Постановление суда № 136102306, 28.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16715/15-ц

провадження № 6/753/358/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №416-037/07Р від 12 листопада 2007 року у справі №753/16715/15-ц (провадження №2/753/7894/15).

25 лютого 2016 року на виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у справі №753/16715/15-ц (провадження №2/753/7894/15) видано виконавчий лист № 753/16715/15.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шатохіна Олександра Павловича від 12 жовтня 2016 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

13 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 25 лютого 2016 року, виданий Дарницьким районним судом м. Києва за результатами розгляду справи №753/16715/15-ц (провадження №2/753/7894/15) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №416-037/07Р від 12 листопада 2007 року.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2026 року вказану заяву передано для розгляду судді Якусику О. В.

Розгляд заяви призначено на 28 квітня 2026 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Вітер В`ячеслав Миколайович у поданій до суду заяві просив розглядати справу за відсутності заявниці та її представника.

Представник АТ «ПРАВЕКС БАНК» у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №753/16715/15-ц, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №416-037/07Р від 12 листопада 2007 року у справі №753/16715/15-ц (провадження №2/753/7894/15).

Вказаним заочним рішенням було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Правекс банк» 200 743,67 доларів США та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

25 лютого 2016 року на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 753/16715/15.

Як слідує з відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24 лютого 2026 року на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 5046870 по виконанню виконавчого листа № 753/16715/15 від 25 лютого 2016 року, у якому 15 березня 2016 року державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 29 червня 2016 року у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, державний виконавець, керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу

Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень арешт, накладений на усе нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 50465870 від 15 березня 2016 року, є чинним на цей час.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шатохіна Олександра Павловича від 12 жовтня 2016 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

Посилаючись на те, що за результатами здійснення виконавчих дій, державним виконавцем було встановлено відсутність майна боржника, на яке могло бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з чим виконавчий документ було повернуто стягувачу, заявник просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Так, 08 серпня 2022 року на звернення ОСОБА_1 АТ «ПРАВЕКС БАНК» повідомив, що на вказану дату у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) немає відкритих/закритих договорів та зобов`язань перед АТ «ПРАВЕКС БАНК» і Банк не має претензій до ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 50465870 від 15 березня 2016 року.

Відповідно до відповіді АТ «ПРАВЕКС БАНК» № 605/06 від 25 лютого 2026 року на адвокатський запит представника заявника - адвоката Вітра В`ячеслава Миколайовича Банк повідомив, що заборгованість ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) перед АТ «ПРАВЕКС БАНК» станом на день надання відповіді не обліковується.

Крім того, судом встановлено, що виконавче провадження №50619772 від 23 березня 2016 року, відкрите щодо стягнення судового збору у розмірі 3 654 грн, було завершено 19 серпня 2022 року на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням.

Виконавче провадження № 52609634 від 12 жовтня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа №753/16715/15 від 25 лютого 2016 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5 321 715,69 грн на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» було завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу.

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, повернення виконавчого документу стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника.

Натомість, як визначено ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

З наведеної норми Закону слідує, що ефективним способом захисту порушених прав боржника у зв`язку з продовженням існування арешту його майна після повернення виконавчого листа стягувачу є визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (за наявності відповідних підстав для цього). Такий висновок випливає зі змісту постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 728/2519/21.

Беручи до уваги, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у цивільній справі №753/16715/15-ц було задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, на виконання якого 25 лютого 2016 року було видано виконавчий лист №753/16715/15, на підставі якого відкрито виконавче провадження, а також з урахуванням того, що в подальшому виконавче провадження було завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу, та відповідно до наданої відповіді АТ «ПРАВЕКС БАНК» заборгованість ОСОБА_1 перед Банком відсутня, суд дійшов висновку, що обов`язок боржника припинився, а відтак виконавчий лист №753/16715/15, виданий 25 лютого 2016 року, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 2, 12, 260, 354, 432, п.п. 17.3, п. 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий лист від 25 лютого 2016 року, виданий Дарницьким районним судом м. Києва на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі № 753/16715/15-ц (провадження №2/753/7894/15) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №416-037/07Р від 12 листопада 2007 року, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28 квітня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК