Решение № 136016159, 27.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Київ справа №320/1777/26

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Парненко В.С.,

суддів Білоноженко М.А.,

Жука Р.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АТИВАМИ «РЕДІ ІНВЕСТ» про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АТИВАМИ «РЕДІ ІНВЕСТ» (далі третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України 21/705-рк від 07.07.2025 року «Про визнання ділової репутації ОСОБА_1 , який є власником істотної участі у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІЗІ ФІНАНС» небездоганною».

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що оскаржуване рішення Комітету Національного банку України №21/705-рк від 07.07.2025 про визнання його ділової репутації небездоганною є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте за відсутності належних правових і фактичних підстав. Позивач зазначає, що він опосередковано, через ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», був власником істотної участі у ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», а після отримання від НБУ повідомлення про наявність ознак небездоганної ділової репутації скористався передбаченим Положенням №199 правом на подання клопотання про незастосування такої ознаки, однак за результатами адміністративного провадження Комітет відмовив у його задоволенні. Позивач вказує, що єдиною фактичною підставою для визнання його ділової репутації небездоганною стало рішення НБУ №21/245-рк від 13.02.2023 про анулювання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» ліцензії на надання гарантій, тоді як саме анулювання ліцензії було наслідком обставин, викликаних повномасштабною збройною агресією рф, через що товариство було змушене змінити структуру активів, переорієнтувати діяльність і тимчасово відійти від звичайної моделі роботи на ринку гарантій. Позивач наголошує, що порушення нормативів К2 та К3 виникло не внаслідок недобросовісної поведінки власників істотної участі, а через форсовані економічні обставини воєнного часу. Окремо позивач посилається на те, що на момент виявлення відповідних порушень діяла норма пункту 5 Постанови Правління НБУ №39 від 06.03.2022, яка, на його думку, дозволяла не застосовувати до небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення відповідних нормативів у період воєнного стану. На переконання позивача, НБУ неправильно оцінив момент виявлення порушення та безпідставно не врахував, що протягом частини ІІІ кварталу 2022 року назване послаблення ще діяло, а отже товариство мало законні підстави розраховувати на незастосування жорсткого заходу впливу. Крім того, позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі. Він вказує, що підставою для негативної оцінки його ділової репутації НБУ поклав пункт 354 Положення №199, яке набрало чинності лише з 01.01.2024, тоді як рішення про анулювання ліцензії було прийняте ще 13.02.2023, коли діяло Положення №153. У зв`язку з цим позивач вважає, що НБУ фактично надав новому регулюванню зворотну дію в часі, чим порушив статтю 58 Конституції України. Додатково він зазначає, що за правилами Положення №153 анулювання лише однієї з кількох ліцензій товариства не повинно було автоматично спричиняти висновок про небездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Також позивач наполягає на відсутності встановленого і доведеного НБУ причинно-наслідкового зв`язку між його власною поведінкою та порушеннями, що стали підставою для зупинення, а згодом і анулювання ліцензії ТОВ «ІЗІ ФІНАНС». На його думку, регулятор обмежився лише формальним посиланням на його статус опосередкованого власника істотної участі, не встановивши конкретних дій або бездіяльності ОСОБА_1 , які безпосередньо спричинили порушення нормативів або невиконання рішення НБУ. Цим, як стверджує позивач, було порушено вимоги Положення №199 щодо індивідуалізованої оцінки ділової репутації та аналізу можливості особи реально вплинути на відповідні обставини. Крім того, позивач вказує, що у 2024 році Національний банк вчиняв дії, які, на його думку, свідчили про прийнятність структури власності, корпоративного управління та ділової репутації учасників групи «ІЗІ ФІНАНС», зокрема, визнав небанківську фінансову групу «ІЗІ ФІНАНС» рішенням №21/1894-рк від 27.12.2024, а також здійснив переоформлення ліцензій товариства. Саме тому, на переконання позивача, у липні 2025 року НБУ без появи нових негативних обставин вибудував протилежний висновок на підставі тих самих подій, що свідчить про відсутність послідовності в адміністративній практиці регулятора. Таким чином, позивач вважає, що наявні усі підстави для задоволення вимог позову.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/1777/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів Київського окружного адміністративного суду для розгляду справи №320/1777/26 визначено колегію суддів: Парненко В.С. - головуюча суддя, Жук Р.В., Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

Черговий розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 11.03.2026 року о 13:30 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 4-й поверх).

