Постановление суда № 136041010, 28.04.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/758/26

1-кп/0187/105/26

УХВАЛА

"28" квітня 2026 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № №42026042150000019 від 05.02.2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шандриголове, Краснолиманського району, Донецької області, громадянин України, маючий середню спеціальну освіту, не працевлаштований, не одружений, на утриманні маючий доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

2.04.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області зі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026042150000019 від 05.02.2026 відносно ОСОБА_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обрано 11.03.2026 строком до 08.05.2026 р.

Прокурор вважає можливим призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, оскільки ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування на даний час не відпали та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а отже з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Крім того існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, адже ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому діяння з метою уникнення кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, що свідчить про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Клопотання прокурора просили задовольнити частково, визначивши для обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Оскільки підстави для прийняття рішень, передбачені п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, суд дійшов висновку про необхідність призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню.

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З реєстру матеріалів досудового розслідування №42026042150000019 від 05.02.2026 вбачається, що відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 66560,00 грн., строк дії якого закінчується 08.05.2026, тому необхідно вирішити питання щодо його продовження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ризик переховування від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що дає підстави вважати, що останній усвідомлюючи покарання яке йому загрожує за дане кримінальне правопорушення, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнути у майбутньому відповідальності. Окрім того, ОСОБА_4 проживає не за місцем реєстрації та у будь-який момент може його змінити.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що у провадженні ВП № 3 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12025042250000417 за ч. 1 ст. 246 КК України, за фактом незаконної порубки деревини у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру. Таким чином ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому діяння з метою уникнення кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, що свідчить про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.

Окрім того, ОСОБА_4 не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, а тому є достатні підстави вважати, що останній може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою отримання засобів для існування.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що перебуваючи в суспільстві ОСОБА_4 може переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування іншого менш суворого запобіжного заходу згідно з п. 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України неможливо, бо він не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків передбачених чинним законодавством та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, передбачені підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вищезазначені обставини а також матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, буде запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а більш м`який запобіжний захід не може бути обраний.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314-316 КПК України, суд -

постановив:

Призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369КК України у відкрите судове засідання на 05.05.2026 о 13-00 год., в приміщенні суду, в яке викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26 червня 2026 року в ДУ «Дніпровська УВП (№4)».

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026042150000019 від 05.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369 КК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 66560,00 грн., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок:

Одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській областіКод ЄДРПОУ:26239738Код банку отримувача МФО: 820172Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: - застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), ухвала (Петриківського районного суду Дніпропетровської області №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави на вказаний депозитний рахунок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з цим з-під варти, покласти на нього строком до 26 червня 2026 року року наступні обов`язки:

- повідомляти прокурора чи суд про своє місце проживання;

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним після звільнення зазначених обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченому та направити до ДУ «Дніпровська УВП (№4)».

На ухвалу суду, в частині продовження та обрання строку дії запобіжного заходу, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для обвинувачених, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1