сумі 110 грн 00 коп. та 01 вересня 2020 року у сумі 400 грн 00 коп.

Таким чином, у матеріалах справи наявні документи, які відображають ініціювання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» переказів на платіжну картку, зазначену відповідачем у заявці на отримання кредиту, а також відповідь банку-емітента та виписки за картковим рахунком, у яких відображено емітування цієї картки на ім`я ОСОБА_1 , використання номера телефону НОМЕР_7 як фінансового номера та зарахування на відповідну картку грошових коштів у серпні - вересні 2020 року.

З наданої позивачем копії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року вбачається, що цей договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як клієнтом.

За змістом пункту 1.2 договору факторингу № 28/1118-01, кредитний договір визначено як кредитний договір, укладений між клієнтом і боржником, право вимоги за яким відступається, та який відповідає істотним критеріям. У пункті 1.3 цього договору під правом вимоги визначено всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі право грошової вимоги до боржників щодо сплати боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу № 28/1118-01 клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти ці права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Пунктом 2.2 договору передбачено, що сторони розуміють і погоджуються з тим, що відступлення права вимоги за кредитними договорами відбувається не в момент підписання цього договору факторингу, а відповідно до моменту, визначеного у договорі.

З пункту 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 вбачається, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами реєстру прав вимоги за формою, встановленою у відповідному додатку до договору. У пункті 4.3 договору зазначено, що після отримання клієнтом погодженого фінансування та підписання акта повернення прав вимоги клієнт передає фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги.

З витягу з реєстру прав вимоги № 112 від 15 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 вбачається, що до цього реєстру включено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір № 104756928 від 10 серпня 2020 року. У витягу зазначено заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9 109 грн 42 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 14 070 грн 63 коп., загальну суму заборгованості у розмірі 23 180 грн 05 коп. та суму фінансування у розмірі 2 277 грн 36 коп.

З акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2020 року щодо сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 112 від 15 грудня 2020 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підтвердили нарахування суми фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 112 у розмірі 3 856 858 грн 80 коп., оплату послуг фактора у розмірі 100 грн 00 коп. та сплату відповідних сум 14 січня 2021 року. У цьому акті сторони підтвердили, що станом на 31 грудня 2020 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 112.

Крім того, позивачем надано протокол узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги № 112 від 15 грудня 2020 року. Із цього документа вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» узгодили предмет факторингової операції та обсяг переданих прав вимог за відповідним реєстром.

З наданої копії договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року вбачається, що цей договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» як клієнтом. За змістом цього договору клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти ці права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах договору.

З витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року вбачається, що до цього реєстру включено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір № 104756928 від 10 серпня 2020 року. У витягу зазначено заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9 109 грн 42 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 20 729 грн 61 коп., загальну суму заборгованості у розмірі 29 839 грн 03 коп.

З протоколу узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року вбачається, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» узгодили відступлення прав грошових вимог за реєстром прав вимоги № 11. У цьому протоколі зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром права вимоги до боржників у кількості 20 376 осіб, а загальна сума заборгованості, переданої за реєстром, становить 429 712 955 грн 49 коп.

З наданої копії договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року вбачається, що цей договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» як клієнтом. За змістом пункту 1.1 цього договору фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт - відступити фактору права грошової вимоги до боржників, включно з простроченою заборгованістю за сумою позики, тілом та іншою заборгованістю.

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року перехід права вимоги до фактора відбувається з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором за відповідними заборгованостями та отримує право вимагати їх погашення від боржників.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року вбачається, що до цього реєстру включено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року. У реєстрі зазначено суму боргу 29 839 грн 03 коп., з яких прострочене тіло - 9 109 грн 42 коп., прострочені відсотки - 20 729 грн 61 коп., прострочена комісія - 0 грн 00 коп., пеня/штраф - 0 грн 00 коп., сума фінансування - 91 грн 09 коп.

З акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року вбачається оформлення передачі відповідного реєстру боржників від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС».

З платіжних інструкцій щодо сплати фінансування за договором факторингу № 11/07/25-Е вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснювало оплату на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» із призначенням платежу «часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025». Зокрема, платіжною інструкцією № 357 від 19 вересня 2025 року сплачено 500 грн 00 коп., а платіжною інструкцією № 360 від 24 вересня 2025 року - 1 177 850 грн 80 коп.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 , вбачається, що дата видачі кредиту зазначена 10 серпня 2020 року, строк кредиту - 30 днів, загальна сума виданих коштів - 9 110 грн 00 коп., дата продажу - 15 грудня 2020 року. У цьому розрахунку зазначено видачі кредитних коштів: 10 серпня 2020 року - 5 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 12 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 13 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 14 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 700 грн 00 коп.; 24 серпня 2020 року - 400 грн 00 коп.; 31 серпня 2020 року - 110 грн 00 коп.; 01 вересня 2020 року - 400 грн 00 коп.

У цьому ж розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відображено оплати за договором: 09 вересня 2020 року - 1 924 грн 00 коп. та 09 жовтня 2020 року - 3 116 грн 00 коп., усього 5 040 грн 00 коп.

З розрахунку первісного кредитора вбачається, що 10 серпня 2020 року після видачі кредиту у сумі 5 300 грн 00 коп. було нараховано проценти у сумі 42 грн 40 коп., а загальна сума до сплати відображена у розмірі 5 342 грн 40 коп. Надалі у розрахунку відображено збільшення тіла кредиту та щоденне нарахування процентів, зокрема 11 серпня 2020 року - збільшення тіла на 600 грн 00 коп. і нарахування процентів 47 грн 20 коп., 12 серпня 2020 року - збільшення тіла на 300 грн 00 коп. і нарахування процентів 49 грн 60 коп., 13 серпня 2020 року - збільшення тіла на 300 грн 00 коп. і нарахування процентів 52 грн 00 коп., 14 серпня 2020 року - збільшення тіла на 500 грн 00 коп. і нарахування процентів 56 грн 00 коп.

З цього розрахунку також вбачається, що 20 серпня 2020 року відображено збільшення тіла кредиту на 1 200 грн 00 коп. та нарахування процентів у сумі 121 грн 60 коп.; 24 серпня 2020 року - збільшення тіла кредиту на 400 грн 00 коп. та нарахування процентів у сумі 134 грн 40 коп.; 31 серпня 2020 року - збільшення тіла кредиту на 110 грн 00 коп. та нарахування процентів у сумі 138 грн 48 коп.; 01 вересня 2020 року - збільшення тіла кредиту на 400 грн 00 коп. та нарахування процентів у сумі 72 грн 88 коп.

У розрахунку первісного кредитора 09 вересня 2020 року відображено сплату 1 923 грн 92 коп. процентів та 0 грн 08 коп. тіла кредиту, після чого залишок до сплати зазначено у розмірі 9 109 грн 92 коп. Надалі, починаючи з 10 вересня 2020 року, у розрахунку відображено щоденне нарахування процентів у сумі 103 грн 85 коп.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 104756928, вбачається, що дата придбання права вимоги зазначена 15 грудня 2020 року. На цю дату у розрахунку відображено тіло кредиту у розмірі 9 109 грн 42 коп., проценти у розмірі 14 070 грн 63 коп., усього до сплати - 23 180 грн 05 коп.

Надалі у розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відображено щоденне нарахування процентів у сумі 154 грн 86 коп., зокрема з 16 грудня 2020 року, коли загальна сума до сплати становила 23 334 грн 91 коп., до наступних дат із поступовим збільшенням загальної суми заборгованості.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, складеної ТОВ «ФК «ЕЙС», вбачається, що станом на 26 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за цим кредитним договором зазначена у загальному розмірі 29 839 грн 03 коп. У структурі цієї заборгованості зазначено прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 9 109 грн 42 коп., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 20 729 грн 61 коп., строкову заборгованість за сумою кредиту - 0 грн 00 коп., строкову заборгованість за процентами - 0 грн 00 коп., заборгованість за штрафними санкціями - 0 грн 00 коп.

