Решение № 136105088, 29.04.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/395/26

Провадження № 2/515/896/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Одеської області про визнання права власності на дачний будинок в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на дачний будинок в порядку спадкування, подана представником позивача адвокатом Дімітренком В.Є.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області у віці 88 років померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишився дачний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який він має право успадкувати на підставі заповіту, вчиненого його матір`ю 02 вересня 2014 року та посвідченого приватним нотаріусом Монастирліу О.П. в м. Татарбунари Одеської області. Позивач своєчасно, 19 вересня 2025 року, звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, приватним нотаріусом заведено Спадкову справу до майна померлої спадкодавці №109/2025, однак, відмовлено у видачі відповідного свідоцтва через те,що загальна площа дачного будинку була збільшена за рахунок проведеної матір`ю за життя самочинної реконструкції . Так, згідно зі Свідоцтвом про право власності на дачний будинок від 16.08.2010 року загальна площа будинку становила 50,4 кв. м., а згідно з технічною інвентаризацією загальна площа дачного будинку складає 71,1 кв. м., з них житлова площа - 47,7 кв. м. Зазначена розбіжність в загальній площі виникла через те, що за життя спадкодавець зробила реконструкцію, але не встигла її узаконити через хворобу та похилий вік. Зазначив також, що він є єдиним спадкоємцем першої черги, як син померлої, інших спадкоємців немає.

Посилаючись на те, що через виникнення розбіжностей у даних про площу дачного будинку у правовстановлюючому документі та даних технічного паспорту, що виникла за рахунок самочинно проведеної реконструкції будинку під літ. «А», він позбавлений можливості зареєструвати своє право на спадкове майно, позивач просив визнати за ним право власності на спадковий дачний будинок, який вона має право успадкувати за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2026 року справу передано судді Дем`яновій О.А.

10 березня 2026 року Татарбунарським районним судом Одеської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку загального позовного провадження витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. копію спадкової справи №109/2025, заведеної до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24 квітня 2026 року представник позивача адвокат Дімітренко В.Є. через канцелярію суду подав заяву, якою просив долучити до матеріалів справи копії додаткової угоди до договору про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 29 від 15. 03. 2016 року від 26 лютого 2025 року, копії акту прийому - передачі земельної ділянки за договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 25 від 01.03.2016 року та копії витягу з рішення Лиманської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області від 26 лютого 2025 року № 1027-VIII.

Представник позивачки, адвокат Дімітренко В.Є. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача - Лиманської сільської ради, в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позов визнав, не заперечував проти його задоволення, просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років в місті Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області померла ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради зроблено актовий запис №182 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 травня 1957 року Татарбунарським районним бюро ЗАГС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином спадкодавиці ОСОБА_2 (а.с.10).

За життя 02 вересня 2014 року ОСОБА_2 вчинила заповідальне розпорядження, посвідчене приватним нотаріусом Монастирліу О.П., яким належний їй дачний будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2010 року Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (серії САС №917687), заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно з даними Технічного паспорта на дачний будинок, розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого Татарбунарським бюро технічної інвентаризації 28.05.2010 року, площа спадкового дачного будинку становила 50,4 кв.м., з яких: житлова площа - 37,8 кв.м., підсобна - 12,6 кв.м (а.с.11-13).

Із Свідоцтва про право власності від 16.08.2010 року вбачається, що власником дачного будинку літ. «А» загальною площею 50,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Приморської сільської ради №57 від 23.07.2010 року (а.с.14).

Право власності на вказаний дачний будинок зареєстровано Товариством з обмеженою відповідальністю "Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 16.08.2010 року та видано відповідне свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_3 (а.с.15).

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області засвідчила відповідність державним стандартам, будівельних норм і правилам закінченого будівництвом об`єкта - дачний будинок, одноповерховий, загальною площею 50,4 м? за адресою: АДРЕСА_1 , Сертифікатом відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам реєстраційний номер ОД 001415 від 07.07.2010 року (а.с.16).

Згідно з Довідкою №1156, виданою 16.11.2025 року ТОВ "Татарбунарське РБТІ та РОН", станом на 31.12.2012 року право власності на дачний будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 16.08.2010 НОМЕР_3 . Загальна площа будинку дійсно складає 71,1 кв.м., житлова - 47,7 кв.м. На вказаній земельний ділянці розташовані: Дачний будинок під літ."А", Навіс під літ."а1" (а.с.17).

Вказаною довідкою також підтверджується, що загальна та житлова площі змінились за рахунок самочинної реконструкції дачного будинку під літ."А".

Як вбачається з Технічного паспорту, виготовленого 24.10.2025 року ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» на замовлення позивача, дачний будинок під АДРЕСА_1 має загальну площу 71,1 кв.м., з яких площа житлових приміщень - 47,7 кв., допоміжна - 23,4 кв.м. (а.с.24-21-26).

Порівнюючи експлікації приміщень Технічного паспорта від 28.05.2010 року та від 24.10.2025 року, вбачається, що за період від 28.05.2010-24.10.2025 року дачний будинок був реконструйований шляхом прибудови до нього кухні площею 5,5 кв.м, двох вбиралень площами 2,2 кв.м та 1,9 кв.м., кімнати площею 5,6 кв.м., та перебудови одного коридору в кімнату площею 4,3 кв.м. (а.с.13,24).

