Решение № 136046063, 06.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/733/25

Категорія 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дементьєва Тараса Михайловича до Київської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дементьєва Т.М. звернулась до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивачка є спадкоємцем нерухомого майна за заповітом - 1/2 домоволодіння - приватного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), що побудоване до 1917 року.

03.03.2012 громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (дід позивачки), склав заповіт, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Купреєвою С.А., № 969, номер у спадковому реєстрі 52499506, за яким заповідав своїй онуці (позивачці) усе його рухоме та нерухоме майно, яке на той час складалось з 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у віці 76-ти років, про що Відділом реєстрації смерті у м. Києві було зроблено відповідний запис № 5319 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 21.03.2012.

Раніше, ще за життя ОСОБА_3 , його баба по батьковій ліній - громадянка України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 склала Заповіт від 16.11.1950, посвідчений Старшим Нотаріусом 1-ої Київської Державної Нотаріальної Контори Шехтман М.В., №16998/2, згідно якого вона заповідала усе належне їй майно, у тому числі, належну їй половину домоволодіння (у заповіті від 16.11.1950 вказано стару адресу АДРЕСА_3 ) своїм двом онукам: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (у Заповіті від 16.11.1950 помилково вказано « ОСОБА_5 »).

При цьому, вказаною 1/2 Домоволодіння ОСОБА_4 (прапрабаба позивачки) свого часу володіла на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121.

Право власності ОСОБА_4 на 1/2 домоволодіння підтверджується також і Ухвалою судового засідання 2-го участка Подільського районного народного суду м. Києва від 11.09.1950 по справі № 2 уч.

Право власності, факт постійного проживання та користування ОСОБА_4 домоволодінням підтверджується також і Актом, складеним землевпорядником Сільсько-господарського Відділу виконавчого комітету Київської Ради депутатів трудящих УРСР ОСОБА_6 від 19.11.1950 за вх. № 395 і 396.

Згодом, рішенням виконкому Подільської райради депутатів трудящих № 431 від 23.05.1958 домоволодіння було перейменовано з «№ 56» на «№ 100».

ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачки ОСОБА_4 померла у віці 75-ти років, про що Міським Бюро ЗАГС у м. Києві було здійснено відповідний запис № 777 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 05.04.1957.

Після смерті ОСОБА_4 її онуки ОСОБА_3 (дід позивачки) і його рідний брат ОСОБА_3 прийняли спадщину за вищевказаним заповітом від 16.11.1950, тобто, фактично вступили у володіння та управління спадковим майном - 1/2 Домоволодіння (по 1/4 Домоволодіння кожен).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер у віці 48 років, про що Шевченківським ЗАГС у м. Києві було зроблено відповідний запис за № 3617 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 01.08.1990.

Заповіту щодо належного йому майна ОСОБА_3 за життя не зробив. Після його смерті з заявою про прийняття після нього спадщини звернулась його єдина донька ОСОБА_2 .

Водночас, дізнавшись про відсутність необхідних документів та очевидну неможливість оформлення вказаної спадщини, ОСОБА_2 (двоюрідна сестра позивачки) перестала цікавитись ходом справи та спілкування з усіма родичами в м. Києві припинила більше 30-ти років тому. Як відомо позивачці, ще з 90-х років ОСОБА_2 проживає в Німеччині, її контакти не відомі, жодної інформації про неї у позивачки нема.

Натомість, рідний брат ОСОБА_3 (дід позивачки) ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом фактичних дій - вступу в управління та володіння спадковим майном - вищевказаною 1/4 домоволодіння, фактично ставши таким чином власником 1/2 домоволодіння (як була колись його баба ОСОБА_4 ).

Прийнявши вищевказану спадщину після своєї баби ОСОБА_4 , а також і після смерті свого брата ОСОБА_3 в установленому на той час порядку, шляхом фактичних дій - вступу в управління та володіння спадковим майном, дід позивачки ОСОБА_3 не розпочав одразу оформлення права на цю спадщину.

Лише згодом, у 2011 році, він розпочав оформлення права власності на спадкове майно, однак, не зміг цей процес завершити.

Так, Листом Першої Київської державної нотаріальної контори від 27.09.2005 вих. № 5306 за підписом завідувача Л.О. Цопіна діда позивачки ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю у нього документів, що підтверджують право власності на домоволодіння.

Також, листом Державного архіву м. Києва від 25.08.2005 вих. № Т-75 за підписом директора архіву В.П. Купченко, матір позивачки ОСОБА_7 (що є донькою діда позивачки ОСОБА_3 ) було повідомлено про те, що в документах Першої нотаріальної контори копію Свідоцтва про право власності, виданого Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121 на 1/2 домоволодіння не виявлено.

Пізніше, листом Першої Київської державної нотаріальної контори від 29.08.2011р. вих. № 6433/02-14 за підписом в.о. завідувача В.М. Кузьмича з посиланням на спадкову справу 340/2006, діда позивачки ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю у нього оригіналу правовстановлюючого документа на домоволодіння.

Згодом, листом Державного архіву Київської області від 08.11.2011 вих. № 06- 27/З-290 за підписом заступника директора архіву Г.В. Бойко, діда позивачки ОСОБА_3 було повідомлено про те, що у переглянутих документах архівного фонду «Київський губернський виконавчий комітет» (який зберігся частково), відомостей про видачу відділом денаціоналізації посвідчення на право власності на домоволодіння в м. Києві на ім`я ОСОБА_4 у 1923 році не виявлено.

При цьому, в інших вищевказаних документах є чітке посилання саме на це Свідоцтво про право власності, видане Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121, і є низка документів, зазначених вище, що належним чином підтверджують право власності ОСОБА_4 на 1/2 домоволодіння, у тому числі, на момент прийняття від неї спадщини її онуками ОСОБА_3 і ОСОБА_3 .

Починаючи з 25.11.1999 позивачка зареєстрована (прописана) за адресою АДРЕСА_4 , однак, фактичним її місцем проживання завжди залишалась адреса домоволодіння (кв. 1).

Відповідно, і на час відкриття спадщини позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем (своїм дідом ОСОБА_3 ), в день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 від хронічної серцево-судинної недостатності вона викликала міліцію, займалась його похованням тощо.

Отже, позивачка фактично прийняла у спадщину 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ), не заявляла про відмову від спадщини.

Законною метою позивачки є отримання в установленому порядку свідоцтва про право на спадщину стосовно 1/2 домоволодіння (кв. 1).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2025 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дементьєва Тараса Михайловича про витребування доказів та витребувано у Київського державного нотаріального архіву належним чином завірені копії: матеріалів спадкової справи № 28 заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; матеріалів спадкової справи № 340/2006 заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

19.08.2025 від Першої Київської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 28 заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та копія матеріалів спадкової справи № 340/2006 заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 25.09.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач та інші учасники справи в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивачка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем нерухомого майна за заповітом - 1/2 домоволодіння - приватного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), що побудоване до 1917.

03.03.2012 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дід позивачки), було складено заповіт, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Купреєвою С.А., № 969, номер у спадковому реєстрі 52499506, за яким останній заповів своїй онуці (позивачці) усе його рухоме та нерухоме майно, яке на той час складалось з 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у віці 76-ти років, про що Відділом реєстрації смерті у м. Києві було зроблено відповідний запис № 5319 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 21.03.2012.

За життя ОСОБА_3 , його баба по батьковій ліній - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склала заповіт від 16.11.1950, посвідчений Старшим Нотаріусом 1-ої Київської Державної Нотаріальної Контори ОСОБА_8 , №16998/2, згідно якого заповіла усе належне їй майно, у тому числі, належну їй половину домоволодіння (у заповіті від 16.11.1950 вказано стару адресу АДРЕСА_3 ) своїм двом онукам: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (у Заповіті від 16.11.1950 помилково вказано « ОСОБА_5 »).

При цьому, 1/2 домоволодіння належала ОСОБА_4 (прапрабаба позивачки) на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121.

Право власності ОСОБА_4 на 1/2 домоволодіння підтверджується також ухвалою судового засідання 2-го участка Подільського районного народного суду м. Києва від 11.09.1950 по справі № 2 уч.

Право власності, факт постійного проживання і користування ОСОБА_4 домоволодінням підтверджується також Актом, складеним землевпорядником Сільсько-господарського Відділу Виконавчого Комітету Київської Ради Депутатів Трудящих УРСР Лузіним А.М. від 19.11.1950 за вх. № 395 і 396.

Право власності ОСОБА_4 на 1/2 домоволодіння підтверджується також наступними документами, виданими пізніше, зокрема: довідкою-характеристикою Київського міського БТІ Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.04.1987 за № 992, яка посилається на Свідоцтво про право власності, видане Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923р. за № 5121 (у якій, зокрема, вказується, що домоволодіння зареєстроване в БТІ за р/н НОМЕР_4 ); Довідкою-характеристикою Київського міського БТІ Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 14.03.1990р. за № 800, яка теж посилається на вищевказане Свідоцтво про право власності, видане Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121; Довідкою-характеристикою Київського міського БТІ Виконавчого Комітету Київської міської Ради народних депутатів від 22.04.1991 за № 3115, яка теж посилається на вищевказане Свідоцтво про право власності, видане Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121; технічним паспортом на домоволодіння, виконаним Київським міським БТІ Виконкому Київської міської Ради народних депутатів 12.02.1990, який також посилається на вищевказане Свідоцтво про право власності, видане Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121, як на підставу права власності; Інформдовідкою КМБТІ від 26.10.2016 № 1884; листом КМБТІ від 04.08.2005 № 27883.

У подальшому, рішенням Виконкому Подільської райради депутатів трудящих № 431 від 23.05.1958 домоволодіння було перейменовано з «№ 56» на «№ 100».

ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачки ОСОБА_4 померла у віці 75-ти років, про що Міським Бюро ЗАГС у м. Києві було здійснено відповідний запис № 777 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 05.04.1957.

Після смерті ОСОБА_4 її онуки ОСОБА_3 (дід позивачки) та його рідний брат ОСОБА_3 прийняли спадщину за вищевказаним заповітом від 16.11.1950, тобто, фактично вступили у володіння та управління спадковим майном - 1/2 домоволодіння (по 1/4 домоволодіння кожен).

Фактичний вступ ОСОБА_3 у володіння та управління спадковим майном підтверджується відповідними записами у Погосподарській книзі; Довідкою КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району № 196 від 03.08.2011, яка підтверджує факт проживання та прописки ОСОБА_3 починаючи з 12.03.1958 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою домоволодіння (кв. 4/б); ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2006 у справі 2-0- 84/06.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер у віці 48 років, про що Шевченківським ЗАГС у м. Києві було зроблено відповідний запис за № 3617 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 01.08.1990.

Заповіту щодо належного йому майна ОСОБА_3 за життя не зробив. Після його смерті з заявою про прийняття після нього спадщини звернулась його єдина донька ОСОБА_2 .

Водночас, дізнавшись про відсутність необхідних документів та очевидну неможливість оформлення вказаної спадщини, ОСОБА_2 (двоюрідна сестра позивачки) перестала цікавитись ходом справи та спілкування з усіма родичами в м. Києві припинила більше 30-ти років тому. Як зазначила позивачка, ще з 90-х років ОСОБА_2 проживає в Німеччині, її контакти не відомі, жодної інформації про неї у позивачки нема.

Натомість, рідний брат ОСОБА_3 (дід позивачки) ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом фактичних дій - вступу в управління та володіння спадковим майном - вищевказаною 1/4 домоволодіння, фактично ставши таким чином власником 1/2 домоволодіння (як була колись його баба ОСОБА_4 ).

Фактичний вступ діда позивачки ОСОБА_3 у володіння та управління даним спадковим майном підтверджується, зокрема: відповідними записами у Погосподарській книзі; Проектом № 2541 р/н 254 від 1982 водопроводу домоволодіння, виконаного Київським виробництвом Республіканського проектного інституту «Укржитлоремпроект» на замовлення ОСОБА_3 ; Довідкою ДПІ у Подільському районі м. Києва від 27.04.2005 № 2774/з/17-223, виданою ОСОБА_3 про відсутність у нього заборгованості по земельному податку за земельною ділянкою площею 1464.37 кв.м. (старий кадастровий номер 85227055) за адресою домоволодіння; довідкою КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району» № 104 від 25.07.2012, яка підтверджує факт проживання та прописки ОСОБА_3 починаючи з 25.04.1957 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою Домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ); рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09.02.2000 у справі 2- 96/2000.

Прийнявши вищевказану спадщину після своєї баби ОСОБА_4 , а також і після смерті свого брата ОСОБА_3 в установленому на той час порядку, шляхом фактичних дій - вступу в управління та володіння спадковим майном, дід позивачки ОСОБА_3 не оформив спадщину.

Так, листом Першої Київської державної нотаріальної контори від 27.09.2005 вих. № 5306 за підписом завідувача Л.О. Цопіна діда позивачки ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю у нього документів, що підтверджують право власності на домоволодіння.

Також, листом Державного архіву м. Києва від 25.08.2005 вих. № Т-75 за підписом директора архіву В.П. Купченко, матір позивачки ОСОБА_7 (що є донькою діда позивачки ОСОБА_3 ) було повідомлено про те, що в документах Першої нотаріальної контори копію Свідоцтва про право власності, виданого Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121 на 1 / 2 Домоволодіння не виявлено.

Пізніше, листом Першої Київської державної нотаріальної контори від 29.08.2011 вих. № 6433/02-14 за підписом в.о. завідувача В.М. Кузьмича з посиланням на спадкову справу 340/2006, діда позивачки ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю у нього оригіналу правовстановлюючого документа на домоволодіння.

Згодом, листом Державного архіву Київської області від 08.11.2011 вих. № 06- 27/З-290 за підписом заступника директора архіву Г.В. Бойко, діда позивачки ОСОБА_3 було повідомлено про те, що у переглянутих документах архівного фонду «Київський губернський виконавчий комітет» (який зберігся частково), відомостей про видачу відділом денаціоналізації посвідчення на право власності на домоволодіння в м. Києві на ім`я ОСОБА_4 у 1923 році не виявлено.

При цьому, в інших документах наявне посилання саме на це Свідоцтво про право власності, видане Київським Губвиконкомом відділом денаціоналізації від 01.03.1923 за № 5121, що належним чином підтверджують право власності ОСОБА_4 на 1/2 Домоволодіння, у тому числі, на момент прийняття від неї спадщини її онуками ОСОБА_3 і ОСОБА_3 .

Окрім вищенаведених документів, факти споріднення позивачки зі своїм дідом ОСОБА_3 , а його, в свою чергу, зі своїм братом ОСОБА_3 та з їх бабою ОСОБА_4 повністю підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 (мати братів ОСОБА_3 ) серії НОМЕР_5 , запис за № 5/5, виданим 09.02.1950 Подільським бюро ЗАГС, яким було відновлено відповідний запис, де зазначено її батьків - ОСОБА_10 (син ОСОБА_4 ) і ОСОБА_11 . При цьому, за збігом обставин ОСОБА_10 і ОСОБА_11 мали однакові прізвища і до шлюбу, тому і після шлюбу ніхто з них свого прізвища не змінював; свідоцтвом про шлюб (повторним) ОСОБА_5 і ОСОБА_9 , що був укладений 04.06.1926, запис 470, місце реєстрації Петровський ЗАГС, що видане 26.08.1949; свідоцтвом про народження (повторним) ОСОБА_3 Серії НОМЕР_6 , виданим Відділом РАЦС Подільського РУЮ у м. Києві 13.08.2011, де вказано, що його батьками є ОСОБА_5 і ОСОБА_9 , про що 17.03.1936 зроблено відповідний актовий запис № 703; витягом з ДРАЦС про реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України № 00009342639 від 13.08.2011, що підтверджує дані вищевказаного Свідоцтва про народження ОСОБА_3 Серії НОМЕР_6 ; свідоцтвом про народження матері позивачки ОСОБА_7 Серії НОМЕР_7 , виданим Відділом РАЦС м. Києва 10.03.1960, про що зроблено відповідний запис за № 621, де вказано, що батьками її є ОСОБА_3 (дід позивачки) і ОСОБА_14 (баба Позивачки); свідоцтвом про народження (повторним) матері позивачки ОСОБА_7 Серії НОМЕР_8 , виданим Відділом РАЦС Подільського РУЮ у м. Києві 14.03.2015, яке також посилається на вищевказаний актовий запис від 10.03.1960 за № 621, де також вказано, що батьками її є ОСОБА_3 і ОСОБА_14 (дід і баба позивачки); витягом з ДРАЦС про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00015158286 від 14.03.2015, що підтверджує зміну прізвища матері позивачки ОСОБА_7 на « ОСОБА_7 »; свідоцтвом про шлюб ОСОБА_16 і ОСОБА_7 , що був укладений 22.12.2016, запис 14, Серії НОМЕР_9 , місце реєстрації: Відділ РАЦС Подільського РУЮ у м. Києві, що підтверджує зміну прізвища матері Позивачки ОСОБА_7 на « ОСОБА_7 »; свідоцтвом про народження позивачки - тоді ще ОСОБА_1 Серії НОМЕР_10 , виданим Відділом ЗАГСу Подільського району 23.09.1979, запис № 1581; свідоцтвом про шлюб ОСОБА_20 і позивачки, що був укладений 31.08.2005, запис 1190, Серії НОМЕР_11 , виданого 24.01.2006, місце реєстрації - Відділ РАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві, яке підтверджує зміну прізвища позивачки на « ОСОБА_1 »; паспортом матері позивачки ОСОБА_7 НОМЕР_12 , виданим Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 21.02.2002; старим паспортом позивачки НОМЕР_13 , виданим Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві 29.00.2006; паспортом громадянина України (пластикової картки типу ID-1) позивачки № НОМЕР_14 , виданим 8012 19.09.2024; витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 29795904 від 03.03.2012, який підтверджує наявність вищевказаного заповіту на ім`я позивачки.

Факт відсутності державної реєстрації права власності на 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ) підтверджується, зокрема: Інформаційною довідкою з ДРРПНМ від 23.07.2018 № 131713287, з якої вбачається, що державної реєстрації права власності на 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ) ніколи не відбувалось; довідкою за Формою № 3 від 14.07.2016 № 2193, виданою матері позивачки, з якої вбачається відсутність свідоцтва про право власності на 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ); довідкою про передачу у власність земельної ділянки від 29.08.2005 № 951 за підписом заступника начальника правління земельного кадастру ГУ земельних ресурсів КМДА В. Сидоренко, з якої вбачається, що розпорядчий документ про передачу земельної ділянки, яка розташована за адресою домоволодіння, не приймався і державного акту на право власності не зареєстровано.

Починаючи з 25.11.1999 позивачка зареєстрована (прописана) за адресою АДРЕСА_4 , однак, фактичним її місцем проживання завжди залишалась адреса Домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ).

На час відкриття спадщини позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем (своїм дідом ОСОБА_3 ), а в день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 від хронічної серцево-судинної недостатності вона викликала міліцію, займалась його похованням. Отже, позивачка фактично прийняла у спадщину 1/2 домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ), не заявляла про відмову від спадщини.

Факт постійного проживання позивачки разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а відтак - її прийняття, підтверджується, зокрема: наданими в установленому порядку поясненнями сусідів; відомостями архіву Національної поліції України стосовно виклику Позивачкою СОГ в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Саме фактичний вступ діда позивачки ОСОБА_3 у володіння та управління спадковим майном - часткою його померлого брата ОСОБА_3 і відбувся в даному випадку одразу ж після смерті останнього, про що свідчать встановлені судом факти та досліджені в судовому засіданні документи.

Однак, враховуючи відсутність у матеріалах спадкової справі певних документів, позивачка не в змозі оформити в установленому порядку спадщину за заповітом.

Оскільки позивач вичерпала усі наявні позасудові можливості щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності виникла необхідність звернутися до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України гарантовано власнику здійснення його прав власності: володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, відповідачем у даній справі є Київська міська рада, оскільки вона є органом місцевого самоврядування в місті Києві.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, а також, що Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено фактичне прийняття спадщини (1/4 частини домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 )) дідом позивачки ОСОБА_3 порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 чинного на момент виникнення спірних правовідносин ЦК УРСР шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а також фактичне прийняття спадщини (1/2 частини домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 )) позивачкою, яка її прийняла в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки остання фактично постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дементьєва Тараса Михайловича до Київської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_15 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

-позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_15 ;

-відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ: 22883141;

-відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: в матеріалах справи відсутній.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