Постановление суда № 136091839, 28.04.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 159/4912/24

Провадження № 1-кп/931/60/26

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

28 квітня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у колегіальному складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 (в режимі відеконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє 12.04.2019 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково 08.12.2021 за постановою Маневицького районного суду Волинської області від 30.11.2021 з невідбутою частиною покарання строком 1 рік 16 днів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030550000251 від 23.02.2024 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.5 ст.152, ч.4 ст.185, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,

в с т а н о в и в :

27.04.2026 року до Локачинського районного суду Волинської області на підставі ухвали Волинського апеляційного суду від 04.03.2026 року у зв`язку із скасуванням вироку суду першої інстанції в частині, що стосується засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.121, ч.5 ст.152, ч.4 ст.185, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, в тому числі цивільного позову, і призначенням нового розгляду в суді першої інстанції надійшов обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні.

Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначено на 16 год 00 хв 28.04.2026 року з врахуванням надходження до Локачинського районного суду Волинської області 27.04.2026 року клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні, строк тримання під вартою якого закінчується 02.05.2026 року.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_6 , будучи судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні особливо тяжке, тяжкі та нетяжкі кримінальні правопорушення проти власності, життя і здоров`я особи, авторитету органів державної влади. Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 01.05.2024 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Волинського апеляційного суду від 04.03.2026 року на 60 днів по 02.05.2026 року. Зазначає, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 02.05.2026 року, однак, виявлені під час обрання та продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою ризики, визначені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на теперішній час. Стверджує, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, враховуючи тяжкість покарання (за ч.5 ст. 152 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років), що загрожує останньому у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у нього відсутні міцні соціальні та сімейні зв`язки, адже обвинувачений не працює та не має власної сім`ї, вік та стан здоров`я, а також ту обставину, що ОСОБА_6 вже переховувався від органу досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні під час слідства. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні шляхом вмовляння та залякування, оскільки є знайомим свідків ОСОБА_9 , з якою підтримує дружні відносини, ОСОБА_10 , який є родичем останнього, та з іншими свідками, які є його односельцями, а також знайомий з потерпілою - ОСОБА_11 . Окрім того, наявність ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень підтверджується тим, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, в тому числі пов`язані із посяганням на життя та здоров`я потерпілих, нові злочини вчинив у короткий період часу після умовно-дострокового звільнення, що свідчить про те, що він не бажає соціалізуватися, ставати на шлях виправлення, у нього відсутні засоби для існування, тому вчинення обвинуваченим злочинів, зокрема проти власності, проти життя та здоров`я є способом отримання коштів для проживання та забезпечення життєдіяльності. А, отже, обвинувачений є небезпечною для суспільства особою. Вказує, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_6 може не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування запобіжного заходу у виді застави є неможливим, оскільки ОСОБА_6 інкримінуються тяжкий та особливо тяжкий злочини проти життя та здоров`я.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що підстав для зміни або скасування запобіжного заходу ОСОБА_6 не вбачається, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку тримання під вартою, подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, яке мотивоване тим, що він перебуває під вартою вже два роки, подальше тримання його під вартою є необгрунтованим, ризики, про які зазначає прокурор, за час його перебування під вартою зменшились або взагалі відсутні, він не перебував у розшуку, про що зазначає прокурор, пішов з дому через залякування працівників поліції і незадовго його спіймали. Він має постійне місце проживання, соціальні зв`язки з рідними, його належну процесуальну поведінку повністю здатне забезпечити носіння ним електронного засобу контролю з встановленням обов`язків, передбачених КПК України. Просить суд врахувати принцип пропорційності та необхідності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_7 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, та підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу, подане обвинуваченим. Зазначила, що вина ОСОБА_12 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не доведена. Більше того, він виправданий судом в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України. Ризики, про які зазначає прокурор у клопотанні, не підтверджені. Обвинувачений не має наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, має постійне місце проживання, неодноразово виявляв бажання проходити службу в ЗСУ, однак його клопотання були відхилені через кваліфікацію обвинувачення. Сама тяжкість покарання не може бути обгрунтуванням для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_12 . Просить змінити запобіжний захід ОСОБА_12 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши пояснення прокурора, яка підтримала клопотання про продовження строку тримання під вартою та заперечила клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, думку щодо клопотань інших учасників кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України не може бути застосовано, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підставою до зміни запобіжного заходу може слугувати зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.05.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.06.2024 року включно з правом внесення застави в розмірі 80000 грн.

25.06.2024 слідчим суддею Ковельського міськрайонного суду Волинської області строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений строком на 34 дні до 29 липня 2024 року включно без права внесення застави.

