Постановление суда № 135999928, 23.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/8526/25

2/215/2807/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О.,

за участю секретаря Оніщенко Ю.М.,

представника позивача Синиченко Д.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Севастьянової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого РогуДніпропетровської області питання про прийняття зустрічної позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 37 873,46 грн., з яких:

- за кредитним договором №100523900 від 07.09.2012 у розмірі 15 870,00 грн;

- за кредитним договором №3639473 від 04.10.2021 у розмірі 9 862,50 грн;

- за кредитним договором №949124 від 02.10.2021 у розмірі 3 318,46грн;

- за кредитним договором №0964943502/1 від 04.10.2021 у розмірі 8 822,50 грн, а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

17.11.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 22.12.2025.

Через відсутність електропостачання в суді справа 22.12.2025 не розглядалась.

З аналогічних обставин судове засідання 12.02.2026 також не відбулось.

У судовому засіданні 20.03.2026 за клопотанням представника відповідача адвоката Севостьянової І.Г. було оголошено перерву до 23.04.2026 для надання їй можливості ознайомитись із матеріалами справи.

09.04.2026 представник відповідача, адвокат Севостьянова І.Г., подала через систему «Електронний суд», зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сперіус Бум» про визнання змін у кредитних договорах в односторонньому порядку недійсними, про визнання несправедливими умов кредитних договорів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». В обґрунтування зустрічного позову вважає, що за Договором №949124 від 02.10.2021, укладеним із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», останнє змінило в односторонньому порядку умови договору, зокрема п. 17 Договору, щодо права позикодавця в разі користування позикою, яка не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, понад встановлений договором строк нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування». Також просить визнати порушення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо змін в односторонньому порядку умов кредитного договору №949124 від 02.10.2021 в частині нарахування відсотків поза межами строку кредитування як такому, що суперечить вимогам Закону.

Крім того, просить визнати порушення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо змін в односторонньому порядку умов кредитного договору №3639473 від 04.10.2021, укладеного з ТОВ «Мілоан» в частині нарахування відсотків поза межами строку кредитування як такому, що суперечить вимогам Закону та визнати недійсним пункт 1.5.1 кредитного договору №3639473 від 04.10.2021 щодо нарахування комісії за надання кредиту в сумі 150,00 грн. Зазначає, що сторони погодили строк дії договору до 03.11.2021, тому починаючи із зазначеної дати не мали права нараховувати проценти за користування кредитом у розмірі відсотків, встановлених договором та про те, що для фактичної пролонгації договору є необхідним воля позичальника, яка полягала у вчиненні дій, які свідчили про його намір продовжити кредитний договір. Але ОСОБА_1 не виявляв бажання пролонгації, так як не користувався кредитними коштами, які отримав одразу після укладання договору, кошти були нараховані одноразово, тобто пролонгація була відсутня. Первісним кредитором встановлено комісію за надання кредиту, тобто встановлено плату за послугу, яка є обов`язком саме кредитодавця відповідно до умов договору. Тому такі дії, які кредитодавець здійснює на власну користь є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційними та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Так само, просить визнати порушення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо змін в односторонньому порядку умов кредитного договору №100523900 від 07.09.2021, укладеного з ТОВ «Мілоан» в частині нарахування відсотків поза межами строку кредитування як такому, що суперечить вимогам Закону та визнати недійсним пункт 1.5.1 кредитного договору №100523900 від 07.09.2021 щодо нарахування комісії за надання кредиту в сумі 220,00 грн з аналогічних підстав.

Також просить визнати порушення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо змін в односторонньому порядку умов кредитного договору №0964943502/1 від 04.10.2021, укладеного з ТОВ «Інфінанс» в частині нарахування відсотків поза межами строку кредитування. Посилається на те, що сторони окремо погодили, що у випадку прострочення виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту у строк користування кредитом, обумовлений у Договорі, проценти за користування кредитом нараховуються по дату фактичного повернення кредиту у повному обсязі виходячи з максимальної відсоткової ставки з урахуванням положень п. 7.3 Правил. Пункт 7.1 Правил погіршує стан позичальника, що порушує його права згідно з Законом України «Про захист прав споживачів».