У зазначеній виписці також вказано, що станом на 26 грудня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомляє про непогашення заборгованості за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року. За період з 14 липня 2025 року по 26 грудня 2025 року у виписці не відображено погашень заборгованості, а сальдо на кінець періоду становить 29 839 грн 03 коп.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду

Щодо доведеності факту укладення кредитного договору та дійсності правочину

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Застосовуючи наведені положення процесуального закону до спірних правовідносин, суд виходить з того, що саме позивач зобов`язаний довести факт виникнення між первісним кредитором та відповідачем договірного зобов`язання, факт надання кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та розмір заборгованості. Відповідач, у свою чергу, мав право подати відзив, заперечення та докази на спростування позовних вимог, однак таким правом не скористався.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог про стягнення 29 839 грн 03 коп. заборгованості за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, на підставі письмових доказів, поданих позивачем, а також доказів, витребуваних судом у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У цій справі відповідач не подав відзиву на позов, не заперечив факту укладення кредитного договору, не спростував належності йому фінансового номера телефону, електронної адреси, платіжної картки, зазначеної у заявці, а також не подав доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладення кредитного договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року було спрямоване на виникнення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 цивільних прав та обов`язків: з боку кредитодавця - надати грошові кошти, з боку позичальника - повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитний договір № 104756928 від 10 серпня 2020 року у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, доказів нікчемності цього правочину суду не подано. Відповідач дійсність договору не оспорив, заперечень щодо його укладення або змісту не подав, тому суд виходить із презумпції правомірності цього правочину.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У цій справі кредитний договір укладений в електронній формі, що прямо узгоджується із наведеним положенням цивільного законодавства та з характером правовідносин між фінансовою установою і позичальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Зміст кредитного договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року зафіксований у тексті електронного договору, який містить істотні умови кредитування: сторони, суму кредиту, строк кредитування, порядок повернення, розмір процентних ставок, графік розрахунків, відповідальність та порядок підписання договору. У пункті 4.7 договору сторони погодили використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а в додатку № 1 до договору зазначено одноразовий ідентифікатор 6JZN22T7, відправлений 10 серпня 2020 року о 22:11:16 та введений 10 серпня 2020 року о 22:11:38.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Матеріали справи підтверджують, що договір укладено саме за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Заявка на отримання кредиту містить персональні дані відповідача, його РНОКПП, паспортні дані, фінансовий номер телефону, електронну адресу та номер банківської картки НОМЕР_5 , на яку мали бути зараховані кредитні кошти.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У справі встановлено, що відповідач подав заявку на отримання кредиту 10 серпня 2020 року о 22:10, після чого договір був направлений позичальнику, а акцепт оферти здійснений шляхом введення одноразового ідентифікатора 6JZN22T7 10 серпня 2020 року о 22:11:38. Такі відомості містяться у довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Використаний у цій справі одноразовий ідентифікатор 6JZN22T7 відповідає зазначеній правовій конструкції, оскільки був направлений на фінансовий номер телефону відповідача, вказаний ним у заявці, після чого введений у системі для підтвердження акцепту договору.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 виходив із того, що договір, укладений в електронній формі, за наявності електронного підпису одноразовим ідентифікатором прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; електронна форма договору сама по собі не свідчить про його неукладеність або недійсність.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредитного договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року належними та допустимими доказами підтверджений.

Щодо доведеності факту надання кредиту та виникнення обов`язку його повернення

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор за договором № 104756928 є фінансовою установою, яка надала відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності. Позичальник, отримавши кредит, набув обов`язку повернути суму кредиту та сплатити проценти відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети у сумі 5 300 грн 00 коп., а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.3, 1.4 або 1.5 договору.