В подальшому, запобіжний захід ОСОБА_6 продовжений слідчим суддею на 60 днів до 23.09.2024 включно.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2024 року продовжено щодо ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави.

В подальшому такий запобіжний захід неодноразово продовжувався в межах судового розгляду.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 09.04.2025 року продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів - до 07.06.2025 включно з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

У подальшому суд неодноразово продовжував обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 березня 2026 скасовано вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2025 року та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.5 ст.152, ч.4 ст.185, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України в тому числі цивільного позову, направлено до Локачинського районного суду Волинської області для нового судового розгляду. Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів, до 02.05.2026 року включно.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_12 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.5 ст.152, ч.4 ст.185, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України вже перевірялась слідчим суддею, судом під час обрання запобіжного заходу та під час розгляду клопотань про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Будь-яких нових доказів її необґрунтованості сторонами не зібрано та не пред`явлено.

Судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є достатньо обґрунтованими, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання даним ризикам.

Водночас, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд враховує вік, сімейний стан обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та відсутність офіційного працевлаштування, відсутність міцних соціальних зв`язків, а також тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 152 КК України, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, що в сукупності вказує на продовження існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, маючи можливість залишити місце проживання; окрім того, може впливати на свідків, оскільки вони є односельчанами та родичами останньому; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, у нього відсутні засоби для існування, тому вчинення обвинуваченим злочинів, зокрема проти власності, проти життя та здоров`я є способом отримання коштів для проживання та забезпечення життєдіяльності, які були враховані слідчим суддею при обранні такого виду запобіжного заходу та при його продовженні, і на даний час не зменшились.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Враховуючи, що ухвалою Волинського апеляційного суду від 04.03.2026 року скасовано вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2025 року в частині, що стосується засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.121, ч.5 ст.152, ч.4 ст.185, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, в тому числі цивільного позову, та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, існує необхідність у проведенні ряду процесуальних дій на даний час (дослідження письмових доказів, допиту потерпілих, свідків), які судом на даний час не проведено.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - не встановлено.

При цьому, будь - який інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_6 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої недоторканості особи, що спричинило тяжкі наслідки, в шлюбі не перебуває, міцних соціальних зв`язків не має, може вільно пересуватися по території України, не виключається, що перебуваючи на волі, він продовжуватиме вчиняти нові насильницькі та корисливі злочини, а тому підстав для зміни запобіжного заходу судом не встановлено.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_12 не має наміру переховуватися від суду, то суд зауважує, що він перебував під вартою з моменту його затримання та до цього часу. Таким чином, наведені доводи не можуть бути підставою вважати, що ризик переховування обвинуваченого на даний час відсутній.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_12 встановленої вини у вчиненні інкримінованих злочинів, як підставу для відмови у продовженні строку запобіжного заходу, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та правова кваліфікація інкримінованих злочинів є предметом перевірки під час судового провадження кримінального провадження в суді під час судового розгляду, який ще судом не розпочато, правову оцінку таким обставинам судом буде надано в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення, а відтак вказані питання не можуть бути предметом оцінки суду під час розгляду клопотання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. 315 цього Кодексу.

Заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, не пов`язанний з триманням під вартою, обвинувачений не зазначає обставин, які виникли після прийняття або існували під час прийняття попереднього рішення про обрання чи зміну запобіжного заходу, які не розглядались судом, та які є підставою для зміни запобіжного заходу.

Таким чином, клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд враховує тяжкість та характер правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , відсутність у нього міцних соціальних зв`язків та наявність стосовно нього ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України. Суд також враховує, що пункт 1 ч. 4 ст. 183 КПК України надає суду право не визначати обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_12 перебуває під вартою протягом тривалого строку, а саме з 29.04.2024 року.

Так, ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2025 року ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 605600 грн.

З урахуванням викладеного, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу обвинуваченого (при застосуванні тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, про необхідність визначення обвинуваченому розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу у сумі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 гривень (станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн), у разі внесення якої, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 182,183, 194, 199, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити дію обраного щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 26 червня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, розмір застави у сумі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п`ять шістсот) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави (реквізити для сплати застави - отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26276277, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача UA358201720355259001500002504, Призначення платежу: застава за ПІБ особи (кого) по справі, номер справи, назва суду, ПІБ платника).

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, які діятимуть протягом двох місяців з дня внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти:

1) не залишати Ковельський район Волинської області без дозволу суду;

2) прибувати на виклики суду;

3) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)».

Копію цієї ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє протягом шістдесяти днів, тобто до 26 червня 2026 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3