Решение № 136011010, 27.04.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/376/26

Провадження №: 2/343/463/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 343/376/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 22031000133697 від 27.06.2019 у розмірі 35127,92 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 червня 2019 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22031000133697, відповідно до якого остання отримала кредит у формі кредитної лінії.

15 грудня 2021 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Цикл Фінанс" було укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого останнє набуло право нового кредитора до відповідачки за вказаним вище кредитним договором на суму боргу 35127,92 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту 16474,92 гривень; заборгованість за відсотками 3,40 гривень; заборгованість по комісії 18649,60 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, безпосередньо в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення не заперечив (а.с. 1-6).

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованими поштовими відправленнями ухвали про відкриття провадження у справі, в якій визначена дата та час проведення судового засідання, і повістки за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 53), які повернулися до суду із відмітками "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 114, 115-116), що, з огляду на вимоги п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважаються врученими у день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток. Також дані РНОКПП відповідачки внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує її можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Причини неявки відповідачка не повідомила, відзив на позов не подавала, будь-яких заяв, клопотань від неї на адресу суду не поступало.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно з ухвалою суду від 27.02.2026 суд відкрив провадження по справі, призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребував докази.

11 березня 2026 року поступили витребовувані докази.

Представник позивача у сформованій у системі "Електронний суд" позовній заяві клопотав про розгляд справи без його участі.

Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ухвали від 24.04.2026, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

як установив суд із матеріалів справи, ОСОБА_1 27.06.2019 зверулася до АТ "Банк Кредит Дніпро", у зв`язку з чим ознайомилася із основиними умовами кредитування, про що свідчить підписаний нею паспорт споживчого кредиту.

Після ознайомлення з основними умовами кредитування, оцінки фінансового стану позичальника та прийняття кредитодавцем рішення щодо надання кредиту (а.с. 14, 15), АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 27 червня 2019 року уклали кредитний договір № 22031000133697, за умовами якого банк надає клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором у повному обсязі (п. 1.1). За цим договором банк надає клієнту грошові кошти на таких умовах: сума кредиту 24800,00 грн, строк кредитування 24 місяців, кінцева дата повернення кредиту: 27 червня 2021 року, цільове призначення: на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 4,7 % від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у такому розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001 % річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних. Комісія за надання кредиту сплачується шляхом договірного списання банком з суми кредиту (п. 1.2). Банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту, щомісячної комісії, вартості всіх послуг, реальної процентної ставки та ін (п. 1.3). Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Банк Кредит Дніпро". Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта (п. 1.4). Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячний ануїтентних (рівномірних) платежів (п. 2.1). Дата погашення та розмір обов`язкового платежу визначені в Графіку платежів, який викладений в розділі 4 цього договору (Графік платежів) (п. 2.2). Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 3.1) (а.с. 17). ОСОБА_1 власноруч підписала вказаний договір, чим підтвердила свою згоду із умовами кредитування.

На підтвердження факту звернення ОСОБА_1 до АТ "Банк Кредит Дніпро" та укладення кредитного договору позивач надав кредитну справу № 22031000133697 (а.с. 8-17).

Як слідує з наданих АТ "Банк Кредит Дніпро" виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 , останній 27.06.2019 надано кредитні кошти у розмірі 24800,00 грн на підставі кредитного договору № 22031000133697 від 27.06.2019 (а.с. 65-70). Також мало місце часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості протягом користування кредитними коштами (а.с. 61-106).

Відповідно до розрахунку заборгованості, який проведений АТ "Банк Кредит Дніпро" станом на 14.12.2021, за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість у розмірі 35127,92 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту 16474,92 гривень; заборгованість за відсотками 3,40 гривень; заборгованість по комісії 18649,60 гривень (а.с. 107-109).

15 грудня 2021 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" (клієнт) та ТОВ "Цикл Фінанс" (фактор) укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог до клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами. Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акта приймання-передачі прав вимог (додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (а.с. 18-24).