Факт початкової видачі кредиту підтверджується платіжним дорученням № 6100d992-6bc1-430c-b9a0-30be03c3c923 від 10 серпня 2020 року, з якого вбачається перерахування ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 5 300 грн 00 коп. для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_5 за договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року.

Крім первісної суми кредиту, матеріалами справи підтверджено подальше збільшення суми кредиту та перерахування відповідачу додаткових коштів: 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп. і 300 грн 00 коп.; 12 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 13 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 14 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 700 грн 00 коп. і 500 грн 00 коп.; 24 серпня 2020 року - 400 грн 00 коп.; 31 серпня 2020 року - 110 грн 00 коп.; 01 вересня 2020 року - 400 грн 00 коп.

Загальна сума кредитних коштів, виданих відповідачу за договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, становить 9 110 грн 00 коп., що узгоджується із розрахунком первісного кредитора, платіжними дорученнями, довідками про ініціювання платіжних операцій та відповіддю банку-емітента.

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_6 , а номер телефону НОМЕР_7 був фінансовим номером за цією платіжною карткою. У цій же відповіді банк підтвердив зарахування на відповідну картку коштів у серпні - вересні 2020 року, зокрема 10 серпня 2020 року - 5 300 грн 00 коп., 11 серпня 2020 року - двічі по 300 грн 00 коп., 12 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп., 13 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп., 20 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп. і 700 грн 00 коп., 24 серпня 2020 року - 400 грн 00 коп., 31 серпня 2020 року - 110 грн 00 коп., 01 вересня 2020 року - 400 грн 00 коп.

Наявність окремої розбіжності щодо дати зарахування 500 грн 00 коп., яка у платіжних документах кредитодавця зазначена як 14 серпня 2020 року, а у відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відображена як 28 серпня 2020 року, не спростовує факту отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки банк-емітент підтвердив саме зарахування цієї суми на картку відповідача, а загальна сума зарахувань відповідає загальній сумі кредиту, зазначеній у розрахунку первісного кредитора.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач отримав від первісного кредитора грошові кошти за договором № 104756928, на нього покладався обов`язок повернути отриману суму кредиту та сплатити нараховані проценти в порядку і строки, визначені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково виконував зобов`язання за договором, оскільки розрахунок первісного кредитора відображає платежі 09 вересня 2020 року у сумі 1 924 грн 00 коп. та 09 жовтня 2020 року у сумі 3 116 грн 00 коп., усього 5 040 грн 00 коп. Разом з тим, ці платежі не погасили зобов`язання в повному обсязі, що підтверджується подальшим обліком залишку тіла кредиту та процентів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, неналежне виконання.

Неповернення відповідачем у повному обсязі отриманих кредитних коштів та несплата всіх нарахованих процентів у строки, визначені договором, є порушенням грошового зобов`язання за кредитним договором.

Щодо переходу права вимоги до позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, відступлення права вимоги.

У цій справі позивач обґрунтовує своє право на звернення до суду послідовним переходом права вимоги за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року: від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а надалі від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач як новий кредитор може вимагати від відповідача виконання лише того грошового зобов`язання, яке існувало на момент переходу права вимоги, у тому обсязі, який підтверджений договором факторингу, реєстром боржників та розрахунком заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому відсутність окремої згоди відповідача на відступлення права вимоги сама по собі не впливає на чинність переходу права вимоги, якщо такий перехід підтверджено належними письмовими доказами.

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу, фінансування під відступлення права грошової вимоги, одна сторона, фактор, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони, клієнта, за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, боржника.

Договір факторингу за своєю правовою природою є належною підставою для переходу права грошової вимоги від первісного або попереднього кредитора до нового кредитора.

З договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як клієнт відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» як фактору права вимоги за відповідними кредитними договорами, визначеними у реєстрах прав вимоги.

