Решение № 136010908, 24.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6900/25

2/215/574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді - Науменко Я.О., за участю секретаря - Оніщенко Ю.М., розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 до суду надійшла зазначена позовна заява, в обґрунтування якої вказано, що 26.03.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 290536505 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 9 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, строком на 30 днів. Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 48 657,67 грн.,, з яких: 9 700,00 грн. - по тілу кредиту; 38 958,35 грн. - по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.10.2025, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 28.08.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

01.10.2025 надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи для ознайомлення.

02.10.2025 справу було відкладено на 27.11.2025 у зв`язку з клопотанням відповідача.

07.10.2025 АТ КБ «Приватбанк» листом №20.1.0.0.0/7-250923/105143-БТ від 28.09.2025 направив на виконання ухвали суду від 28.08.2025, інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), за якою у період з 26.03.2023 по 31.03.2023 зафіксовано зарахування коштів у розмірі 9 700,00 грн. До відповіді додано виписку з рахунку за зазначений період. Водночас банк повідомив, що закріпленим фінансовим номером телефону: НОМЕР_4 , який є фінансовим номером телефону, що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

26.11.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Зеркіна Артура Сергійовича про ознайомлення з матеріалами справи.

27.11.2025 розгляд справи відкладено на 02.02.2026 у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

02.02.2026 справу було відкладено на 10.03.2026 у зв`язку з відсутністю електропостачання у суді.

10.03.2026 справу було відкладено на 24.04.2026 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача.

В судове засідання, призначене на 24.04.2026, представник позивача не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. В прохальній частині позову не заперечувала проти розгляду справи у її відсутність та винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Судові повістки, направлені відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, повернуті на адресу суду з відмітками пошти «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», було укладено Договір № 290536505. За умовами договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 9 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності і платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається строком на 30 днів. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами, які надані споживачем. Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором: MNV73B3X, ідентифікатор введено 26.03.2023 о 19:03:29 (а.с. 31 на звороті-40).

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору товариство зобов`язується надати Позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії в розмірі Кредитного ліміту на суму 9 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.33).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту до договору від 26.03.2023 № 290536505, кредитором надано інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та стосовно процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту (а.с.30-31).

На підтвердження укладення Кредитного договору позивачем надано до суду довідку щодо дій Позичальника (відповідача) в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що Кредитний договір був підписаний відповідачем 26.03.2023 о 19:03:31 з використанням одноразового ідентифікатора MNV73B3X, направленого йому 26.03.2023 о 19:03:09 на номер мобільного телефону НОМЕР_5 (а.с. 11-11 на звороті).

Також судом досліджено Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (нова редакція) (а.с.13-19).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит в сумі 9 700,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну карту № НОМЕР_6 , що підтверджується платіжним дорученням від 26.03.2023 на суму 9 700,00 грн. та витребуваною судом з АТ КБ «Приватбанк» інформацією №20.1.0.0.0/7-250923/105143-БТ від 28.09.2025 (а.с.9,130-131).

Таким чином, позикодавець умови договору виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти, проте останній порушив умови договору щодо повного і своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача за кредитним договором № 290536505 від 26.03.2023 станом на 27.06.2023 становить 23 800,23 грн., з яких: 9 700,00 - тіло кредиту та 16 190,27 грн. - проценти. У розрахунку заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором № 290536505 від 26.03.2023 становить 48 657,67 грн.,, з яких: 9 700,00 грн. - по тілу кредиту; 38 958,35 грн. - по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 48-49,50-51).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 1, ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи викладене, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем за допомогою електронного підпису та позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із наданим розрахунком сума заборгованості відповідача за Договором № № 290536505 від 26.03.2023 становить 48 657,67 грн.,, з яких: 9 700,00 грн. - по тілу кредиту; 38 958,35 грн. - по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 236 від 27.06.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача.

10.10.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 290536505 від 26.03.2023.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу № № 10/1024-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ « ФК « Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 48 657,67 грн.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 290536505 від 26.03.2023 на загальну суму 48 657,67 грн.. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514, ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 290536505 від 26.03.2023.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, яку останній зобов`язувався повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 30 днів,

Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен був сплатити кредитору відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 1 862 гривень 40 копійок (9700,00 гривень 00 копійок х 0,64% х 30 днів).

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 562 гривень 40 копійок, що складається з заборгованості за основною сумою боргу 9 700 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками 1 862 гривень 40 копійок.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З платіжної інструкції №24653 від 15 серпня 2025 року (а.с.109) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Юніт Капітал» сплатив судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок. Пред`явлений позов задоволений частково, а саме 23,76% (11 562,40 / 48657,67 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 575 гривень 56 копійок (2 422,40 ? 23,76%).

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: скан-копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.45-46 на звороті), скан додаткової угоди №25770782823 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с. 44), акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.43).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 фактичний розрахунок сум судових витрат на професійну правничу допомогу склав 7 000 грн. 00 коп., в тому числі складання позовної заяви - 5 000,00 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн (2 год.), підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн. (1 год.), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500,00 грн. (1 год.).

Отже враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то й заявлені позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу підлягають задоволенню на 23,76%, що становить 1 663 гривень 20 копійок (7 000,00 х 23,76%).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 290536505 від 26.03.2023 у розмірі 11 562 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, що складається з заборгованості за основною сумою боргу 9 700 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками 1 862 гривень 40 копійок, а також сплачені при подачі позову судові витрати - 575 (п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 56 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) гривні 20 копійок, а всього 13 801 (тринадцять тисяч вісімсот одна) гривня 16 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження за адресою: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