11.03.2026 року від позивача надійшла заява, в якій останній просив суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду у судовому засіданні по суті.

Представник відповідача щодо закриття підготовчого провадження у справі не заперечував, згідно заяви яка міститься у матеріалах справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про закриття підготовчого провадження у справі; закрито підготовче провадження у справі №320/1777/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АТИВАМИ «РЕДІ ІНВЕСТ» про визнання протиправним та скасування рішення; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 08.04.2026 о 12:30 год.

У судове засідання 08.04.2026 прибули позивач та представники відповідача, надали пояснення по суті спору, свої вимоги підтримали.

За відсутністю заперечень сторін, колегія суддів на місці ухвалила здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

В матеріалах справи містяться:

-відзив на позовну заяву, згідно якого Національний банк України повністю заперечує проти позову та вважає заявлені вимоги безпідставними. Відповідач виходить із того, що 13.02.2023 рішенням №21/245-рк ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» було анульовано ліцензію на надання гарантій саме через невиконання попереднього рішення Комітету від 19.12.2022 №21/1736-рк про тимчасове зупинення ліцензії, прийнятого у зв`язку з порушенням товариством встановлених фінансових нормативів та вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами. При цьому НБУ прямо вказує, що ОСОБА_1 протягом року, що передував даті рішення про анулювання ліцензії, був власником істотної участі в ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» через ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ». Відповідач заперечує проти доводів про дію пункту 5 Постанови №39, вказуючи, що відповідне положення в редакції, на яку посилається позивач, було виключене 16.08.2022 на підставі постанови НБУ №179, тоді як підставою для прийняття рішення №21/1736-рк було недотримання нормативів станом саме на 30.09.2022, тобто вже після втрати чинності зазначеним послабленням. Отже, на переконання відповідача, посилання позивача на цей пункт не спростовує правомірності заходів впливу, крім того правомірність самих рішень №21/1736-рк та №21/245-рк не є предметом цього спору, вони є чинними і окремо не оскаржуються. Щодо доводу про зворотну дію Положення №199 у часі, відповідач наголошує, що оспорюване адміністративне провадження щодо незастосування ознаки небездоганної ділової репутації було розпочате у червні 2025 року, тобто вже після набрання чинності Положенням №199. Відтак саме це Положення є належним правовим актом для вирішення питання про ділову репутацію позивача. НБУ вказує, що правовідносини у цій частині є триваючими, оскільки підстава у вигляді чинного рішення про анулювання ліцензії продовжує існувати й надалі, а тому застосування чинного на момент розгляду регулювання не є наданням йому зворотної сили. Відповідач також відхиляє доводи про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою ОСОБА_1 і наслідками для ТОВ «ІЗІ ФІНАНС». НБУ посилається на те, що недотримання нормативів К2 та К3 свідчило про низьку якість активів товариства, а поліпшення фінансового стану могло бути забезпечене, зокрема, шляхом збільшення статутного капіталу. Оскільки єдиним учасником ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» було ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», а ОСОБА_1 був керівником і власником істотної участі в цьому товаристві, саме він мав реальну можливість вплинути на прийняття відповідних корпоративних рішень і не забезпечив вжиття належних заходів для приведення діяльності «ІЗІ ФІНАНС» у відповідність до вимог Положення №980. Саме тому, за позицією відповідача, причинно-наслідковий зв`язок є доведеним. Крім того, НБУ не погоджується з доводами про порушення принципу правової визначеності. Відповідач пояснює, що рішення про визнання небанківської фінансової групи «ІЗІ ФІНАНС» не передбачало перевірки ділової репутації власників істотної участі в тому ж обсязі, в якому така оцінка здійснюється в процедурі за Положенням №199. Тому сам факт визнання НФГ або вчинення інших наглядових дій у 2024 році не означає, що НБУ вже остаточно підтвердив бездоганність ділової репутації позивача в іншій процедурі та за іншими критеріями. За таких обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення вимог позову відсутні;

-відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач фактично підтримує раніше викладену у позові позицію і зазначає, що відзив не спростовує ключових аргументів позову. Позивач наполягає, що НБУ неправильно оцінив часові межі дії пункту 5 Постанови №39, оскільки порушення нормативів було встановлено за результатами аналізу звітності за ІІІ квартал 2022 року, тобто в період, коли ця норма діяла принаймні протягом частини відповідного звітного періоду, а тому мала бути врахована регулятором. Позивач також повнорно підкреслює, що застосування Положення №199 до наслідків рішення від 13.02.2023 фактично є наданням новому акту зворотної сили. Він не погоджується з посиланням відповідача на висновки Конституційного Суду щодо триваючих правовідносин, вважаючи, що спірні правовідносини завершилися в момент прийняття рішень про зупинення та анулювання ліцензії, а отже їх подальша оцінка має здійснюватися за регулюванням, чинним на той час. Крім того, позивач заперечує наявність належно встановленого причинно-наслідкового зв`язку, наполягаючи, що НБУ не навів жодного конкретного прикладу його персональної протиправної поведінки, а лише формально пов`язав з наслідками його статус власника істотної участі. На його думку, адміністративний орган не надав належної оцінки клопотанню про незастосування ознаки небездоганної ділової репутації та документам, які були подані на підтвердження відсутності особистої вини позивача;

-заперечення проти відповіді на відзив на позовну заяву, згідно якого Національний банк спростовує пояснення позивача. Відповідач повторно наголошує, що пункт 5 Постанови №39 був виключений 16.08.2022, а порушення, яке стало підставою для зупинення ліцензії, оцінювалося станом на 30.09.2022, тому ця норма не підлягала застосуванню. Також НБУ окремо підкреслює, що питання правомірності рішень №21/1736-рк і №21/245-рк не може досліджуватися в межах цієї справи, оскільки предметом спору є зовсім інше рішення - №21/705-рк від 07.07.2025. Заперечуючи проти доводів про зворотну дію нормативного акта, відповідач вказує, що Положення №199 набрало чинності 01.01.2024 і саме воно підлягало застосуванню до адміністративної процедури, розпочатої у 2025 році. НБУ підкреслює, що йдеться не про повторну оцінку минулих подій за новим актом, а про поточну оцінку триваючої ознаки ділової репутації, підставою для якої залишаються чинні рішення регулятора. У цій частині відповідач прямо посилається на висновок Конституційного Суду про застосування нового нормативного регулювання до триваючих правовідносин. Щодо доводів про відсутність особистого впливу позивача відповідач знову зазначає, що ОСОБА_1 як керівник і власник істотної участі ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», яке було єдиним учасником ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», мав реальні корпоративні та управлінські важелі для усунення порушень, зокрема через ініціювання збільшення статутного капіталу, але відповідних заходів не забезпечив. Відтак, на думку НБУ, твердження про відсутність можливості впливу суперечать як правовому статусу позивача, так і фактичним обставинам справи;

-клопотання позивача про долучення доказів, в якому позивач просить суд приєднати до матеріалів справи низку документів, зокрема, проспект емісії інвестиційних сертифікатів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Інвестиції та розвиток Перший», зміни до цього проспекту, а також інші документи, які, на його думку, мають значення для правильного вирішення спору. Позивач обґрунтовує подання цього клопотання тим, що відповідні обставини та докази вже озвучувалися ним під час усного пояснення на засіданні Комітету НБУ 07.07.2025, однак були повністю проігноровані регулятором і не отримали належної правової оцінки в оскаржуваному рішенні. Позивач стверджує, що ці докази мають суттєве значення для встановлення важливих обставин і можуть вплинути на відновлення його порушених прав та інтересів;

-заперечення відповідача проти долучення доказів, згідно якого Національний банк вказує, що позивач, всупереч частині другій статті 79 КАС України, не подав ці докази разом із позовною заявою та не навів об`єктивних причин, які перешкоджали їх своєчасному поданню. Крім того, відповідач зазначає, що клопотання не містить належного пояснення, які саме обставини підтверджують чи спростовують подані документи та яке конкретне значення вони мають для вирішення цієї справи. НБУ також звертає увагу, що, виходячи зі змісту клопотання, позивач фактично намагається спростувати або переоцінити вже встановлену структуру власності, хоча в попередніх заявах по суті справи цю обставину не заперечував. Тому відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання про долучення доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 був опосередкованим власником істотної участі у ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» через ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», яке прямо володіло істотною участю у вказаному товаристві.

13.02.2023 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення №21/245-рк, яким ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» анульовано ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг у частині надання гарантій у зв`язку з невиконанням рішення №21/1736-рк від 19.12.2022 про тимчасове зупинення ліцензії через недотримання товариством встановлених фінансових нормативів.

30.05.2025 Національний банк України листом №27-0026/42147 повідомив ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» про наявність у ОСОБА_1 ознак небездоганної ділової репутації, а 10.06.2025 до Національного банку України було подано клопотання про незастосування до ОСОБА_1 та ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ» таких ознак.

Після відкриття адміністративного провадження та участі позивача в засіданні Комітету 07.07.2025 Національний банк України прийняв рішення №21/705-рк, яким визнав ділову репутацію ОСОБА_1 , як власника істотної участі у ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», небездоганною.

Вважаючи свої права порушеними даним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Закону України Про Національний банк України (далі Закон про Національний банк) Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 7 Закону про Національний банк Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України Про фінансові послуги та фінансові компанії (далі Закон про фінансові послуги) та іншими законами України.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 22 Закону про фінансові послуги державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 8 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Національним банком.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону про фінансові послуги нагляд за ринковою поведінкою здійснюється Регулятором з метою захисту прав і законних інтересів клієнтів (у тому числі споживачів), надавачів фінансових та супровідних послуг, забезпечення ефективності ринку фінансових послуг, прозорості та відкритості його функціонування, а також забезпечення функціонування належного конкурентного середовища на ринку фінансових послуг та підвищення довіри до нього. Нагляд за ринковою поведінкою здійснюється Національним банком, зокрема щодо ділової репутації власників істотної участі фінансових установ та керівників надавачів фінансових та супровідних послуг, а також інших кваліфікаційних вимог, встановлених до керівників і працівників надавачів фінансових та супровідних послуг (пункт 6 частини другої цієї статті).

Згідно з частиною шостою статті 40 Закону про фінансові послуги власники істотної участі у фінансовій компанії повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги визначено, що ділова репутація сукупність зібраної Регулятором документально підтвердженої інформації про фізичну або юридичну особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про професійні та управлінські здібності фізичної особи.

Відповідно до підпункту 10 пункту 41 глави 3 розділу ІІ Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку від 29.12.2023 № 199 (далі Положення № 199), юридична особа, яка здійснює діяльність, зазначену в пункті 36 глави 3 розділу II Положення № 199, зокрема діяльність фінансової компанії, протягом усього строку дії ліцензії повинна відповідати, серед інших, вимозі щодо відповідності ділової репутації власників істотної участі небанківської фінансової установи вимогам законів України та Положення № 199.

Підпунктом 4 пункту 344 глави 24 розділу IV Положення № 199 передбачено, що оцінка ділової репутації власників істотної участі небанківської фінансової установи здійснюється Національним банком протягом усього строку дії ліцензії небанківської фінансової установи на вид діяльності з надання фінансових послуг.

Згідно з підпунктом 7 пункту 350 глави 25 розділу IV Положення № 199 ознакою небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаною з дотриманням законодавства України та публічного порядку, є наявність в особи, зокрема, громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України Про оборону України. Пунктом 380 глави 29 розділу IV Положення № 199 визначено, що Національний банк під час оцінки ділової репутації особи комплексно аналізує інформацію, включаючи отриману під час здійснення нагляду за ринками фінансових послуг.

Отже, повноваження Національного банку щодо здійснення нагляду за діяльністю фінансових компаній, зокрема, щодо оцінки ділової репутації власників істотної участі небанківської фінансової установи, визначені на законодавчому рівні та є його виключними (дискреційними) повноваженнями.

Верховний Суд у постанові від 04.08.2025 по справі № 320/43392/23 підтвердив наявність широкого обсягу свободи розсуду Національного банку при здійсненні оцінки ділової репутації особи, з урахуванням критеріїв, що встановлені нормативними актами.

Як було встановлено судом, 13.02.2023 Комітетом було прийнято Рішення № 21/245-рк, відповідно до якого ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» було анульовано одну ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме: на надання гарантій.

Відповідно до пункту 347 глави 24 розділу IV Положення № 199 ділова репутація фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главі 25 розділу IV Положення № 199, а також якщо Національний банк не визнав ділової репутації особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 27 розділу IV Положення № 199.

