Постановление суда № 135993749, 27.03.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/8880/23

Номер провадження 1-кп/201/267/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 31 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046650000331 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2023 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 31 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046650000331 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 серпня 2023 року вказаний обвинувальний акт розподілений до розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 серпня 2023 року призначено підготовче судове засідання за зазначеним обвинувальним актом.

У підготовче судове засідання, призначене на 16 серпня 2023 року обвинувачений ОСОБА_4 , який викликався шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначеного в обвинувальному акті, як контактний номер обвинуваченого, не з`явився і про причини свого неприбуття суд не повідомив.

За клопотанням прокурора ОСОБА_3 16 серпня 2023 року судом постановлено ухвалу про здійснення примусового приводу обвинуваченого у судове засідання, яке призначене на 21 серпня 2023 року. Контроль за виконанням судового рішення покладено на прокурора ОСОБА_3 , яка ініціювала це питання.

У підготовче судове засідання 21 серпня 2023 року на виконання ухвали суду працівниками поліції доставлено приводом особу без жодних документів, що посвідчують його особу, у зв`язку із чим, з урахуванням думок учасників судового провадження, судом ухвалене рішення про продовження перерви до 22 серпня 2023 року з підстав неналежного виконання примусового приводу та неможливості встановити особу доставленого.

22 серпня 2023 року у підготовче судове засідання працівниками поліції доставлено особу, яку на підставі паспорту громадянина України встановлено, як ОСОБА_4 (обвинувачений).

За клопотанням представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 у судовому засіданні продовжено перерву для узгодження правової позиції потерпілого стосовно відмови від обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

В подальшому, починаючи з 23 жовтня 2023 року і дотепер, обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу до суду не з`явився, хоча про час, дати та місце проведення судових засідань належним чином повідомлявся шляхом направлення судового виклику за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, як місце проживання останнього та смс-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначеного в обвинувальному акті, як контактний номер обвинуваченого, про причини свого неприбуття не повідомив.

Втім, всі направлені судом виклики із рекомендованим повідомленням повернулися до канцелярії суду без вручення обвинуваченому ОСОБА_4 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (том 1 аркуші справи 93-94, 104-105, 122-123, 135-136, 149-150, 168-169, 179 -180, 183-184, 190-191, 206-207, 222-223).

До того ж, під час підготовчого провадження за клопотанням сторони обвинувачення 30.01.2024 року, 11.03.2025 року постановлені ухвали про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_4 до суду, контроль за виконанням яких покладено саме на прокурора, як на сторону кримінального провадження, що ініціювала привід обвинуваченого.

Проте, судові рішення щодо здійснення приводу обвинуваченого до суду належним чином не виконані і ОСОБА_4 у визначені дати судових засідань приводом не доставлений.

З матеріалів, наданих на виконання судових рішень про здійснення приводу обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_4 за вказаною в обвинувальному акті адресою: АДРЕСА_1 не проживає, проведеними заходами місце перебування останнього не встановлено.

З наданих прокурором ОСОБА_3 матеріалів встановлено, що станом на січень 2025 року у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про смерть громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено, на військовому обліку останній не перебуває, під час мобілізації до лав ЗСУ не призивався.

Отже, судом вичерпані всі передбачені нормами діючого Кримінального процесуального кодексу України можливості виклику обвинуваченого ОСОБА_4 до суду.

Аналогічна ситуація склалася з потерпілим ОСОБА_7 , який до залучення до участі у цьому кримінальному провадженні представника адвоката ОСОБА_6 , подав до суду заяву про відмову від обвинувачення у даному провадженні, після чого клопотав про відкладення судового засідання для узгодження такої позиції зі своїм представником, та починаючи з 23 жовтня 2023 року і дотепер, жодного разу до суду не з`явився, хоча про час, дати та місце проведення судових засідань належним чином повідомлявся шляхом направлення судового виклику за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, як місце проживання потерпілого та смс-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначеного в обвинувальному акті, як контактний номер останнього.

Втім, всі направлені судом виклики із рекомендованим повідомленням повернулися до канцелярії суду без вручення потерпілому ОСОБА_8 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (том 1 аркуші справи 95-96, 106-107, 124-125, 146-146А, 151-152, 181-182, 185-186, 188-189, 204-205).

Упродовж цього часу до суду не з`являвся і залучений потерпілим до участі у даному кримінальному провадженні у якості представника адвокат ОСОБА_6 , від якого в подальшому 14.08.2024 року до канцелярії суду надійшла заява з повідомленням про те, що він більше не представляє інтереси потерпілого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, договір про надання правової допомоги був розірваний в односторонньому порядку.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що місце знаходження/перебування обвинуваченого ОСОБА_4 встановити неможливо, останній за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, як його місце мешкання, не проживає, до лав ЗСУ для проходження військової служби не призивався, та вкотре просила відкласти судове засідання, не запропонувавши жодного процесуального вирішення цієї ситуації.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши зміст наданого суду обвинувального акту, суд приходить до висновку про неможливість призначення судового розгляду за цим обвинувальним актом, з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити наступні відомості, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), перелік яких є вичерпним згідно із законом.