Позивач 21.04.2026 через систему «Електронний суд» направив заперечення проти прийняття зустрічної позовної заяви. При цьому посилається на пропуск строку на подачу зустрічної позовної заяви відповідачем та відсутність поважних причин його пропуску. Також зазначає про неможливість розгляду зустрічної позовної заяви з огляду на те, що первісний позов заявлений про стягнення кредитної заборгованості, тоді як у зустрічній позовній заяві відповідач просить визнати недійсними зміни до кредитних договорів, визнати умови кредитних договорів несправедливими із посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», оспорює порядок нарахування процентів, вказує про неналежне повідомлення про відступлення прав вимоги, а також залучає до участі у справі третіх осіб. Тобто зустрічний позов не зводиться лише проти заявленого розміру боргу, а фактично спрямований на дослідження значно ширшого кола обставин, ніж ті, що становлять предмет доказування у первісному позові. За таких обставин спільний розгляд не сприятиме оперативному вирішенню спору, а навпаки ускладнить та затягне його розгляд. Крім того, основні доводи зустрічної позовної заяви стосуються незгоди з розрахунком заборгованості, з нарахуванням процентів після спливу строку кредитування, посилань на відсутність належного повідомлення про відступлення права вимоги, а також тверджень про відсутність волевиявлення на пролонгацію договорів. Зазначене може бути предметом оцінки суду при розгляді первісного позову по суті як заперечень проти позовних вимог та їх обґрунтування, без подання окремого зустрічного позову. Не заперечуючи повністю наявності усіх правовідносин відповідач наводить свій власний розрахунок заборгованості за окремими договорами, що свідчить про те, що у разі навіть часткового задоволення зустрічного позову первісний позов не буде повністю усунутий із предмету розгляду, оскільки суд зобов`язаний вирішити питання про наявність і розмір заборгованості, належність позовних вимог та правові наслідки невиконання зобов`язань. За відсутності однієї із визначальних вимог прийняття зустрічного позову до спільного розгляду можливість повного або часткового виключення задоволення первісного позову в тому процесуальному значенні, яке б виправдовувало об`єднання вимог в одному провадженні свідчить про відсутність підстав для прийняття зустрічної позовної заяви разом із первісним позовом. Також позивач зауважує про відсутність у зустрічній позовній заяві попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти прийняття зустрічної позовної заяви з підстав, наведених вище.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом.

Суд, заслухавши думку учасників справи, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, дійшов наступних висновків.

Положеннями частини 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача отримала доступ до матеріалів справи через систему «Електронний Суд» 24.03.2026 на підставі її заяв від 20.03.2026 та 24.03.2026, а зустрічну позовну заяву подала 08.04.2026, шляхом направлення через систему «Електронний суд», тобто в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 193 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За змістом вищезазначеної норми процесуального права умовою прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 522/9011/19 зазначено, що згідно із ч.2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер і, при наявності будь-якої з них, зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов заявлено до позивача за первісним позовом ТОВ «Факторинг Партнерс», хоча останнє не було стороною оспорюваних договорів у момент їх укладення із відповідачем ОСОБА_1 . Крім того, представник відповідача за первісним позовом залучає до участі у справі третіх осіб, серед яких зазначає ТОВ «Сперіус бум», яке взагалі не є і не було кредитодавцем/позикодавцем у договорах, за якими заявлено стягнення заборгованості.

Фактично доводи представника відповідача зводяться до незгоди з наслідками укладення договору та намагання уникнути виконання зобов`язань, що саме по собі не є правовою підставою для визнання правочину недійсним.

Також слід врахувати, що зустрічний позов подано після значного спливу часу з моменту укладення оспорюваних договорів, при цьому заявником не наведено жодних об`єктивних та підтверджених доказами причин пропуску строку звернення до суду та не заявлено належного клопотання про його поновлення.

Тому, у даному випадку, суд не вважає за доцільне розглядати вказану зустрічну позовну заяву в одному провадженні з первісним позовом, оскільки спільний їх розгляд значно розширить коло учасників справи, ускладнить вирішення спору та затягне розгляд справи, тоді як вимоги за зустрічним позовом повністю можуть бути розглянуті окремо.

Суд звертає увагу, що задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, який за наявності визначених законом підстав, також може бути задоволеним. Так само і відмова в задоволенні одного з позовів не свідчитиме про наявність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежатиме від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Тому ризик ухвалення суперечливих або взаємовиключних рішень в даному випадку відсутній.

Отже, суд доходить висновку, що в даному випадку об`єднання вимог за первісним та зустрічним позовами може ускладнити розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви, та її повернення відповідачу, що не позбавляє останнього права пред`явити позов у загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.193, 194, 258-260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Севостьянової І.Г. про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сперіус Бум» про визнання змін у кредитних договорах в односторонньому порядку недійсними, про визнання несправедливими умов кредитних договорів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», та об`єднанні з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відмовити.

Зустрічну позовну заяву представника відповідача адвоката Севостьянової І.Г. ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сперіус Бум» про визнання змін у кредитних договорах в односторонньому порядку недійсними, про визнання несправедливими умов кредитних договорів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», повернути заявнику.

Копію зустрічного позову долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити відповідачу та його представнику, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення). Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 27.04.2026.

Суддя