Згідно з підпунктом 1 пункту 354 глави 25 розділу IV Положення № 199 ознакою небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаною з володінням істотною участю у фінансовій установі, є володіння істотною участю у фінансовій установі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду про відкликання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» з 20.01.2016 та станом на дату рішення прийняття Рішення № 21/245-рк є ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», що здійснює управління активами ПАЙОВОГО ЗАКРИТОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ «ІНВЕСТИЦІЇ ТА РОЗВИТОК-ПЕРШИЙ».

В свою чергу, ОСОБА_1 є керівником та єдиним учасником ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», та опосередковано володіє істотною участю в ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», та володів протягом року, що передує даті Рішення № 21/245-рк.

Враховуючи викладене, до ОСОБА_1 застосовується ознака небездоганної ділової репутації, визначена у підпункті 1 пункту 354 глави 25 розділу IV Положення № 199.

Суд зауважує, що нормативно-правові акти Національного банку з питань, віднесених до його повноважень, є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб (стаття 56 Закону України «Про Національний банк України»).

Таким чином, повноваження Національного банку щодо розробки і затвердження нормативно-правових актів, які є обов`язковими до виконання учасниками ринків фінансових послуг, контролю за їх виконанням, здійснення нагляду (контролю) за додержанням небанківськими фінансовими установами умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та застосовування заходів впливу, визначені на законодавчому рівні.

Виходячи з повноважень, визначених законодавством України, Національний банк оновив порядок авторизації надавачів фінансових послуг та здійснення нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами з метою імплементації вимог Законів України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» та «Про кредитні спілки».

Так, 01.01.2024 Положення № 199 набрало чинності, тобто саме з цього моменту його приписи є застосовними, а вимоги є обов`язковими для всіх учасників ринку небанківських фінансових послуг.

Згідно пункту 1 Додатку 8 Положення № 199 постанова Правління Національного банку України від 24.12.2021 № 153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг» втрачає чинність.

Відповідно, Положення № 153 не могло застосовуватися до правовідносин щодо визнання ділової репутації позивача небездоганною, оскільки адміністративне провадження за клопотанням ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» про незастосування до власників істотної участі Товариства, зокрема, ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ» ознак небездоганної ділової репутації, розпочато у червні 2025 року.

Суд зазначає, відповідно до відомостей з ЄДР, ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» внесене до Державного реєстру фінансових установ 20.01.2016.

Разом з тим, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який діяв на момент державної реєстрації Товариства, так і Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» у всіх редакціях передбачали обов`язкову умову здійснення такої діяльності відповідність ліцензійним вимогам, зокрема, щодо відповідності ділової репутації фінансової установи та її власників істотної участі.

Пунктами 8-1 частини першої статті 7 Закону про Національний банк та пунктом 2 частини першої статті 22 Законом про фінансові послуги визначено, що Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги.

Тобто, незалежно від дати отримання ліцензії, фінансова компанія зобов`язана дотримуватись вимог чинного законодавства, які є визначальні для самої можливості ведення такої діяльності

За змістом частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України зазначив, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019) .

В спірному випадку правовідносини щодо наявності ознак небездоганної ділової репутації у ОСОБА_1 виникли з прийняттям Рішень № 21/1736-рк та № 21/245-рк та є тривалими і тривають до цього часу, позаяк вказані рішення є чинними, зберігається наявність ознак небездоганної ділової репутації позивача.

Таким чином, в даному випадку, застосування чинних нормативно правових актів не може трактуватися як порушення принципу незворотності дії нормативних актів у часі.

Також судом встановлено, що пункт 5 Постанови № 39, саме в такій редакції, як зазначає позивач, відповідно до якого Національний банк не застосовував заходів впливу до небанківських фінансових установ, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з надання гарантій, за порушення обов`язкових фінансових нормативів та вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених Положенням № 980, було виключено 16.08.2022 на підставі постанови Правління Національного банку від 12.08.2022 № 179 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06.03.2022 № 39».

В подальшому, постановою Правління Національного банку від 10.04.2024 № 43 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39» норми з пункту 1 по пункт 20-23 Постанови № 39 замінено тридцятьма сімома новими пунктами.

В Постанові № 39 з`явився пункт 5, однак зовсім іншого змісту, який в подальшому також був виключений на підставі Постанови Національного банку № 191 від 28.12.2024.

Підставою для прийняття Комітетом Рішення № 21/1736-рк про тимчасове зупинення ліцензії було недотримання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» станом на 30.09.2022 нормативів, встановлених Положенням № 980, тобто після виключення пункту 5 з Постанови № 39, відповідно до якого Національний банк не застосовував заходів впливу до небанківських фінансових установ, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з надання гарантій.