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дачний будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , який належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 , та 28 листопада 2025 року отримав відмову з причини розбіжності у даних про площу зазначеного дачного будинку, а саме: площі, яка зазначена у правовстановлюючому документі та площі, яка зазначена у технічної документації об`єкту, що спадкується (згідно нового Технічного паспорту, що виготовлений 10.11.2025 року). Крім того, ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН», яке виготовило 10.11.2025 року Технічний паспорт об`єкту, видало інформаційну довідку №1156 від 26.11.2025 року, в які зазначає, що житлова площа змінилась за рахунок самочинно проведеної реконструкції дачного будинку під літерою «А». Таким чином приватний нотаріус підсумував, що самочинна реконструкція об`єкта нерухомого майна не схвалена у відповідності з чинним законодавством (а.с.29).

З матеріалів Спадкової справи №1092025, яка на виконання ухвали суду від 10 березня 2025 року надійшла від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. вбачається, що 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву приватному нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.37).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82597986 від 19.09.2025 року слідує, що станом на день її формування спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилася (а.с.40).

Із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82598649 слідує, що 19 вересня 2025 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 заведено Спадкову справу за №109/2025 та зареєстровано у реєстрі за №74615549 (а.с.42).

Також з матеріалів Спадкової справи вбачається, що 02 вересня 2014 року ОСОБА_2 вчинила заповідальне розпорядження, посвідчене приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Монастирліу О.П., яким належний їй дачний будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 16.08.2010 року Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (серії САС №917687), заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82597996 від 19.09.2025 року зазначений вище заповіт, зареєстрований у Реєстрі за №1515, станом на день формування довідки є чинний (а.с.41).

Із долучених представником позивача адвокатом Дімітренком В.Є. матеріалів вбачається, що 26 лютого 2025 року Лиманською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області винесено рішення №1027-VІІІ, яким внесено зміни та доповнення до договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах короткострокової оренди) на території рекреаційної зони «Расєйка», зокрема до договору №25 від 01.03.2016 року, укладеного між Приморською сільською радою та ОСОБА_2 , загальною площею 0,00876га (а.с.60-61).

26 лютого 2025 року між Лиманською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 29 від 15.03.2016 року, згідно з якою сторони дійшли взаємної згоди внести зміни та доповнення до вищевказаного Договору, укладеного між Приморською сільською радою та ОСОБА_2 , загальною площею 0,00876 га, а саме: у найменуванні сторін Договору, замінивши найменування сторони орендодавця «Приморська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_3 » на «ЛИМАНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА БІЛГОРОДДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ в особі Лиманського сільського голови Василя Івановича Резніченка» та замінити найменування Сторони орендаря « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_1 »(а.с.57-58).

Актом прийому-передачі земельної ділянки за договором на право тимчасового користування землею (і тому числі на умовах оренди) №25 від 01.03.2016 року земельну ділянку загальною площею 0,00876 га, розташовану в рекреаційній зоні «Расєйка» с.Приморське Білгород-Дністровського району Одеської області, передано в оренду ОСОБА_1 (а.с.59).

Таким чином, позивач після смерті матері ОСОБА_2 , шляхом внесення відповідних змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного його покійною матір`ю з орендодавцем, орендував земельну ділянку, на якій розташований спадковий дачний будиночок, розташований в рекреаційній зоні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З положень ст. 331 ЦК України вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію, а якщо таке право підлягає державній реєстрації з моменту його державної реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч.2 ст.331 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1223, ч.1 ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223 ЦК України).

Частиною першою ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст.1236 ЦК України).

За змістом ч.1,5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» та підпунктів 4.14, 4.15, п.4 глави 10 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 (далі-Порядок), при видачі свідоцтва про право на спадщину як за законом, так і за заповітом, нотаріус перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказаний факт. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві.

За змістом 4.18 Порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Відповідно до п.п. 4.17 п.4 Глави 10 Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку.

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2, 3 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За змістом ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, додержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що син померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - позивач по справі ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом на майно, яке належало його матері за життя. Крім того, мати вчинила на його користь Заповіт, яким передала у спадок спірний дачний будинок площею 50,4 кв.м.

Вчасно звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дачний будинок, який залишився після смерті матері та на який мати за життя оформила свідоцтво про право власності, отримав відмову через те, що проведена матір`ю реконструкція дачного будинку, що потягла за собою збільшення його площі до 71,1 кв.м., не була оформлена у відповідності з чинним законодавством.

Зазначені обставини позбавляють можливості ОСОБА_1 оформити у нотаріуса відповідне Свідоцтво про право власності за заповітом із подальшим внесенням відомостей про право власності на своє ім`я в Державному реєстрі речових прав.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76-81,83,89,141,178,191,209, 223, 235, 258-259, 263-265, 280-289, 352, 354- 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Одеської області про визнання права власності на дачний будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , право власності на дачний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (рнокпп НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (адреса розташування: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Лмман, вул. Героїв України, 47 А, Код ЄДРПОУ 04379404, тел: (04844) 9-42- 19, еладреса: lymanska_otg@ukr.net).

Суддя О.А.Дем`янова