Додатком № 1 до договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 є Витяг з Реєстру боржників, згідно з яким АТ "Банк Кредит Дніпро" передало право вимоги ТОВ "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 за договором № 22031000133697 від 27.06.2019 на загальну суму заборгованості в розмірі 35127,92 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту 16474,92 гривень; заборгованість за відсотками 3,40 гривень; заборгованість по комісії 18649,60 гривень (а.с. 27).

Додатками №2 та №3 до договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 слугують акт приймання-передачі Реєстру боржників та прав вимог за вказаним вище договором факторингу, в якому його сторони, підписавши акт, підтвердили, що права грошових вимог передані в повному обсязі (а.с. 25, 26).

Згідно із платіжною інструкцією № 3251 від 15.12.2021, ТОВ "Цикл Фінанс" здійснило АТ "Банк Кредит Дніпро" сплату згідно з договором факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 грн (а.с. 28).

Про відступлення права вимоги та про необхідність погасити наявну заборгованість ТОВ "Цикл Фінанс" повідомило ОСОБА_1 , направивши їй вимогу про погашення кредитної заборгованості (а.с. 29), яка залишилась без задоволення.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи суд установив, що відповідачка 27 червня 2019 року звернулася до АТ "Банк Кредит Дніпро" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала кредитний договір № 22031000133697, в якому погодилася з основними умовами кредитування, у тому числі порядком повернення кредитних коштів, розміром процентів за користування кредитом, власноруч підписавши його, на підставі якого отримала кредитні кошти.

Вказане свідчить про існування між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 кредитних правовідносин, які виникли на підставі кредитного договору, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.

Так, у частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вказано вище та підтверджується випискою по особовому рахунку, яка є належним підтвердженням факту видачі кредиту та користування ним, на підставі укладеного кредитного договору № 22031000133697 від 27.06.2019, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 24800,00 грн. Однак не повернула своєчасно та в повному обсязі банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, тому банк нараховував відсотки за користування ними, що передбачено умовами кредитного договору, з розміром яких відповідачка погодилася, та відповідає вимогам ч. 1 ст. 1048 ЦК України, згідно з якою позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Під час існування невиконаного грошового зобов`язання за кредитним договором № 22031000133697 від 27.06.2019, згідно з договором факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021, 15 грудня 2021 року до позивача ТОВ "Цикл Фінанс" перейшло право вимоги до відповідачки з виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Факт переходу права вимоги до відповідачки від АТ "Банк Кредит Дніпро" до ТОВ "Цикл Фінанс" підтверджується описанимим вище договором факторингу, витягом з Реєстру боржників, актами приймання передачі реєстру боржників та прав вимог за договором факторингу, платіжною інструкцією, що відповідає вимогам ст. 1077, 1078 ЦК України, відповідно до яких за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тобто, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.

Даючи оцінку викладеному, суд уважає доведеним факт отримання відповідачкою кредитних коштів та надання нею згоди на сплату відсотків за користування ними, погодження з їх розміром, оскільки вона підписала вказаний кредитний договір, де такі визначені, однак у процесі користування кредитними коштами не здійснювала погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями в повному обсязі, що знайшло своє відображення у виписці по рахунку, чим порушила умови укладеного договору. Тому суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням внесених сплат, у частині стягнення з ОСОБА_1 16474,92 грн (24800,00 грн 1034,38 грн 1034,38 грн 1034,38 грн 1034,38 грн 1034,39 грн 1084,39 грн 1034,39 грн 4,19 грн 1030,20 грн) суми основного боргу за тілом кредиту є підставними та підлягають у цій частині до задоволення.

Також знайшло своє підтвердження і підставність нарахування процентів за користування кредитом, погодження відповідачки з їх розміром, оскільки вона підписала спірний кредитний договір, де такі визначені, однак у процесі користування кредитними коштами не здійснювала їх повне та своєчасне погашення, що знайшло своє відображення у виписці по рахунку, чим порушила умови укладеного договору.

Однак суд звертає увагу на те, що строк кредитування визначено до 27.06.2021, тому вважає, що подальше нарахування процентів після вказаної дати є порушенням вимог ЦК України, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами підлягають до часткового задоволення та стягнення з відповідачки 3,34 грн заборгованості за процентами, які нараховані станом на 29.06.2021.

Щодо заявлення до стягнення суми боргу за комісією в розмірі 18649,60 грн, то суд зазначає таке.

У кредитному договорі № 22031000133697 від 27.06.2019 визначено, що ОСОБА_1 зобов`язується серед іншого сплатити комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором у повному обсязі (п. 1.1). Щомісячна комісія за обслуговування кредиту 4,7 %. Комісія за надання кредиту сплачується шляхом договірного списання банком з суми кредиту (п. 1.2). Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячний ануїтентних (рівномірних) платежів (п. 2.1).

У Графіку платежів (п. 4 кредитного договору) визначено розмір плати за розрахунково-касове обслуговування.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

За обставин цієї справи п. 1.2 кредитного договору встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, що визначено у графіку платежів (п. 4) як плата за розрахунково касове обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи наведене, суд уважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту (розрахунково касове обслуговування кредитної заборгованості) щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Відтак, нарахування у даній справі заборгованості по комісії на суму 18649,60 грн є безпідставним.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що відповідачка порушила умови укладеного кредитного договору № 22031000133697 від 27.06.2019, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню позичкових коштів відповідачка не надала, не подала й будь-яких доказів на спростування користування перерахованими на її користь коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості в частині заборгованості по сумі кредиту та відсотків, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Цикл фінанс" слід стягнути заборгованість в розмірі 16478,26 грн, яка складається з 16474,92 грн заборгованості за тілом кредиту, 3,34 грн заборгованості за процентами, а позовні вимоги в цій частині задоволити частково. У задоволенні ж позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача комісії в розмірі 18649,60 грн слід відмовити, з викладених вище мотивів.

Таким чином, позов ТОВ "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 7), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень.

Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позову частково і стягнення з відповідачки 16478,26 грн боргу, що становить 46,90 % (16478,26 грн*100%/35127,92 грн) від заявленої суми, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з нього на користь позивача 1248,67 грн (46,90 % від 2662,40 грн) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу надав такі документи:

- посвідчення та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Гулієвої С.А. (а.с. 46, 47);

- договір № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025, укладений між ТОВ "Цикл Фінанс" та адвокатом Гулієвою С.А., в якому визначено вартість кожної з послуг, яку надає адвокат Товариству (а.с. 42-44);

-додаткову угоду № 22031000133697 до договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025, якою доповнено розділ 4 Порядок здійснення розрахунків, яким визначено, що за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної (правової) допомоги, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до умов договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с. 45);

- детальний опис робіт та акт № 22031000133697 від 26.01.2026, згідно з якими адвокат надав клієнту правову допомогу на загальну суму 3500,00 грн, з яких: 500,00 грн - правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ "Цикл Фінанс" (1000,00 грн за год, час 0,5 год), 2500,00 грн - складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості (1250,00 грн за год, час 2 год), 500,00 грн формування додатків до позовної заяви (а.с. 48, 49).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. Натомість відповідачка не заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не наведені обставини, за яких, як на її думку, заява не підлягала би до задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1641,50 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам (46,90 % від заявленої до стягнення суми в розмірі 3500,00 грн).

На підставі вищевикладеного, ст. 509, 625, 626, 628, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, ст. 11, ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 22031000133697 від 27 червня 2019 року в розмірі 16478 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 26 копійок, яка складається з 16474,92 гривні заборгованості за тілом кредиту, 3,34 гривні заборгованості за процентами, а також 1248 (одну тисячу двісті сорок вісім) гривень 67 копійок сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1641 (одна тисяча шістсот сорок одна) гривня 50 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя С.М. Монташевич