Постановление суда № 136028231, 27.04.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 629/8602/25

Провадження № 2/711/1973/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Шульзі А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

05.12.2025р. позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №148432 від 31.07.2024р. в розмірі 34 527,32 грн., судові витрати: зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., а всього 43 949,72 грн. (матеріали позовної заяви сформовані та подані в системі «Електронний суд»).

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19 січня 2026 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляді Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2026 року направлено цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Придніпровського районного суду м. Черкаси за підсудністю.

19.03.2026 року дана цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передана судді Скляренко В.М.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.03.2026 року відкрито провадження у даній справі.

21.04.2026р. представником позивача Сахаровою О.І. до суду через систему «Електронний суд» подано заяву про закриття провадження у справі №629/8602/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в зв`язку з відсутністю предмету спору, в якій представник одночасно просила вирішити питання про повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 також подано до суду заяву від 27.04.2026р., в якій останній просив закрити провадження у даній справі, оскільки ним повністю сплачено заборгованість за кредитним договором та судові витрати. На підтвердження зазначеного просив долучити до матеріалів справи відповідні квитанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали заяви про закриття провадження у справі та матеріали цивільної справи в розрізі вирішення даного питання, приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 (провадження №12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

В заяві від 21.04.2026р. представник позивача просить закрити провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на відсутність предмету спору, оскільки заборгованість за кредитним договором, яка є предметом розгляду даної справи, відсутня.

Крім того, з долучених до позовної заяви платіжних інструкцій: №ТЕ7В-013Т-СНМ0-39РВ від 14.04.2026р. на суму 23 000 грн.; №В12Е-НАХ5-735М-38НВ від 15.04.2026р. на суму 10 000 грн. та №МВВХ-В7М8-0Х9А-2АРМ від 16.04.2026р. на суму 10 950 грн., а всього на суму 43 950 грн., вбачається, що відповідачем в повному обсязі сплачено заборгованість за кредитним договором №148432 від 31.07.2024р., а також відшкодовано позивачу судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Оскільки, судом встановлено, що на даний час між сторонами відсутній предмет спору, а представник позивача просив закрити провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд приходить до висновку, що така заява підлягає до задоволення, а провадження у справі №629/8602/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до закриття.

Щодо повернення з державного бюджету України позивачу судового збору у розмірі 2422,40 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Законом України «Про судовий збір», а зокрема п. 5 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону (в редакції від 22.05.2015р.), визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Разом з тим, як вже було встановлено судом вище та підтверджено відповідними доказами, відповідачем в повному обсязі відшкодовано позивачу понесені ним судові витрати при зверненні до суду з даним позовом, в тому числі відшкодовано судовий збір в сумі 2 422,40грн. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача в цій частині.

Керуючись ч. 3 ст.142, п. 4 ч. 1 ст.255 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Провадження у справі №№629/8602/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 27 квітня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко