Постановление суда № 136006300, 27.04.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27 квітня 2026 рокуСправа № 331/3436/26

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбеков С.С., розглянувши матеріали

заяви:Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя»до:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про:видачу судового наказу,

та перевіривши дотримання заявником вимог ст.ст. 162, 163 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України),

встановив:

23.04.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить:

- видати судовий наказ, яким стягнути солідарно з: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя», код ЄДРПОУ 41279924, на банківські реквізити: IBAN рахунок НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком на загальну суму 5364,10 грн., а також судовий збір в розмірі 266,24 грн., в солідарному порядку.

В обґрунтування заяви зазначено, що боржники ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Станом на дату подачі заяви боржники не здійснили оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2023 по 31.03.2026. У результаті цього, за боржниками виникла заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком на суму 5364,10 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для видачі судового наказу, суд виходить з такого.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу (п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зазначеним вимогам ЦПК України заява не відповідає, оскільки не містить відомостей про боржника ОСОБА_3 , про якого зазначається у мотивувальній частині заяви.

Також, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.02.2026 № 465947541, власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , розмір частки 1/10; ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , розмір частки 4/5; ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , розмір частки 1/10.

Отже, вищезазначена квартира належить цим особам на праві спільної часткової власності (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ч. 1 ст. 360 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 540 ЦК України).

Водночас, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ч. 1 ст. 541 ЦК України).

В силу належності квартири на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожен з них має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано. Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (ч. 1 ст. 322 ЦК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 76672981).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, з неї не вбачається солідарного обов`язку боржників, а відтак виникнення права заявленої грошової вимоги до них, отже у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Слід зазначити, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 95904973).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 165 167, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суддя

ухвалив:

1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу, на підставі пунктів 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ цього Кодексу, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27 квітня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков