Постановление суда № 136086012, 29.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/11897/25

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

29 квітня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Концерн Хлібпром" (далі позивач, ПрАТ "Концерн Хлібпром") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2026 у справі № 380/11897/25 позов Приватного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" (вул. Хлібна, 2, м. Львів, 79035, ЄДРПОУ 05511001) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови задовольнив повністю; визнав протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 27.03.2025 № КТ-UА209000-0040-2025 про визначення коду товару; визнав протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2025 № UА209230/2025/001116; стягнув з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Приватного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" 6056,00 грн судових витрат.

Представник позивача подав заяву від 20.04.2026 (вх. № 32092), у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн та стягнути такі з відповідача в користь позивача.

Львівська митниця подала пояснення від 20.04.2026 (вх. № 32551), у якому зазначає, що у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення експерта судом не вирішувалося, а відтак витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розумінні статті 137 КАС України, які б підлягали відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у цій справі відсутні. Таким чином, витрати на проведення експертизи без залучення експерта судом не вважались витратами, пов`язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягали розподілу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).

З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд справи здійснено судом у порядку спрощеного позовного провадження, суд вирішує питання про ухвалення додаткового рішення у справі без виклику учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункт 3частини 3 статті 132 КАС України).

Згідно з частинами 4-8 статті 137 КАС України у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 системний аналіз положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Суд зазначає, що згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року судом означено правову позицію викладену у пункті 21 постанови Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №260/1358/18, адміністративне провадження №К/9901/16491/19 встановлено: «Щодо допустимості доказів в адміністративному судочинстві, експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України».

Як видно з матеріалів справи та судового рішення, суд під час вирішення цієї справи наданий позивачем висновок експерта за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи від 23.05.2025 № 0205/1 не враховував, як доказ.

При цьому, експертиза була проведена саме за ініціативою позивача і суд її проведення не призначав.

Частинами 4-5 статті 252 КАС України передбачено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача судових витрат на проведення експертизи.

Керуючись статтями 243, 248, 252 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2026.

Суддя Кедик М.В.