Решение № 136028902, 24.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14968/25

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

представника позивачки - Хоменко І.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Хоменко Ірина Петрівна , до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що чоловік позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Так, 25 вересня 2023 року на підставі заяви позивачки про прийняття спадщини після смерті її чоловіка було заведено спадкову справу у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черниш Марини Олександрівни за №4/2023, про що до Спадкового реєстру 25.09.2023 року внесений реєстраційний запис: номер 71290621.

31 жовтня 2023 року позивачка отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Черниш М.О., на 1/3 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Однак, на момент смерті ОСОБА_3 йому також належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яку він не оформив за свого життя після смерті свого батька ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 (батько чоловіка позивачки, тобто її свекор) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свекруха, мати чоловіка позивачки ОСОБА_4 під час оформлення спадщини після смерті свого чоловіка відмовилась від спадкового майна, яке залишилось після смерті чоловіка, на користь свого сина ОСОБА_3 .

Спадковим майном після смерті ОСОБА_3 були також гараж по АДРЕСА_3 , грошові вклади в Шевченківському відділенні Ощадбанку м. Києва.

ОСОБА_3 після смерті батька отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на гараж, грошові кошти та акції, але з невідомих позивачці причин не оформив Свідоцтво про право на спадщину на частину квартири.

Рішенням Подільського районного суду від 13 травня 2025 року, яке вступило в законну силу, було встановлено, що відповідно до ордеру№ 066395 від 19 липня 1988 року про надання житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу «Кристал-19» спірна квартира була надана члену ЖБК ОСОБА_4 з сім`єю з двох осіб: ОСОБА_5 та її чоловіку - ОСОБА_3 . Згідно довідки житлово-будівельного кооперативу «Кристал-19» вих. №1/24 від 19 квітня 2024 року пайовий внесок за квартиру сплачено в повному обсязі в розмірі 11846 руб. 93 коп., отже ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було набуто право власності на квартиру у встановленому на той час порядку і кожному з них належить 1/2 частки у праві власності на квартиру.

Рішенням Подільського районного суду від 13 травня 2015 року за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

12 грудня 2024 року позивачка подала до нотаріуса заяву про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу 1/2 частину квартири за вищевказаною адресою, яка належала її чоловіку ОСОБА_3 на підставі того, що він подав заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформив своїх спадкових прав.

Постановою від 06 серпня 2025 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Черниш М.О. позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи щодо цієї квартири.

Посилаючись на те, що 1/2 частина квартири АДРЕСА_4 належала її чоловіку, адже він фактично успадкував квартиру після смерті свого батька (мати відмовилася від спадкування своєї частки на його користь), позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

05.01.2026 року від Київської міської ради до суду надійшли письмові пояснення, у яких представник відповідача просив ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства України та слухати справу без участі представника відповідача.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 17.02.2026 року було задоволено клопотання представника позивачки адвоката Хоменко І.П. про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черниш Марини Олександрівни копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

12.03.2026 року на виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 17.02.2026 року до суду надійшла спадкова справа №4/2023 щодо майна померлого ОСОБА_3

Представник позивачки адвокат Хоменко І.П. в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в ньому, просила його задовольнити та не заперечувала з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

З огляду на викладене та наявність заяви відповідача про розгляд справи за відсутності представника, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та третьої особи.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було укладено 30 серпня 1980 року, що підтверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Шевченківської райради народних депутатів міста Києва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) 20 вересня 2022р..

25 вересня 2023 року на підставі заяви позивачки про прийняття спадщини після смерті її чоловіка було заведено спадкову справу у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черниш Марини Олександрівни за №4/2023, про що до Спадкового реєстру 25.09.2023 року внесений реєстраційний запис: номер 71290621.