З витягу з реєстру прав вимоги № 112 від 15 грудня 2020 року вбачається, що до нього включено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, із зазначенням заборгованості за тілом кредиту 9 109 грн 42 коп., за процентами 14 070 грн 63 коп., загальної заборгованості 23 180 грн 05 коп.

З акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2020 року вбачається підтвердження повної оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 112 від 15 грудня 2020 року за договором факторингу № 28/1118-01.

Надалі, за договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило права вимоги на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

З витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 вбачається включення до цього реєстру ОСОБА_1 за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року із загальною сумою заборгованості 29 839 грн 03 коп., з яких 9 109 грн 42 коп. - основна сума боргу, 20 729 грн 61 коп. - заборгованість за відсотками.

У подальшому, за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС».

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року вбачається включення до нього ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року із сумою боргу 29 839 грн 03 коп., з яких прострочене тіло - 9 109 грн 42 коп., прострочені відсотки - 20 729 грн 61 коп., прострочена комісія - 0 грн 00 коп., пеня/штраф - 0 грн 00 коп.

За таких обставин суд вважає доведеним перехід до ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року в межах заявленої до стягнення заборгованості.

Щодо структури та розміру заборгованості

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Застосовуючи наведену норму до спірних правовідносин, суд виходить з того, що право кредитодавця на одержання процентів за користування кредитом виникає на підставі договору та реалізується у межах погодженого сторонами строку кредитування, якщо інше прямо і правомірно не випливає із закону або умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами пункту 1.1 кредитного договору № 104756928 від 10 серпня 2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети на суму 5 300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом. Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Згідно з пунктом 1.3 договору на період строку, визначеного пунктом 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,80 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Водночас пунктом 1.4 договору передбачено, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

З графіка розрахунків до основного договору вбачається, що первісний термін платежу визначено 09 вересня 2020 року, а до сплати на цю дату підлягало 6 572 грн 00 коп., з яких 5 300 грн 00 коп. - сума кредиту, 1 272 грн 00 коп. - проценти.

У подальшому сторони уклали низку додаткових угод про збільшення суми кредиту. Зміст цих угод свідчить, що вони стосувалися саме збільшення суми кредиту та викладення графіка розрахунків у новій редакції, але не змінювали кінцевий строк повернення кредиту, оскільки у відповідних графіках розрахунків термін платежу залишався 09 вересня 2020 року. Зокрема, додатковими угодами від 11 серпня, 12 серпня, 13 серпня та 14 серпня 2020 року сума кредиту послідовно збільшувалася, однак графіки розрахунків до цих угод зберігали термін платежу 09 вересня 2020 року.

Разом з тим матеріали справи містять додаткову угоду від 09 вересня 2020 року, якою сторони у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі його звернення погодили продовження строку, на який був наданий кредит за договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року, на наступну кількість днів - тридцять. Починаючи з 09 вересня 2020 року, позичальник зобов`язався сплачувати за користування кредитом 1,14 % на день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою.

Також матеріали справи містять додаткову угоду від 09 жовтня 2020 року, якою сторони повторно, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі його звернення, погодили продовження строку, на який був наданий кредит, на наступну кількість днів - тридцять. Починаючи з 09 жовтня 2020 року, позичальник зобов`язався сплачувати за користування кредитом 0,92 % на день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цією додатковою угодою. У пункті 5 цієї угоди сторони прямо передбачили, що всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання.

Отже, оскільки додаткова угода від 09 жовтня 2020 року продовжила строк кредитування ще на 30 днів, а інші умови договору залишилися чинними, остаточний погоджений сторонами строк користування кредитом закінчився 08 листопада 2020 року. Саме до цієї дати проценти могли нараховуватися як проценти за користування кредитом у межах договірного строку кредитування.

