Постановление суда № 136078786, 27.04.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/277/26

Провадження № 2-з/399/35/2026

УХВАЛА

27 квітня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Лях М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановила:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 3524686200:02:000:0597 власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с/р Попівська, площею 5, 6328 га.

Заяву мотивує тим, що вона є власницею земельної ділянки площею 5, 6328 га кадастровий номер 3524686200:02:000:0597, яка розташована за адресою: Попівська сільська рада Онуфріївського району Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2018, зареєстрованого в реєстрі 02.03.2018 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , 1929 року народження, яка померла.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 18.02.2026 в Розділі - Інформації про зміни іншого речового права: 30.01.2026 проведено державну реєстрацію відомості внесено до Реєстру - 18.02.2026, опис змін - додано інший тип договору, додаткова угода, серія та номер: б/н, виданий 07.01.2026, видавник: сторони договору.

Отже, 30.01.2026 державним реєстратором Реп`яхом Василем Валентиновичем Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 18.02.2026 внесено відомості про державну реєстрацію додаткової угоди б/н від 02.01.2008, індексний номер рішення: 83352084, між «нею» та ТОВ «Верес» відповідно до умов якої дата закінчення договору оренду складає 02.01.2040 з автоматичною пролонгацією.

Згідно Інформації із Витягу з державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 26.02.2026 слідує, що згідно договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 19/02, виданий 19.02.2026 та акту приймання-передачі, що підтверджує факт передачі майна, б/н виданого 19.02.2026, суб`єктом права оренди земельної ділянки, що є предметом спору є ТОВ « Фауна ленд», код ЄДРПОУ: 46111921.

Щодо наявності додаткової угоди від 07.01.2026 позивач випадково дізналась на початку лютого 2026 року, що змусило її негайно звернутись із повідомленням від 04.02.2026 до державного реєстратора Приютівської селищної ради в якому вона повідомила про випадкову обізнаність щодо наявності додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524686200:02:000:0597, що дозвіл для здійснення будь-яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухома майно вона не надавала та додаткової угоди не укладала, не підписувала та не мала волевиявлення на її укладання та просила надати копії документів на підставі яких проведена державна реєстрація додаткової угоди. При цьому умовою додатковою угоди є продовження строку оренди до 2040 року.

Отже, звернення до суду із заявою про накладення арешту пов`язано з тим, що строк дії діючого договору оренди збігає на початку 2027 року, відповідно невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову повністю.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали, долучені до заяви, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 р. у справі № 913/257/18).

Цивільний процесуальний кодекс України не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Суд не вправі надавати оцінку доказам, що подані стороною по справі, під час вирішення питання щодо забезпечення позову.

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода вільному розпорядженню майном.

При цьому, арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачка зазначила, що між сторонами виник спір щодо правомірності продовження дії договору оренди землі від 02.01.2008 року.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності продовження дії договору оренди землі від 02.01.2008 року.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, позивачці ОСОБА_1 на праві свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.20185 зареєстрованого в реєстрів 02.03.2018 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла належить земельна ділянка з кадастровим номером: 3524686200:02:000:0597, площею 5, 6328 га.

Суд виходить із того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та те, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає, що у даному випадку необхідним видом забезпечення позову буде накладення арешту за земельну ділянку належну позивачеві. При цьому, такий вид забезпечення позову не обмежує право володіння та користування зазначеною земельною ділянкою як позивачем, так і третіми особами.

Керуючись ст. ст. 149 154, 157, 260 ЦПК України, суддя -

постановила:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3524686200:02:000:0597, площею 5.6328 га, власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, с/р Попівська.

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ).

Дані про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фауна ленд», код ЄДРПОУ 46111921 (адреса: вул. Українська, буд. 93, с. Попівка, Карлівська ТГ, Полтавський район Полтавської області, 39523).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Копію ухвали направити до Центру надання адміністративних послуг Онуфріївської селищної ради та до Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Центральна, 11 смт Онуфріївка, 28100) - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не було вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Лях