Решение № 136096621, 02.04.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2997/25

Провадження № 2/376/410/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Сікорська О.М. звернулася до суду з позовом до Сквирської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 73,5 кв.м. та житловою площею 30,6 кв.м.; на земельну ділянку площею 2,0789 га, кадастровий номер 3224084300:04:004:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області; на земельну ділянку площею 0,1239 га, кадастровий номер 3224084302:02:008:0014 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на кошти в сумі 1476,54 грн. на рахунку № НОМЕР_1 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк»; на неотриману особою за життя одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, а саме на одноразову грошову допомогу призначену спадкодавцю як батьку загиблого військовослужбовця, що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 147/168 від 19.05.2023.

13.02.2018 ОСОБА_2 склав заповіт, в якому заповів позивачці ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, все те, що на день його смерті буде належати йому і на що він за законом матиме право. Отже, спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 за заповітом є позивачка. В шестимісячний строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 567/02-31 від 12.08.2025, оскільки у неї не має оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Ухвалою судді від 24.10.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження. 03.02.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до судового розгляду. Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивачки подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Сквирської міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Неявка вищевказаних учасників, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи судом, не перешкоджає розгляду справи, що узгоджується з нормами ст. 223 ЦПК України.

В зв`язку з тим, що учасники правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку наданим суду доказам, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 10.12.2024 Управлінням (Центром) надання адміністративних послуг Сквирської міської ради (а.с.28).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 73,5 кв.м. та житловою площею 30,6 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речового права № 398664689 (а.с.15); на земельну ділянку площею 2,0789 га, кадастровий номер 3224084300:04:004:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 181880 від 19.03.2007 (а.с.10 зворот); на кошти в сумі 1476,54 грн. на рахунку № НОМЕР_1 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», що підтверджується відповіддю на запит нотаріуса № 46/12-05/89302/2025/БТ від 08.07.2025 (а.с.12); на неотриману особою за життя одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, а саме на одноразову грошову допомогу призначену спадкодавцю як батьку загиблого військовослужбовця, що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 147/168 від 19.05.2023 (а.с.11).

ОСОБА_2 13.02.2018 склав заповіт, в якому все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , 1986 року народження.

Відповідно до матеріалів спадкової справи державного нотаріуса Сквирської державної нотаріальної контори № 342/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 спадщину після померлого прийняла ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, а також ОСОБА_3 , донька померлого як спадкоємець за законом. ОСОБА_4 , донька померлого, відмовилася від прийняття спадщини на користь доньки померлого ОСОБА_5 (а.с.55-64).

Згідно постанови державного нотаріуса Сквирської державної нотаріальної контори Київської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 567/02-31 від 12.08.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1239 га, кадастровий № 3224084302:025:008:0014 та земельну ділянку площею 2,0789 га кадастровий № 3224084300:04:004:0022, оскільки ОСОБА_1 не надала оригіналів документів, що підтверджують право власності на майно спадкодавця ( а.с.64).

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження в справі.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тобто, позов спадкоємця про визнання за ним права власності на спадкове майно, за наявності іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, безумовно впливає на права такого спадкоємця, тому належними відповідачами у спорах даної категорії є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Орган місцевого самоврядування залучається до участі в справі цієї категорії в якості відповідача виключно у випадку відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справах № 2516/1356/12-ц (провадження№ 61-28938св18), від 10.02.2023 № 604/1379/20 (провадження № 61/12279св22), від 13.12.2023 у справі № 753/8710/21.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд констатує, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ, під час розгляду вказаної справи для сторін було створено рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, представник позивача не врахував, що спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину, є ОСОБА_3 , а отже вона мала бути залучена позивачем до участі у справі в якості відповідача, оскільки рішення суду впливатиме на її процесуальні права.

Позивач, будучи обізнаним про існування спадкоємця ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, не реалізував право на пред`явлення позовних вимог до належного відповідача, не клопотав про заміну неналежного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 352/382/18.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставо для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Подібного змісту висновки сформовано у постановах ВС від 28.10.2020 у справі № 761/23904/9, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19.

Отже, з огляду на викладене, зважаючи на те, що заявлені позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, безумовно порушують законні права та інтереси спадкоємця ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , проте ОСОБА_3 не залучена до участі у справі в якості відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Сукупність вищевказаних обставин є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, що не позбавляє права позивача звернутися до суду з іншим позовом, до належного відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 78, 81, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Сквирська міська рада, код ЄДРПОУ 04054961, місцезнаходження: вул. Карла Болсуновського, буд. 28, м.Сквира, Білоцерківський район, Київська область.

Повний текст рішення виготовлено 13.04.2026.

Суддя С.С.Ловінська