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, вбачається, що загальна сума виданих відповідачу кредитних коштів становила 9 110 грн 00 коп. У цьому розрахунку відображено видачі кредитних коштів: 10 серпня 2020 року - 5 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 11 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 12 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 13 серпня 2020 року - 300 грн 00 коп.; 14 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 500 грн 00 коп.; 20 серпня 2020 року - 700 грн 00 коп.; 24 серпня 2020 року - 400 грн 00 коп.; 31 серпня 2020 року - 110 грн 00 коп.; 01 вересня 2020 року - 400 грн 00 коп.

У цьому ж розрахунку відображено часткові оплати відповідача: 09 вересня 2020 року - 1 924 грн 00 коп. та 09 жовтня 2020 року - 3 116 грн 00 коп., усього 5 040 грн 00 коп. З урахуванням цих оплат первісний кредитор облікував залишок основної суми боргу у розмірі 9 109 грн 42 коп., який надалі був переданий за договором факторингу.

За період дії первісного строку кредитування та двох погоджених сторонами пролонгацій розрахунок первісного кредитора відображає нарахування процентів за ставками, що відповідають умовам договору та додаткових угод: до 09 вересня 2020 року - проценти в межах первісного строку кредитування; з 10 вересня 2020 року по 08 жовтня 2020 року - щоденне нарахування 103 грн 85 коп., що відповідає ставці 1,14 % на день від залишку основної суми боргу; з 10 жовтня 2020 року по 08 листопада 2020 року - щоденне нарахування 83 грн 81 коп., що відповідає ставці 0,92 % на день від залишку основної суми боргу.

Станом на 08 листопада 2020 року, тобто на останній день погодженого сторонами строку кредитування з урахуванням додаткових угод, розрахунок первісного кредитора відображає загальну суму до сплати 11 623 грн 72 коп. Після цього, 12 листопада 2020 року, у розрахунку відображено одноразове нарахування 6 445 грн 95 коп., внаслідок чого загальна сума до сплати збільшилась до 18 069 грн 67 коп.; надалі з 13 листопада 2020 року по 15 грудня 2020 року первісний кредитор нараховував 154 грн 86 коп. щоденно, тобто 1,70 % на день від залишку основної суми боргу 9 109 грн 42 коп.

Таким чином, частина процентів, включених первісним кредитором до розрахунку станом на 15 грудня 2020 року, була нарахована вже після завершення погодженого сторонами строку кредитування, тобто після 08 листопада 2020 року. З розрахунку вбачається, що саме в цей період кредитор застосував передбачену пунктом 1.4 договору базову ставку 1,70 % на день та сформував збільшену суму процентної заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; після цього права та інтереси кредитодавця забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Застосовуючи цей правовий висновок до встановлених обставин справи, суд виходить із того, що після 08 листопада 2020 року кредитодавець уже не мав права нараховувати проценти як плату за користування кредитом у межах строкового регулятивного зобов`язання. Після спливу погодженого строку кредитування правовідносини сторін перейшли в охоронну площину, а тому можливі нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання мали б оцінюватися за правилами статті 625 ЦК України та з урахуванням меж заявлених позовних вимог.

Водночас позивач у цій справі не заявляв вимог про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат чи іншого розміру процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України. Позивач просить стягнути саме заборгованість за тілом кредиту та процентами, зазначеними у реєстрах прав вимоги й виписці з особового рахунку, як проценти за користування кредитом.

Тому суд не має процесуальних підстав самостійно змінювати предмет або правову природу заявленої вимоги та замість договірних процентів після спливу строку кредитування стягувати суми за статтею 625 ЦК України.

З розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» вбачається, що після набуття права вимоги 15 грудня 2020 року ця особа продовжила нарахування процентів у розмірі 154 грн 86 коп. щоденно, тобто у тому самому розмірі 1,70 % на день від залишку основної суми боргу 9 109 грн 42 коп. Таке нарахування здійснювалося з 16 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, після чого загальна сума заборгованості була доведена до 29 839 грн 03 коп.

