Постановление суда № 136017336, 27.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2026 рокусправа № 380/7731/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 117 від 16.05.2022, на підставі якого було здійснено призов на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 № 122 від 16.05.2022 в частині призначення на посаду, присвоєння військового звання;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , прийняти рішення щодо достроково звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби в Збройних силах України під час мобілізації в запас.

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

1. Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Суддя зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 №9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.

Суддя з`ясував, що позовна заява подана за підписом адвоката Коротинської Аліни Петрівни.

До позовної заяви представник позивача долучив інформаційну розписку згідно якої ОСОБА_2 (дружина) звернулася до ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ЛЬВІВ» з питань подання позову про скасування наказу про мобілізацію чоловіка.

Також до позовної заяви долучено ордер серії ВХ №1124627, згідно з яким Коротинська А.П. надає правничу допомогу ОСОБА_1 на підставі договору/доручення (не вказано) №БАВ-14/03/2026 від 14.03.2026.

З огляду на викладене та враховуючи, що згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги є не лише ордер про надання правничої допомоги, суддя висновує, що з метою належного підтвердження повноважень адвоката Коротинської А.П. представнику позивача слід долучити укладений із Березюком А.В. відповідний договір про надання правничої допомоги.

2. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою звільненою від сплати судового збору відповідно до закону то у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 КАС України).

Правові засади справляння судового збору платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1211,20*0,8= 968,96).

Вказаний позов містить вимогу немайнового характеру. Тому судовий збір за подання цього позову становить 968,96 грн.

За подання цього позову до суду позивач судовий збірне сплатила а представник позивача зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Водночас норма, передбачена пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII).

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №3551-XII особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зазначено в статті 12 Закону №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач оскаржив накази відповідачів про мобілізацію на військову службу.

Однак вказаний предмет спору не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; оскаржені дії відповідача жодним чином не пов`язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій.

Зважаючи на викладене, на позивача не поширюються дія пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору представником позивача не зазначено, доказів не надано.

Тому, за подання цього позову слід сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

3. Відповідно до приписів статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3).

У цій справі предметом спору є накази відповідачів щодо призову позивача 16.05.2022 на військову службу по мобілізації.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, а тому спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу. З огляду на положення частини 5 статті 122 КАС України застосуванню у цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.

Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Із змісту позовної заяви суддя встановив, що ОСОБА_1 16.05.2022 призваний на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачу ще з 16.05.2022 було відомо про порушене право та обставини і результати прийняття спірних рішень (наказів) відповідачів.

Однак за правовою допомогою дружина позивача звернувся лише 09.03.2026, тобто, майже через 4 роки після мобілізації.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду лише 23.04.2026, із суттєвим пропуском місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, а представник позивача не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя

у х в а л и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

4. Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кравців Олег Романович