Разом з тим, ознакою небездоганної ділової репутації фізичної особи, передбаченою підпунктом 1 пункту 354 глави 25 розділу IV Положення № 199 , та застосованою до Позивача є володіння істотною участю у фінансовій установі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду про відкликання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Так, Національний банк, діючи в межах та у спосіб, визначених законом, наділений повноваженнями самостійно встановлювати ліцензійні вимоги, визначати ознаки, які свідчать про відповідність або невідповідність вимогам до ділової репутації, а також оцінювати їх з урахуванням регуляторних цілей та ризиків на ринку фінансових послуг, відтак сам по собі факт трансформації видів ліцензій не свідчить про помилковість або неправомірність відповідних регуляторних рішень.

Також судом було досліджено, що 10.06.2025 до Національного банку надійшло клопотання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» про незастосування до власників істотної участі Товариства ТОВ «КУА «РЕДІ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 ознак небездоганної ділової репутації, визначених підпунктом 1 пункту 354 глави 25 та підпунктом 1 пункту 363 глави 26 розділу IV Положення № 199.

Відповідно до пункту 380 глави 29 розділу IV Положення № 199 Національний банк під час розгляду клопотання про незастосування до особи виявленої ознаки небездоганної ділової репутації або оцінки її ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до Положення № 199 документи, інформацію, включаючи отриману під час здійснення регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг, отриману від інших державних органів, а також з офіційних джерел.

Згідно з пунктом 384 глави 29 розділу IV Положення № 199 Національний банк приймає рішення про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 354 глави 25 розділу IV Положення № 199, з урахуванням: можливості особи вплинути на обставини, що призвели до відкликання ліцензії; інформації про те, чи є/немає в діях/бездіяльності особи порушень вимог законодавства України, що призвели до відкликання ліцензії; інформації, що може свідчити про те, що немає причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю особи та відкликанням ліцензії.

Відповідно до підпункту 1 пункту 381 глави 29 розділу IV Положення № 199 Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлено ознаку небездоганної ділової репутації, визначену в пунктах 352 354, 357, 358 глави 25 або в пунктах 361-363, 365, 366 глави 26 розділу IV цього Положення, має право прийняти рішення про визнання ділової репутації особи небездоганною.

Анулювання ліцензії на надання гарантій обґрунтовано невиконанням ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» Рішення № 21/1736-рк, а саме не усунення порушення законодавства та недотримання товариством встановлених Положенням № 980 нормативів.

Так, недотримання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» встановлених Положенням № 980 нормативу максимального ризику на одну особу або пов`язаних осіб (К2) та нормативу запасу ліквідності (К3) свідчило про низьку якість активів ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» та могло призвести до несвоєчасного виконання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» зобов`язань перед клієнтами (кредиторами), а також до виникнення можливих втрат власного капіталу через ризики, що притаманні діяльності з надання фінансової послуги, а саме, надання гарантій.

Покращення активів ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» можна було досягти, зокрема, шляхом збільшення статутного капіталу Товариства.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» питання зміни розміру статутного капіталу відноситься до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до вищевказаного положення законодавства до компетенції ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», керівником і власником істотної участі якого є ОСОБА_1 , належать питання щодо прийняття рішень, зокрема, про зміну розміру статутного капіталу Товариства, оскільки ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ» є єдиним учасником ТОВ «ІЗІ ФІНАНС».

Однак ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ» не вжило відповідних заходів для приведення діяльності ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» у відповідність до вимог Положення № 980, як власник істотної участі, що призвело до прийняття Рішення № 21/1736-рк, невиконання якого стало підставою для анулювання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Крім того, згідно зі статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» про товариства директор товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Разом з тим, відсутність відповідних заходів зумовлено тим, що ОСОБА_1 як керівник і власник істотної участі ТОВ «КУА «РЕДІ ІНВЕСТ» не забезпечив здійснення заходів, яких ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ» мало вжити для приведення діяльності ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» у відповідність до вимог Положення № 980, що призвело до прийняття Рішення № 21/1736-рк, невиконання якого стало підставою для анулювання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Зазначені у клопотанні ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» аргументи не доводять неможливості ОСОБА_1 вплинути на обставини, що призвели до порушень ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» вимог законодавства України, а також відсутність зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та порушеннями ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» вимог законодавства України, що стали підставою для анулювання ліцензії Товариства.