Оскільки нарахування, здійснені ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» після 15 грудня 2020 року, також припадають на період після завершення погодженого сторонами строку кредитування, вони не можуть бути стягнуті як договірні проценти за користування кредитом у межах строкового зобов`язання.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 104756928, складеної ТОВ «ФК «ЕЙС», вбачається, що станом на 26 грудня 2025 року позивач обліковує загальну заборгованість у сумі 29 839 грн 03 коп., з яких 9 109 грн 42 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 20 729 грн 61 коп. - прострочена заборгованість за процентами, заборгованість за штрафними санкціями - 0 грн 00 коп.

Разом з тим наведена виписка відображає лише бухгалтерський облік заборгованості позивачем як новим кредитором і сама по собі не усуває необхідності перевірки правових підстав для стягнення кожного елемента заявленої заборгованості.

Суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача залишку основної суми боргу у розмірі 9 109 грн 42 коп., оскільки факт видачі кредитних коштів на загальну суму 9 110 грн 00 коп., часткове виконання зобов`язання та залишок тіла кредиту підтверджуються матеріалами справи й відповідачем не спростовані.

Щодо процентів суд виходить із того, що обґрунтованими є лише проценти, нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 08 листопада 2020 року включно. Станом на цю дату розрахунок первісного кредитора відображає загальну суму до сплати 11 623 грн 72 коп. Оскільки у цю суму входить залишок основної суми боргу 9 109 грн 42 коп., розмір процентів, які можуть бути визнані такими, що нараховані в межах погодженого строку кредитування, становить 2 514 грн 30 коп. (розрахунок: 11 623 грн 72 коп. - 9 109 грн 42 коп. = 2 514 грн 30 коп.)

Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості за процентами у розмірі 20 729 грн 61 коп. належними до стягнення є лише 2 514 грн 30 коп., а решта процентів у сумі 18 215 грн 31 коп. не підлягає стягненню, оскільки нарахована після завершення погодженого сторонами строку кредитування та заявлена не як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України, а як договірні проценти.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 11 623 грн 72 коп., з яких: 9 109 грн 42 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2 514 грн 30 коп. - проценти, нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів понад зазначений розмір слід відмовити.

Судові витрати

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг та платіжні документи про оплату таких послуг.

Клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що зменшення судом витрат на професійну правничу допомогу можливе за наявності відповідного клопотання іншої сторони, яка повинна обґрунтувати неспівмірність заявлених витрат. Суд не вправі зменшувати такі витрати з власної ініціативи лише з мотивів їх можливого завищення.

Разом з тим відсутність клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від обов`язку розподілити такі витрати відповідно до результатів розгляду справи, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги заявлено на загальну суму 29 839 грн 03 коп., а задоволенню підлягають вимоги на суму 11 623 грн 72 коп., судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить:11 623 грн 72 коп. ? 2 662 грн 40 коп. / 29 839 грн 03 коп. = 1 037 грн 13 коп.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить:11 623 грн 72 коп. ? 7 000 грн 00 коп. / 29 839 грн 03 коп. = 2 726 грн 83 коп.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір у розмірі 1 037 грн 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 726 грн 83 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, статтями 11, 202, 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 104756928 від 10 серпня 2020 року у розмірі 11 623 (одинадцять тисяч шістсот двадцять три) гривні 72 копійки, яка складається із:

- заборгованості за тілом кредиту - 9 109 (дев`ять тисяч сто дев`ять) гривень 42 копійки;

- заборгованості за процентами - 2 514 (дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме:

-судовий збір у розмірі 1 037 (одна тисяча тридцять сім) гривень 13 копійок;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 726 (дві тисячі сімсот двадцять шість) гривень 83 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_8 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО 322001, тел.: +380955092154, електронна пошта: fincomace@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 29 квітня 2027 року.

Суддя Ігор ВІТЕР