Постановление суда № 136064467, 28.04.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/280/26

№ провадження 2-с/738/2/2026

Ухвала

28 квітня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Суддя Менського районного суду Чернігівської області Парфененко О. Я., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

встановив:

20 квітня 2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу у справі № 738/280/26, у якій просив поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ, виданий Менським районним судом Чернігівської області 13 лютого 2026 року у цивільній справі № 738/280/26 за заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 37 594,96 грн заборгованості за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) за період з 01 травня 2022 року до 01 грудня 2025 року та 332,80 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Заява обґрунтована тим, що 14 квітня 2026 року йому стало відомо про винесення Менським районним судом Чернігівської області судового наказу у справі № 738/280/26 від 13 лютого 2026 року про стягнення з нього на користь ТОВ ««Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» заборгованості у сумі 37 594,96 грн, після блокування його рахунків у банківській установі з посиланням на постанову про арешт коштів боржника приватного виконавця Петренка Д. О. Копію судового наказу разом із доданими документами він не отримував, оскільки зареєстрований на території, де ведуться бойові дії, поштовий зв`язок не функціонує, тому був позбавлений можливості дізнатися про наявність судового наказу та подати заяву про його скасування у передбачений законом строк. Вважає вимоги стягувача безпідставними, оскільки він не є власником житла, договір не підписував, з лютого 2022 року за даною адресою не проживає, зазначене житло розташоване та території бойових дій, тому він не є фактичним споживачем послуг за вказаною у наказі адресою.

Дослідивши заяву боржника, матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Суд повертає заяву про скасування судового наказу боржнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Суд встановив, що 13 лютого 2026 року Менський районний суд Чернігівської області видав судовий наказ № 738/280/26 (№ провадження 2-н/738/12/2026) про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 37 594,96 грн заборгованості за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) за період з 01 травня 2022 року до 01 грудня 2025 року та 332,80 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

З матеріалів цивільної справи № 738/280/26 вбачається, що боржник ОСОБА_1 копію судового отримав 18 лютого 2026 року за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про особисте вручення.

Боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу 14 квітня 2026 року, яке надійшло до суду засобами поштового зв`язку 20 квітня 2026 року.

Боржник ОСОБА_1 вказує, що нічого не знав про винесення судового наказу та дізнався про нього 14 квітня 2026, оскільки було відкрито виконавче провадження та накладено арешт коштів боржника, однак такі твердження спростовуються рекомендованим повідомленням, згідно з яким ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного судового наказу 18 лютого 2026 року.

Інші докази поважності пропуску строку заявник не подав, на підставі чого суд вважає невиправданим поновлення процесуального строку без наявності доказів про поважність його пропуску, оскільки таке поновлення призводило б до порушення принципів цивільного судочинства, зловживання процесуальними правами, затягування судового розгляду, нехтування принципом правової визначеності, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Суд не знаходить підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки жодних поважних причин пропуску такого строку не встановлено, а отже заява про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Керуючись статтею 171 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Менським районним судом Чернігівської області 13 лютого 2026 року - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігіського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя О. Я. Парфененко