Враховуючи викладене, очевидним є причинно-наслідковий зв`язок між діями, бездіяльністю саме ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», та порушеннями ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», що стали підставою для прийняття Рішення № 21/1736-рк, наслідком невиконання якого стало прийняття Рішення № 21/245-рк.

Відповідно до частини сьомої статті 29 Закону про фінансові послуги при здійсненні нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг Національний банк має право застосовувати професійне судження.

Під професійним судженням слід розуміти вмотивований, об`єктивний, неупереджений та обґрунтований висновок та/або оцінка Національного банку щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді службовців Національного банку, а також на комплексному та всебічному аналізі інформації та документів, поданих до Національного банку в межах передбачених законодавством процедур та отриманих Національним банком, у тому числі в результаті здійснення ним державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку фінансових послуг, а також інформації з офіційних джерел.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 04.08.2025 по справі № 320/43392/23, Національний банк має повноваження прийняти рішення про застосування ознаки небездоганної ділової репутації, але за результатами оцінки виявлених ознак у сукупності з оцінкою доводів, наведених у клопотанні та доказів, наданих позивачем.

Як вбачається зі змісту Рішення № 21/705-рк, у ньому міститься оцінка доводів клопотання позивача, обґрунтовано наявність причинно-наслідкового зв`язку та вказано, які дії ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ», який є єдиним учасником ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», мав вчинити задля уникнення підстав для анулювання ліцензії Товариства.

Тому, на переконання суду, при прийнятті Рішення № 21/705-рк членами Комітету були враховані усі надані ОСОБА_1 пояснення.

Резюмуючи викладене у сукупності встановлених судовим розглядом обставин, суд дійшов наступних висновків.

Суд виходить з того, що предметом цього спору є саме правомірність рішення Комітету Національного банку України №21/705-рк від 07.07.2025 про визнання ділової репутації позивача небездоганною, а не правомірність рішень №21/1736-рк від 19.12.2022 та №21/245-рк від 13.02.2023, якими відповідно було тимчасово зупинено, а згодом анульовано ліцензію ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» на надання гарантій.

Ці рішення, як вбачається з матеріалів справи, є чинними, окремо у межах цього спору не оскаржуються і у сукупності становлять юридичний факт, з яким чинне нормативне регулювання пов`язує можливість визнання ділової репутації власника істотної участі небездоганною.

Отже, аргументи позивача, спрямовані по суті на переоцінку правомірності застосованих до ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» заходів впливу, не можуть бути покладені в основу висновку про незаконність оскаржуваного рішення, оскільки виходять за межі предмета спору у цій справі.

Посилання позивача на дію пункту 5 Постанови №39 не спростовує правомірності позиції відповідача. Як було встановлено судом та зазначено вище, норма, на яку посилається позивач, була виключена 16.08.2022, тоді як підставою для прийняття рішення №21/1736-рк стало недотримання ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» нормативів станом на 30.09.2022. Тому навіть якщо частина звітного періоду припадала на час дії відповідного регуляторного послаблення, вирішальне для застосування заходу впливу порушення було зафіксоване на дату, коли така норма вже не діяла.

Відтак, доводи позивача про обов`язок Національного банку застосувати вказане положення є необґрунтованим. Більше того, цей аргумент стосується передусім правомірності рішення про застосування заходу впливу до самого товариства, а не питання ділової репутації позивача у процедурі 2025 року, що не може входити до предмету доказування у даній справі, про що суд виснував вище.

Суд також відхиляє доводи позивача про порушення статті 58 Конституції України та надання Положенню №199 зворотної дії в часі.

Як вбачається з матеріалів справи, процедура щодо оцінки ділової репутації позивача та розгляду клопотання про незастосування ознаки небездоганної ділової репутації була розпочата у червні 2025 року, тобто в період чинності Положення №199.

Саме це Положення на той момент визначало порядок, критерії та наслідки оцінки ділової репутації надавачів фінансових послуг та їх власників істотної участі.

Отже, НБУ застосував не нові норми до завершених у минулому правовідносин, а чинне на момент адміністративного провадження регулювання до триваючого правового стану, зумовленого існуванням рішення про анулювання ліцензії.

Сам по собі факт того, що юридичний факт-передумова виник раніше, на переконання суду, не означає, що поточна оцінка ділової репутації мала здійснюватися за нечинним на час розгляду Положенням №153.

Суд також не бере до уваги і доводи позивача про те, що анулювання лише однієї з ліцензій товариства не могло мати негативних наслідків для його ділової репутації.

Суд враховує, що у межах спірного адміністративного провадження Національний банк України виходив не з кількості ліцензій, а з наявності чинного рішення про анулювання ліцензії фінансової установи у період, коли позивач був власником істотної участі в такій установі. Відтак вирішальним було не те, чи мала фінансова установа одну, три чи іншу кількість ліцензій, а саме юридичний факт анулювання ліцензії з підстав невиконання припису регулятора та неусунення порушень фінансових нормативів.

Крім того, суд відхиляє і доводи позивача про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його поведінкою та наслідками для ТОВ «ІЗІ ФІНАНС».

Під час судового розгляду справи було встановлено, що Національний банк не обмежився формальним посиланням на сам лише статус позивача. Навпаки, відповідач навів конкретне обґрунтування того, у чому полягала можливість впливу ОСОБА_1 на діяльність товариства.

Суд бере до уваги, що ТОВ «КУА «РЕДІ-ІНВЕСТ» було єдиним учасником ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», а питання зміни розміру статутного капіталу належать до компетенції загальних зборів учасників. За таких умов саме через корпоративний контроль над єдиним учасником товариства позивач мав реальні інструменти впливу на усунення порушень, у тому числі через забезпечення прийняття рішень щодо приведення фінансового стану товариства у відповідність до вимог Положення №980.

Водночас доказів того, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для усунення порушень або був об`єктивно позбавлений можливості вплинути на ситуацію, матеріали справи не містять.

Посилання позивача на воєнні обставини та об`єктивні труднощі в діяльності товариства самі по собі не спростовує законності оскаржуваного рішення.

Суд не заперечує, що господарська діяльність учасників ринку фінансових послуг у 2022 році зазнала негативного впливу воєнних дій. Однак матеріали справи свідчать, що анулювання ліцензії відбулося внаслідок невиконання конкретного рішення регулятора та неусунення порушень нормативів. У процедурі ж оцінки ділової репутації Національний банк мав перевірити, чи доводять подані пояснення відсутність можливості впливу позивача на обставини, що призвели до анулювання ліцензії, або відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями чи бездіяльністю і відповідними наслідками. В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що НБУ таку оцінку здійснив і дійшов мотивованого висновку про недостатність наведених позивачем аргументів.

Не приймаються судом і доводи позивача про непослідовність дій регулятора та порушення принципу правової визначеності.

Сам по собі факт визнання небанківської фінансової групи «ІЗІ ФІНАНС» у 2024 році або переоформлення окремих ліцензій товариства не свідчить про остаточне позитивне вирішення питання ділової репутації позивача в іншій процедурі.

Положення №202, на підставі якого визнавалася небанківська фінансова група, не передбачало тієї самої перевірки ділової репутації власників істотної участі, яка проводиться у межах процедури за Положенням №199.

Тому у суду відсутні підстави вважати, що Національний банк спочатку надав позивачу позитивну правову оцінку в тотожній процедурі, а згодом безпідставно від неї відступив.

Окрім зазначеного, суд критично оцінює доводи позивача про неналежний розгляд його клопотання про незастосування ознаки небездоганної ділової репутації.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було повідомлено про наявність ознак небездоганної ділової репутації, відкрито адміністративне провадження, запрошено до участі в засіданні Комітету, і 07.07.2025 він особисто брав участь у розгляді цього питання та надавав пояснення.

За таких обставин твердження про ігнорування його права на участь у процедурі не знаходить підтвердження.

Натомість незгода позивача з результатом оцінки не означає відсутності самої оцінки як такої.

За наведених обставин, суд не знаходить підстав вважати неправомірним рішення Національний банк України №21/705-рк від 07.07.2025, а доводи позивача зводяться переважно до переоцінки чинних рішень регулятора щодо ТОВ «ІЗІ ФІНАНС», неправильного тлумачення дії нормативних актів у часі та заперечення фактичної можливості впливу на діяльність товариства всупереч його корпоративному статусу.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінює.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АТИВАМИ «РЕДІ ІНВЕСТ» про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуюча суддя Парненко В.С.

Судді Білоноженко М.А.,

Жук Р.В.