Постановление суда № 136107291, 29.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 332/3138/25

Провадження №: 1-кп/336/633/2026

УХВАЛА

29 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 22025080000000516 від 03.04.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянин України, який має середню освіту, одружений, пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України

встановила:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні 29.04.2026 обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про зменшення розміру застави.

У судовому засіданні захисник підтримав клопотання підзахисного, просив зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор заперечував проти клопотання сторони захисту.

Вислухавши думку учасників провадження, колегія прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідною нормою законодавець визначає заставу як гарантію забезпечення обвинуваченого не тільки обов`язків покладених на нього, а також явку підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді.

Розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього відповідним судовим рішенням та тих обов`язків, перелік яких визначений ч. 7 ст. 42 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2026 було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, яке було задоволено. Також було задоволено клопотання сторони захисту про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, та враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, використовуючи як джерело права рішення ЄСПЛ, суд застосував до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначено у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Встановлюючи заставу в такому розмірі, колегія прийшла до висновку, що саме такий прозір буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, колегія вважає, що з клопотання про зменшення розміру застави не вбачається наявність таких суттєвих обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення.

Отже, колегія прийшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту.

Керуючись ст. 27, 369-376, 615 КПК України, колегія

постановила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_7 щодо зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 30 квітня 2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3