Постановление суда № 136092020, 28.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1552/19

Провадження № 1-кп/163/4/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання прокурора ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів в кримінальному провадженні №42016031110000015 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.359, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про тимчасовий доступ шляхом витребування у сторони захисту, зокрема в адвоката ОСОБА_11 , для дослідження в судовому засіданні речовий доказ, який йому 12.09.2018 було надано за судовим рішення від 03.09.2018 у судовій справі №569/13900/18 - технічний пристрій чорного кольору, зовні схожий на авторучку, обладнаний відеокамерою та роз`ємами для з`єднання з комп`ютером, в комплекті з USB подовжувачем, який було вилучено в ході проведення 17.08.2017 обшуку службового кабінету начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та/або документи, які підтверджують виконання або невиконання стороною обвинувачення судового рішення від 03.09.2018 у судовій справі № 569/13900/18.

Свої вимоги обґрунтував тим, що під час судового розгляду стороною захисту заявлено клопотання щодо необхідності дослідження згаданого вище речового доказу, який перебуває у неї ж. Так як сторона захисту відмовляється добровільно надати суду речовий доказ для дослідження, тому виникла необхідність у його витребуванні від сторони захисту в порядку, що врегульований главою 15 КПК України. Вказаний речовий доказ має суттєве значення щодо доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Обвинувачені та їх захисники у судовому засіданні висловили заперечення проти задоволення клопотання прокурора. Свою позицію захист обґрунтовує тим, що відповідно до засад змагальності та диспозитивності обов`язок подання доказів обвинувачення покладається виключно на сторону обвинувачення.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить із наступного.

Прокурор звернувся до суду з таким клопотанням, у якому, незважаючи на його формальне найменування про тимчасовий доступ, фактично просить витребувати речовий доказ, який був переданий стороні захисту.

Зазначений у клопотанні речовий доказ був переданий стороні захисту, що підтверджується наданою прокурором копією розписки про його отримання захисником.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо використання копій документів при вирішенні процесуальних питань, зокрема під час розгляду клопотань. Навпаки, з урахуванням положень КПК України, суд вправі вирішувати такі клопотання на підставі наданих матеріалів, у тому числі їх копій, за умови відсутності обґрунтованих сумнівів у їх достовірності.

У цьому контексті суд також бере до уваги, що ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.09.2018 року було зобов`язано повернути стороні захисту вилучений під час обшуку технічний пристрій, зовні схожий на авторучку, обладнаний відеокамерою та роз`ємами для з`єднання з комп`ютером. З огляду на зазначене суд не має підстав ставити під сумнів факт повернення відповідного речового доказу стороні захисту.

Суд також зазначає, що надана копія розписки містить відомості про передачу речового доказу стороні захисту та його отримання захисником. Жодних конкретних доводів чи доказів, які б ставили під сумнів достовірність зазначеної розписки або свідчили про її підроблення не має. З урахуванням тривалості кримінального провадження та відсутності будь-яких суперечливих даних щодо руху речового доказу, у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо її достовірності.

Крім того, суд враховує, що зазначений документ використовується виключно для встановлення факту перебування речового доказу у володінні сторони захисту та не стосується питання винуватості чи невинуватості особи, у зв`язку з чим його процесуальна оцінка здійснюється в межах вирішення питання про витребування доказу.

За таких обставин суд вважає можливим покластися на надану копію розписки як на належне підтвердження передачі речового доказу стороні захисту на даній стадії провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання має право за клопотанням сторін кримінального провадження витребувати речі і документи.

Суд зазначає, що зазначена норма є єдиною у Кримінальному процесуальному кодексі України, яка прямо передбачає процесуальну можливість витребування речей і документів за рішенням суду.

Водночас, враховуючи, що питання витребування речових доказів може виникати не лише на стадії підготовчого судового засідання, а й під час судового розгляду по суті, суд виходить із того, що застосування положень ч. 4 ст. 315 КПК України можливе і на подальших стадіях судового провадження, оскільки необхідність у забезпеченні безпосереднього дослідження доказів може виникнути у будь-який момент судового розгляду.

Отже, з огляду на зміст поданого клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає розгляду саме як клопотання про витребування доказу, а не як клопотання про тимчасовий доступ, як такі що різні за своєю правовою природою та наслідками невиконання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з метою забезпечення засад змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів клопотання прокурора підлягає задоволенню саме в частині витребування речового доказу, а не надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки за своїм змістом воно спрямоване на забезпечення подання до суду доказу, який перебуває у фактичному володінні сторони захисту.

Суд також зазначає, що ухвала про витребування доказів є обов`язковою до виконання. Її невиконання підлягає оцінці судом як процесуальна поведінка, що перешкоджає встановленню обставин кримінального провадження, та тягне наслідки у вигляді вирішення справи на підставі наявних доказів.

Керуючись ст.ст. 315, 350 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Витребувати у сторони захисту ОСОБА_6 речовий доказ - технічний пристрій чорного кольору, зовні схожий на авторучку, обладнаний відеокамерою та роз`ємами для з`єднання з комп`ютером, в комплекті з USB подовжувачем, який був переданий, та зобов`язати надати його до суду для огляду і дослідження у судовому засіданні.

Роз`яснити стороні захисту ОСОБА_6 , що невиконання цієї ухвали тягне процесуальні наслідки, передбачені кримінальним процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий : суддя ОСОБА_1