31 жовтня 2023 року позивачка отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Черниш М.О., на 1/3 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Окрім успадкованої частини цієї квартири, померлому ОСОБА_3 також фактично належала на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яку він не оформив за свого життя після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що 1/2 частина цієї квартири є також спадковим майном, щодо якого відкрилася спадщина після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , позивачка як єдина спадкоємиця після смерті свого чоловіка, звернулася до суду з даним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину цієї квартири судовим рішенням, адже в нотаріальному порядку не може оформити спадщину на частину цієї квартири, адже за свого життя ОСОБА_3 не оформив право власності на частину цієї квартири на своє ім`я.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно померлому ОСОБА_3 за життя фактично належала на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , суд дослідив спадкову справу після смерті ОСОБА_3 та спадкову справу після смерті його батька ОСОБА_3 , а також визначив правові підстави фактичного набуття права власності на дане майно.

Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду від 13 травня 2025 року було встановлено, що відповідно до ордеру№066395 від 19 липня 1988 року про надання житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу «Кристал-19» квартира АДРЕСА_1 була надана члену ЖБК ОСОБА_4 з сім`єю з двох осіб: ОСОБА_5 та її чоловіку - ОСОБА_3 .

Згідно довідки житлово-будівельного кооперативу «Кристал-19» вих. №1/24 від 19 квітня 2024 року пайовий внесок за квартиру сплачено в повному обсязі в розмірі 11846 руб. 93 коп., отже ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було набуто право власності на квартиру у встановленому на той час порядку і кожному з них належить 1/2 частки у праві власності на квартиру.

ОСОБА_3 (батько чоловіка позивачки, тобто її свекор) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з копії спадкової справи, відкритої 14 жовтня 2008р. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 , його спадкоємцями були його син ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_4 .

Свекруха (мати чоловіка позивачки) ОСОБА_4 під час оформлення спадщини після смерті свого чоловіка відмовилась від спадкового майна, яке залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_3 на користь свого сина ОСОБА_3 . Таким чином, належне на праві власності ОСОБА_3 майно повинен був успадкувати в повному обсязі його син ОСОБА_3 (чоловік позивачки).

Втім, ОСОБА_3 за життя не оформив право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті свого батька, який в свою чергу не оформив право власності на частину цієї квартири як такий, що повністю сплатив пайовий внесок як член кооперативу.

Так, відповідно до статті 141 ЖК УРСР, який діяв на момент смерті ОСОБА_3 , особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім`ї, суми її пайового внеску і граничного розміру житлової площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.

За змістом статті 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, за згодою кооперативу і розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Встановлено, що сплативши пай за квартиру в повному обсязі, ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 не оформили право власності на дану квартиру у встановленому законом порядку.

В зв`язку з чим, після їхньої смерті їхнім спадкоємцям доводиться встановлювати факт належності квартири на праві власності судовим рішенням.

Зокрема, рішенням Подільського районного суду від 13 травня 2025 року за ОСОБА_6 (онука померлих) визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Даним судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 суд констатує, що померлому ОСОБА_3 на праві власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .

Відтак, реалізувавши своє право на спадкування після смерті свого батька ОСОБА_3 фактично став власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала батьку ОСОБА_3 , який за життя не оформив право власності на цю частку на своє ім`я.

Однак після смерті ОСОБА_3 його спадкоємиця ОСОБА_2 у нотаріальному порядку не має можливості оформити право власності на частину квартири, яку фактично успадкував її чоловік.

Так, постановою від 06 серпня 2025 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Черниш М.О. позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на 1/2 частину квартири на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померлим ОСОБА_3 заповіту складено не було, а відтак спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З наявної копії спадкової справи №4/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_3 вбачається, що заяву про прийняття спадщини після його смерті подала позивачка - дружина спадкодавця ОСОБА_2 . Інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Як вже встановлено судом, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна постановою від 6 серпня 2025р. відмовила у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Отже, судом вбачається наявність перешкод для оформлення спадкових прав позивача у нотаріальному порядку.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що в ході судового розгляду судом встановлено, що у інший спосіб позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права як спадкоємиця першої черги на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , до складу якої входить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, виснував про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

З огляду на викладене, на підставі статей 15,16, 357, 368, 370, 392, 1216, 1218, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 30,82-84, 141, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Хоменко Ірина Петрівна , до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Войтенко