Постановление суда № 136015047, 27.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

27 квітня 2026 року Справа №200/7190/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/7190/25 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 04.02.2020 по 20.05.2023, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення з 04.02.2020 по 20.05.2023, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 роки.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Рішення набрало законної сили 26 листопада 2025 року.

27 квітня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від «13» жовтня 2025 року у справі №200/7190/25. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк протягом 10 днів з моменту постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 382-1 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Серед основних засад (принципів) судочинства нормами статті 129 Конституції України визначено обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 ст. 370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 2 ст. 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Водночас, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.

Водночас, суд враховує, що позивач не звертався до відповідача для отримання інформації щодо виконання судового рішення, не звертався до суду із заявою про отримання виконавчого листа та відповідно до державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Заява позивача є необґрунтованою та не підтвердженою належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження, а примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про передчасність встановлення судом судового контролю за виконанням рішення у даній адміністративній справі, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні заяви позивача.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 381-1, 382 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/7190/25.

2. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

3. Повний текст ухвали складений та підписаний 27 квітня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар