Постановление суда № 136093398, 29.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5969/26

2/212/4950/26

У Х В А Л А

29 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу, Козлов Д. О., розглянувши матеріли позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області, -

В С Т А Н О В И В:

До Покровського районного суду міста Кривого Рогу 27 квітня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області, за яким позивач просив суд визнати батьківство відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в Чеській Республіці, що підтверджується перекладом з чеської на українську мову свідоцтва про народження такої дитини, матір`ю якої вказана відповідачка.

Вивчивши матеріали позову ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що у відкритті по ньому провадження слід відмовити, виходячи з наступного вмотивування.

Так за ч. 1 ст. 27 ЦПК позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У цьому сенсі суд вказує, що в міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

Таким чином, суди, вирішуючи питання про належність справи до їх компетенції, зобов`язані з`ясувати, в судах якої країни відповідно до міжнародних зобов`язань України підлягає розгляду справа з міжнародним елементом.

Лише у разі, якщо спір підлягає вирішенню в судах України, підсудність справи визначається за правилами, встановленими ст. 27, 28 ЦПК.

На підставі ч. 1 ст. 3 ЦПК цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 1 ст. 65 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.

Відповідно до п, 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, коли, зокрема, дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

У свою чергу на підставі ч. 2 ст. 3 ЦПК якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Суд зауважує в цьому сенсі, що за ст. 32 «Батьківство» Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, ратифікованого Законом України від 10.01.2002 року, вбачається, що при встановленні чи оспорюванні батьківства застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, громадянство якої дитина набула при народженні. Якщо громадянство дитини не встановлено, при розгляді питань встановлення чи оспорювання батьківства застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої дитина проживає або перебуває. При встановленні чи оспорюванні батьківства компетентними є органи юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої дитина проживає або перебуває.

Таким чином на підставі наведених норм вбачається, що суду слід застосовувати при визначанні юрисдикції цього спору положення «Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах».

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів того, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в Чеській Республіці, має українське громадянство, громадянство якої, натомість, не було встановлено, то відповідно до ст. 32 «Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах» в такому випадку слід застосовувати законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої дитина проживає або перебуває.

Зважаючи на те, що малолітня ОСОБА_3 народилась в Чеській Республіці, а матеріали справи не містять доказів зміни її місце перебування, то виходячи з положень ст. 32 "Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах" та ст. 65 Закону України «Про міжнародне приватне право», даний спір не підлягає підсудності судам України, оскільки його слід вирішувати іноземним судом за місцем проживання чи перебування такої дитини.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у відкриті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області, слід відмовити, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства України, із роз`ясненням позивачу можливості звернення із таким позовом до компетентного іноземного органу.

Аналогічна за змістом правова позиція була викладена Верховним Судом в постанові від 26 квітня 2022 року по справі № 200/421/19.

Керуючись ст. 186 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області, - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи за даним позовом віднесено до компетентного іноземного органу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею як така, що постановлена в судовому засіданні за відсутності учасників справи, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана протягом 15 днів з дня її вручення.

Ухвалу складено та підписано 29 квітня 2026 року.

Суддя Д. О. Козлов