Решение № 136096964, 31.03.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2239/25

Провадження № 2/392/565/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом овариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Юніт Капітал"звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10005547 від 07.10.2024 року в розмірі 24038,40 грн, судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійно правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 07.10.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-10005547 на суму 9600,00 грн, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредитор виконав свої зобов`язання по видачі кредиту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Відповідач, у свою чергу, не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість.16.04.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №16042025-МК/Юніт Капітал, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача, що підтверджується реєстром боржників від 16.04.2025. Таким чином, за відповідачем по укладеному кредитному договору № 00-10005547 від 07.10.2024 року наявна заборгованість на загальну суму 24038,40 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 9600,00 грн.; заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі - 14438,40 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) - 3200,00 грн. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» докази.

06.01.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Крім того, направлено виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 07.10.2024 по 12.10.2024 рр.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 03.02.2026, 31.03.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повернутими конвертами на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Крім того, повідомлявся шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві представник позивача.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що 07.10.2024 року між первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10005547 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «83847», що також підтверджується довідкою про ідентифікацією відповідно до якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплати проценти за його користування відповідно до умов зазначених в цьому договорі і додатках до нього.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що строк кредиту 360 днів.

Відповідно до пункту 1.5.1. стандартна процента ставка складає 0,94 (нуль цілих 94 сотих) % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Згідно пункту 2.8 Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 07.10.2024, сума кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 8000,00 грн на рахунок Позивачальника за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_4 (а.с. 27-32).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір 00-10005547 від 07.10.2024 ідентифікований ТОВ «Макс Кредит» Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 83847 07.10.2024 10:04:54, номер телефону НОМЕР_5 (а.с.19).

Згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду інформації, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Фінансовий номер телефону НОМЕР_5 (а.с.80).

Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 )- за період з 17.10.2024 по 12.10.2024 року зараховано кошти у розмірі 8000 грн та за період з 07.10.2024 по 12.10.2024 рр. ОСОБА_1 користувався наданими коштами ТОВ «Макс Кредит».

Згідно наданої виписки з особового рахунку за Кредитним договором №00-10005547 від 07.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 27238,40грн, з яких: прострочена заборгованість - 9600,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 14438,40 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 3200,00 грн (а.с.42).

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Профітгід» в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжних інструкцій (замовлень) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішну транзакцію, зокрема, за номером картки НОМЕР_4 на суму 8000,00 грн (а.с.17-18).

16.04.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідача, що підтверджується копією даного договору з додатками до нього (а.с.48-54).

З Витягу з реєстру боржників за кредитним договором укладеним між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу № 16042025-МК/Юніт Капітал від 16.04.2025 з якого вбачається, що позивач отримав право вимоги до відповідача згідно вищевказаного кредитного договору (а.с.46).

Також на підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за вищевказаним Договором факторингу та платіжну інструкцію №422 від 21.04.2025 року про оплату за відступлення Прав Вимог згідно Договору факторингу №16042025-МК/Юніт Капітал від 16.04.2025 (а.с.45).

Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, виходячи з приписів Закону України «Про електронну комерцію», укладення електронного договору можливо шляхом зазначення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. ч. 1-3ст. 207 ЦК України).

У ч. ч. 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст.513, ст.514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким, чином, встановивши дані обставини справи, з матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив вимоги кредитного договору, у зв`язку з чим, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у межах заявлених позовних вимог, та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №00-10005547 від 07.10.2024 року в розмірі 24038,40 грн, що складається із: 9600,00 - суми простроченої заборгованості за сумою кредиту, 14438,40 грн; сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення судових витрат на професійно правничу допомогу та судового збору.

Положеннями ст.59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строк були надані документи на підтвердження понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, а саме: копію договору про надання правничої допомоги №10.09/25-02 від 10.09.2024 року, копією додаткової угоди №25770872493 до Договору про нданная правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2022 укладені між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал».

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2024), укладеного між виконавцем адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та клієнтом ТОВ «Юніт Капітал», виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10005547 від 07.10.2024 р 2 години (вартість послуги - 5 000 грн); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10005547 від 07.10.2024 р. 1 година (вартість послуги 1000 грн), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів. 1 година (вартість послуги 500 грн), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, 1 година (вартість 500 грн).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 5000 грн, саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст.2-6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст.509, 525 - 526, 530, 536, 599, 625,1048 -1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості, за договором позики № 00-10005547 від 07.10.2024 року в розмірі 24038,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору 2137,81 грн. та витрати на професійно правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцязнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 А, офіс 10.

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова