Решение № 136092047, 27.04.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/330/26

Номер провадження 2/167/446/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 квітня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

23 березня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») Усенко М. І. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 07 січня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту № 416600 (далі - Договір, Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Вказує, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти.

16 листопада 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», керуючись главою 47 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), уклали Договір факторингу № ККЛУ-16112020. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності дост. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 416600 від 07 січня 2020 року.

Представник позивача зауважує, що заборгованість за Кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимушена звернутись із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за Кредитним договором.

Зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 416600 від 07 січня 2020 року становить 10699,53 грн, з яких: 2997 грн - тіло кредиту, 7076,1 грн - відсотки та 626,43 грн - штраф.

Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 416600 від 07 січня 2020 року у розмірі 10699,53 грн, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Усенко М. І. в судове засідання не з`явився. 20 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надіслав клопотання в якому позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 26 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті . Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом установлено, що 07 січня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 416600 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 Договору).

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором (п. 1.2 Договору).

Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: Акційна процента ставка становить 1,33% від суми позики за кожен день користування позикою (485,45% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1,2 цього Договору. Стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 % річних) (п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору сукупна вартість позики за акційною ставкою складає 139,90 % від суми позики або 4197 гривень та включає в себе проценти 39,90% від суми позики або 1197 грн.

Сукупна вартість позики за стандартною процентною ставкою складає 157% від суми позики або 4710 грн та включає в себе: проценти за користування позикою 57% від суми позики або 1710 грн (п. 1.5 Договору).

Позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний клієнтом (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, товариство має право вимагати від клієнта повернення позики, сплати процентів, за користування позикою та виконання усіх інших встановлених Договором зобов`язання.

Згідно з п. 2.4. Договору, клієнт зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути позику та сплатити проценти за користування, штрафи та пені.

Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору).

Cторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України і цим Договором (п. 4.1 Договору).

У випадку прострочення повернення суми позики за користування позикою клієнт зобов`язаний сплатити товариству неустойку у вигляді пені у розмірі 1,1% від суми позики, що становить 33 грн за кожен день прострочення (п. 4.4 Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місце проживання, а також зазначено, що підписано одноразовим ідентифікатором 07 січня 2020 року о 17:25.

В подальшому згідно Додаткового договору строк користування позикою було продовжено та встановлено нову дату повернення позики не пізніше 11 березня 2020 року та погоджено процентну ставку 1,60% за кожен день користування позикою.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 416600 від 07 січня 2020 року ідентифікований ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р414, надісланого позичальнику 07 січня 2020 року о 17:19 на номер телефону НОМЕР_1 .

07 січня 2020 року о 17:26:02 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано кошти в сумі 3000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 46099118.

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 13 квітня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260406/88199-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 416600 від 07 січня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 10699,53 грн, з яких: 2997 грн - тіло кредиту, 7076,10 грн - відсотки та 626,43 грн - штраф.

16 листопада 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № ККЛУ-16112020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 416600 від 07 січня 2020 року.

Відповідно до витягу реєстру боржників до Договору факторингу № ККЛУ-16112020 від 16 листопада 2020 року від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 416600 від 07 січня 2020 року на загальну суму 10699,53 грн, з яких: 2997 грн - тіло кредиту, 7076,10 грн - відсотки та 626,43 грн - штраф.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцями (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», право вимоги до боржника від якого перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») за Договором № 416600 від 07 січня 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача тіла кредиту та штрафу.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 07 січня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 416600 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису Р414, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3000 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах. Строк повернення кредиту 30 днів, акційна процентна ставка - 1,33 %, стандартна процентна ставка - 1,90% в день. У випадку прострочення зобов`язання сплачує неустойку у розмірі 1,1% від суми позики.

Фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були.

Первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», згідно Договору факторингу № ККЛУ-16112020 від 16 листопада 2020 року.

А відтак, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним ним Договором № 416600 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту від 07 січня 2020 року.

Ураховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ні на рахунки попереднього кредитора, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту в розмірі 2997 грн та 626,43 грн штрафу необхідно задовольнити.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) також заборгованість за відсотками в розмірі 7076,10 грн.

При укладенні Кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що 07 січня 2020 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладаючи Договір № 416600 погодили суму кредиту в розмірі 3000 грн, строк кредиту - 30 днів та сплату відсотків за користування кредитом - акційна процентна ставка - 1,33 %, стандартна процентна ставка - 1,90% в день.

В подальшому строк користування позикою було продовжено до 11 березня 2020 року та погоджено процентну ставку 1,60% за кожен день користування позикою.

Отже, строк дії Договору позики № 592859 від 07 лютого 2020 року укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 становить 65 днів (з 07 січня 2020 року по 11 березня 2020 року).

У Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, після закінчення строку дії кредитного договору змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування процентів за користування грошовими коштами можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України.

Відтак, після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється.

З огляду на зазначене, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії Кредитного договору є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року №911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Ураховуючи наведене, при здійсненні розрахунку заборгованості за відсотками, суд бере до уваги строк надання кредиту на період з 07 січня 2020 року по 11 березня 2020 року та розмір відсотків визначений у Кредитному договорі (1,33%) та Додаткових угодах - 1,60% в день від суми кредиту.

Відтак, розмір відсотків за користування кредитними коштами:

- за період з 07 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року становить 1197 грн (3000 грн х 1,33% х 30 днів), які 09 лютого 2020 року відповідачем ОСОБА_1 сплачено;

- за період з 10 лютого 2020 року по 11 березня 2020 року становить 1488 грн (3000 грн х 1,60% х 31 день).

Відтак, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 07 січня 2020 року по 11 березня 2020 року становить 1488 грн.

Ураховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором позики № 592859 від 07 лютого 2020 року в сумі 5111,43 грн, з яких: 2997 грн - тіло кредиту, 1488 грн - відсотки та 626,43 грн - штраф.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 10699,53 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 5111,43 грн, що становить 47,77% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1271,63 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року укладений між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ»;

- акт № 1702 наданих послуг від 09 березня 2026 року;

- детальний опис наданих послуг від 09 березня 2026 року до акту № 1702 за Договором про надання правової (правничої) допомоги від № 0107 від 01 липня 2025 року;

- ордер серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року про надання правової допомоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвокатом Усенком М. І.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягуються понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог (47,77%) в розмірі 3821,60 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 416600 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 07 січня 2020 року в розмірі 5111 (п`ять тисяч сто одинадцять) гривень 43 копійки, з яких: 2997 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) гривень - тіло кредиту, 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень - відсотки та 626 (шістсот двадцять шість) гривень 43 копійки - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 1271 (одна тисяча двісті сімдесят одну) гривню 63 копійки судового збору та 3821 (три тисячі вісімсот двадцять одну) гривню 60 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 27 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай