Решение № 136073396, 29.04.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/466/26

Провадження №2/485/384/26

Заочне рішення

іменем України

29 квітня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 29 грудня 2018 року між Акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі АТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022178623, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 22747,03 грн на умовах визначених договором та зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі визначені договором. 19 червня 2020 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 19/06/20, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором до відповідачки. Відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість, яка станом на день звернення до суду складає 32752,05 грн, з яких: 22747,03 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3,35 грн - заборгованість за відсотками, 10001,67 грн - заборгованість за комісією. Просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданій позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", проти заочного розгляду справи заперечень не мають.

Відповідачка ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 29 грудня 2018 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2022178623, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 22497,03 грн на придбання товару у продавця, та 250,00 грн на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга "СМС+довідка", всього на суму 22747,03 грн. Дата остаточного повернення кредиту 29 грудня 2020 року. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних. Крім того, умовами договору сторони визначили розмір власного платежу (фінансової участі) позичальника, а саме предоплата позичальника у сумі 3000,00 грн, (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 1.3 умов договору, сторони погодили повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.

Згідно п. 1.4 умов договору, кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця на придбання товару. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту,

Згідно п. 1.5 умов договору, підписанням кедитного договору позичальник заявив, що банк надав підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору з невід"ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору (зокрема Графік поатежів з Розрахунком вартості кредиту), з правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності позичальника, та тарифами банку, які є невід"ємною частиною куредитного договору ознайомлений.

Крім того, відповідно до п. 2 кредитного договору (заяви-анкети про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк"), відповідачка також просила оформити поточний (картковий) рахунок обслуговування кредитної лінії. Сторони погодили за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід"ємною частиною та додатком до договору.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору, відповідачка також просила оформити на її ім"я послугу у відповідності до договору про надання послуг дистанційного обслуговування засобами системи ОТР Smart.

Також, 29 грудня 2019 року відповідачка ознайомилася та підписала паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача за договором кредиту та кредитної лінії, та платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця за обслуговування картки, зокрема у випадку здійснення переказу у системі ОТР Smart стягується комісія: з/на картковий рахунок поза межами банку 0,8% від суми переказу, мін. 5 грн та макс. 500 грн; вихідні перекази з карткового рахунку/карти на картковий рахунок/карту в неопераційний час системи 0,15% від суми переказу, мін. 1 грн та макс. 150 грн; переказ коштів на інший рахунок через касу в межах банку 1% мін. 10 грн та макс. 2000,00 грн; видача готівки через касу банку без використання картки у випадку видачі кредитних коштів також стягується комісія в розмірі 1% + 5 грн; комісія за використання кредитних коштів, відсоток від суми заборгованості на дату закінчення пільгового періоду 1% (а.с. 6 зворот).

АТ "ОТП Банк" свої зобов`язання за кредитним договором № 2022178623 від 29 грудня 2018 року виконав, надавши відповідачці грошові кошти в обумовленому договором розмірі - 22497,03 грн та 250,00 грн, а всього 22747,03 грн, що підтверджується меморіальними ордерами № 26724507,26724508 від 29 грудня 2018 року, відповідно (а.с.11 зворот, 12).

Відповідно до видаткової накладної № ХФ000051441 від 29 грудня 2018 року, сторонами є постачальник ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", одержувач ОСОБА_1 , підтверджується, що відповідачкою було придбано товари на загальну суму 25497,03 грн (а.с. 8 зворот).

На підтвердження здійснення оплати товарів по видатковій накладній позивачем надано копію фіскального чеку про оплату від 29 грудня 2018 року (а.с. 10).

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів також підтверджується випискою по рахунку за період з 29 грудня 2018 року по 19 червня 2020 року, який було відкрито для погашення боргових зобов"язань за кредитним договором № 2022178623 від 29 грудня 2018 року (а.с. 12 зворот).

Відповідно розрахунку заборгованості, проведеного АТ "ОТП Банк" станом на 19 червня 2020 року, загальна сума заборгованості відповідачки за кредитним договором № 2022178623 від 29 грудня 2018 року станом на 19 червня 2020 року становить 32752,05 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту в сумі 22747,03 грн, заборгованість по відсотках в сумі 3,35 грн, заборгованість по комісії 10001,57 грн ( а.с. 13).

19 червня 2020 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № 19/06/20 у відповідності до умов якого АТ "ОТП Банк" передав (відступив) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" прийняв належні АТ "ОТП Банк" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 13 зворот-19).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу №19/06/20 від 19 червня 2020 року, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2022178623 від 29 грудня 2018 року в сумі 32752,05 грн, з яких: 22747,03 грн сума боргу по тілу кредиту, 3,35 грн сума боргу по відсотках, 10001,67 грн сума боргу по комісії (а.с. 18 зворот).

12 березня 2026 року позивач направляв на адресу відповідачки досудову вимогу про усунення порушення кредитного зобов"язання, а саме погасити заборгованість у сумі 32752,05 грн (а.с.20), яку останньою залишено без виконання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали АТ "ОТП Банк" за кредитним договором № 2022178623 від 29 грудня 2018 року, до позивача у справі.

Відповідачка не довела належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, відзив на позов не надала.

Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 33), який підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд звертає увагу на наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року укладеного між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет" (а.с. 22 зворот), акт № 197 наданих послуг від 09 березня 2026 року, відповідно до якого сума наданих послуг складає 8000,00 грн (а.с. 23), детальний опис наданих послуг до акту № 197 (а.с 23 зворот).

Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 2022178623 від 29 грудня 2018 року в сумі 32752,05 грн (тридцять дві тисячі сімсот п"ятдесят дві грн 05 к.) грн, з яких: 22747,03 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3,35 грн - заборгованість за відсотками, 10001,67 грн - заборгованість за комісією, а також судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.), та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к).

У стягненні решти витрат на правову допомогу позивачу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29 квітня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов