Постановление суда № 136070271, 21.04.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/2112/24

Провадження № 1-кс/448/100/26

У Х В А Л А

(повний текст)

21.04.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

та її захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська у режимі відеоконференції заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід головуючої судді ОСОБА_6 , подану в рамках кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст.311 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мостиського районного суду Львівської області (головуюча суддя ОСОБА_6 ) знаходиться кримінальне провадження №22023180000000162 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст.311 КК України.

ОСОБА_4 повторно звернулася до суду із заявою про відвід головуючої судді ОСОБА_6 по розгляду вказаного кримінального провадження. Подану заяву про відвід мотивує наступним: - кримінальне провадження не розглянуто в розумні строки; - суддя відмовила у задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу, незважаючи на відсутність прямих доказів її (обвинуваченої) вини; - відсутнє належне реагування на порушення судового процесу; - упереджене ставлення головуючої судді до сторони захисту.

Вважає, що в діях головуючої судді ОСОБА_6 є наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості відповідно до ст.75 КПК України та така суддя не може брати участь у розгляді даного кримінального провадження і підлягає відводу.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала подану нею заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_6 . Додатково пояснила, що понад 2 роки перебуває у Рівненському слідчому ізоляторі під вартою. За вказаний час неодноразово зверталась з клопотанням про зміну запобіжного заходу, однак кожного разу суддею ОСОБА_6 у задоволенні такого було відмовлено без належного на це обґрунтування. Вказувала, що суддя ОСОБА_6 також неодноразово безпречинно переносила судові засідання. Покликалась на те, що вона не зацікавлена в затягуванні розгляду справи. Щодо ризиків, котрі були наведені стороною обвинувачення при продовжені запобіжного заходу, то зазначила, що такі належними доказами не підтверджені, а лише формально перелічені. Вважає, що за наведених нею обставин головуюча суддя ОСОБА_6 підлягає відводу.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подану його підзахисною заяву про відвід судді ОСОБА_6 . Просив таку заяву задовольнити, відвівши головуючу - суддю ОСОБА_6 від розгляду вищевказаного кримінального провадження, при цьому зіславшись на обставини, що були наведені його підзахисною ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого відводу головуючій судді ОСОБА_6 . Зазначив, що судовий процес ведеться відповідно до норм КПК України та до встановленого порядку дослідження доказів. В ході судового розгляду кримінального провадження стороною захисту було подано значну кількість клопотань, які у встановленому законом порядку були розглянуті. Щодо незгоди захисту з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_6 , то це не є підставою для відводу суду і неупередженість судді відповідно до позиції, викладеної у рішеннях Європейського суду з прав людини, вона презюмується поки не буде доведено протилежного. На сьогодні протилежного не доведено, тому вважає, що відвід заявлено необґрунтовано та такий не підлягає задоволенню.

В судове засідання головуюча суддя ОСОБА_6 не з`явилася, про дату та час розгляду заяви повідомлялася належним чином.

Неявка осіб, що не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду заяви про відвід судді, не перешкоджає розгляду такої без їх участі, що не суперечить вимогам ст.81 КПК України.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Згідно частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 КПК України найголовнішою засадою кримінального провадження є верховенство права.

Частинами 1 та 2 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст.76 КК України.

Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ч.1 ст.81 КПК України у разі заявленого відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.

Стаття 321 КПК України - головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

У даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_7 від розгляду вищевказаного кримінального провадження, обвинувачена та її захисник-адвокат ОСОБА_5 посилались, зокрема на обставини, які свідчать про незгоду з рішеннями та діями головуючої судді ОСОБА_8 .

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, у сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також і у п.49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).

Також у п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних (зокрема доказів упередженості судді у розгляді справи), які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, які передбачені зазначеними вище нормами КПК України.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що доводи учасника справи щодо необхідності відводу судді, у тому числі з підстав незгоди з його правовою позицією (незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання) прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства «nemo iudex in causa sua» (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких даного учасника справи не влаштовує.

По суті, у своїй заяві про відвід судді, сторона захисту вказує на допущені, як на їх думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження, що, у свою чергу, згідно положень статті 409 КПК України може бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення суду першої інстанції, а не підставою для відводу судді.

Подана заява фактично зводиться до незгоди обвинуваченої ОСОБА_4 з рішеннями та діями головуючої судді ОСОБА_7 , що відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу судді.

Окрім цього, за твердженням обвинуваченої ОСОБА_4 , у поведінці судді ОСОБА_6 вбачаються ознаки зневажливого ставлення до сторони захисту, що на її думку, проявляється у манері спілкування, використаних висловлюваннях, тощо.

Вказане, на її (обвинуваченої) переконання, свідчить про наявність у судді ОСОБА_6 сформованого упередженого ставлення до сторони захисту, яке унеможливить прийняття останньою об`єктивного рішення за результатом розгляду, в тому числі клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу.

Разом з тим, стороною захисту не було надано жодних доказів, що свідчили б про прояви неприязного або упередженого ставлення головуючої до обвинуваченої чи її захисника - адвоката ОСОБА_5 . Відтак, твердження про наявність у поведінці судді ОСОБА_6 ознак ставлення чи дій, які можна було б розцінювати як упереджені, є безпідставними.

Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше, будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Ухвалюючи процесуальне рішення у цій справі суддя виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду.

Суддя також наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у своїх ухвалах від 12.02.2018 у справі № 359/9855/15-к та від 06.11.2019 у справі № 300/474/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що стороною захисту в особі обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника-адвоката ОСОБА_5 не наведено жодних доказів існування обставин, які обґрунтовано могли би свідчити про необ`єктивність чи упередженість головуючої судді ОСОБА_6 , а тому заява про відвід такої є необґрунтованою та такою, що ґрунтується винятково на особистих переконаннях та суб`єктивних припущеннях останньої, мотивами вказаного відводу є незгода із процесуальними діями, рішеннями суду, а також з способом ведення та організацією судового процесу.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви про відвід головуючої - судді ОСОБА_6 слід відмовити, з наведених вище мотивів і підстав.

Керуючись ст.ст.35, 75, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід головуючої судді ОСОБА_6 , поданої в рамках кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 311 КК України, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 27.04.2026 року.

Суддя ОСОБА_1