Постановление суда № 136106566, 28.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/19478/25

Провадження № 2-с/638/145/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м.Харків

Суддя Шевченківського районного суду м.Харкова Теслікова І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №638/19478/25, виданого 07 жовтня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул ЛТД+»,

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2025 року у справі № 638/19478/25 Шевченківським районним судом м.Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул ЛТД+» суму заборгованості за послуги з управління багатоквартирними будинками за період з 01.01.2024 по 01.09.2025 у розмірі 4 158 (чотири тисячі сто п`ятдесят вісім) гривень 04 копійок, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , суму 3% річних у розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривні 08 копійок, суму інфляційних втрат в розмірі 839 (вісімсот тридцять дев`ять) гривень 35 копійок, загалом 5 226 (п`ять тисяч двісті двадцять шість) гривень 47 копійку, та судового збору у розмірі 242 (двісті сорок два) гривні 24 копійки.

27 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулись до суду із заявою про скасування виданого судового наказу.

Крім того, в заяві зазначено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору оскільки є законним представником дитини-інваліда.

Дослідивши зміст заяви та додані документи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу судовий збір становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, розмір судового збору, який належить сплатити при зверненні до суду з заявою про скасування судового збору складає 166.40 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, згідно наведеного положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, які звертаються до суду в інтересах вказаних осіб.

Суд звертає увагу, що основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

За приписами ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд приходить до переконання, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах № 274/6855/20 від 23.03.2021 та № 120/4687/21-а від 27.09.2021.

Звертаючись до суду з заявою, заявник вказує, що звільнений від сплати судового збору, оскільки виховує дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження вказаної обставини, заявник надав до суду посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.07.2024, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам. У посвідченні також вказано, що заявник ОСОБА_1 є законним представником ОСОБА_2 .

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що долучене до матеріалів заяви посвідчення не є належним доказом звільнення заявника ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки стосується безпосередньо ОСОБА_1 .

Суд також звертає увагу, що пред`явлена до суду ОСОБА_1 заява стосується безпосередньо його прав, свобод та інтересів (скасування судового наказу про стягнення з нього заборгованості), а не його дитини з інвалідністю, яка звільнена від сплати судового збору згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, у спірних правовідносинах заявник не звільнений від сплати судового збору, оскільки не діє як законний представник дитини з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу.

Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, встановлено, що заява не відповідає вимогам, встановленим ст.170 ЦПК України, зокрема, в порушення ч.ч.2, 3, 5 ст.170 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.170 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №638/19478/25, виданого 07 жовтня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул ЛТД+» повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Теслікова І.І.