У наданому суду обвинувальному акті при викладі анкетних відомостей обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Втім, зазначене в обвинувальному акті місце проживання обвинуваченого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає дійсності, оскільки обвинувачений за судовими викликами, направленими за вказаною адресою, до суду жодного разу не з`явився, його явка на початку підготовчого провадження була забезпечена працівниками поліції на підставі ухвали суду про примусовий привід.

Той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу самостійно за викликом до суду не з`явився і жодного разу не отримав за вказаною в обвинувальному акті адресою, як його місце проживання, судової повістки, викликає обґрунтований сумнів щодо встановлення органом досудового розслідування дійсного місця проживання ОСОБА_4 .

Більш того, в подальшому судові рішення про здійснення приводу ОСОБА_4 до суду за вказаною адресою, не виконані і обвинувачений до суду не доставлений.

Як встановлено за наданих суду матеріалів на виконання судових рішень про примусовий привід обвинуваченого, останній за вказаною в обвинувальному акті адресою не проживає, проведеними заходами місце перебування останнього не встановлено.

З наведеного слідує, що органом досудового розслідування належним чином не було встановлене місце фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , який обмежився зазначенням адреси за якою нібито мешкає останній з його слів, не обтяживши себе обов`язком встановити місце фактичного проживання обвинуваченого та перевірити зазначену останнім адресу, що є поширеною ганебною практикою серед правоохоронних органів.

Отже, слідчий не вважав за необхідне виконати свій обов`язок та у такий спосіб переклав тягар встановлення місця проживання на суд, що, у свою чергу, призводить до судової тяганини та унеможливлює здійснення належного повідомлення особи про розгляд справи.

В цьому контексті законодавцем не передбачена можливість встановлення органом досудового розслідування таких суттєвих відомостей щодо обвинуваченого, як місце його фактичного проживання, виключно зі слів останнього, адже, особа, яка піддана кримінальному переслідуванню з певних мотивів може повідомити інформацію щодо свого місця проживання, яка не відповідає дійсності.

Саме на орган досудового розслідування покладається обов`язок перевіряти надану обвинуваченим інформацію стосовно його особи. Тож такі обставини мають бути ретельно перевірені слідчим.

З огляду на наведене, твердження прокурора ОСОБА_3 , що зазначене в обвинувальному акті місце проживання ОСОБА_4 відповідає дійсності, є непереконливими, адже на їх підтвердження стороною обвинувачення не надано суду достатніх та беззаперечних даних, які б достеменно свідчили про відповідність вказаного в обвинувальному акті місця проживання обвинуваченого дійсному на момент проведення досудового розслідування, складання та затвердження обвинувального акту прокурором.

І той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу не отримав судові повістки, які упродовж двох років направлялися останньому за вказаним в обвинувальному акті місцем його проживання, і його явка до суду була забезпечена лише один раз працівниками поліції, слугує підтвердженням правильності таких висновків суду.

Окремо, суд зауважує на тому, що започаткована та впроваджена органом досудового розслідування практика записування адреси місця проживання обвинувачених, особливо це стосується раніше судимих осіб, які не мають зареєстрованого місця проживання, постійного місця проживання, соціально не адаптованих, які зловживають алкогольними напоями та наркотичними засобами тощо, зі слів останніх, який не обтяжує себе обов`язковим проведенням перевірки цих відомостей, є розповсюдженою та унеможливлює здійснення судом належного повідомлення учасників кримінального провадження про розгляд справи та забезпечення їх явки до суду, що, безумовно впливає на розумні строки розгляду справи. При цьому, судом витрачаються певні кошти на відправку поштової кореспонденції із судовими викликами цих осіб, здебільшого на адреси, де особи ніколи не проживали.

Тим більше, до повноважень суду не входить встановлення місця проживання\перебування обвинуваченого під час підготовчого провадження, це є виключно прерогативою сторони обвинувачення, яка зобов`язана належним чином виконувати покладені на неї обов`язки.

Розглядаючи чергове клопотання прокурора ОСОБА_3 про відкладення судового засідання для виклику обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає його необґрунтованим, невмотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на встановлені вище обставини та очевидну безперспективність.

Таким чином, наведені вище обставини позбавляють суд об`єктивної можливості здійснити виклик обвинуваченого, місце проживання якого органом досудового розслідування належним чином не встановлено, у підготовче судове засідання та провести його з дотриманням вимог ст. 314 КПК України.

До того ж, про неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків та формальний підхід до проведення досудового розслідування даного кримінального провадження свідчить і неправильне встановлення анкетних даних потерпілого та відповідно їх зазначення в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити наступні відомості, зокрема, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), перелік яких є вичерпним згідно із законом.

З обвинувального акту вбачається, що в межах цього кримінального провадження потерпілим визнаний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Туреччини, уродженець Сірійської Арабської Республіки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Втім, зазначені в обвинувальному акті відомості стосовно потерпілого не відповідають дійсності, оскільки відповідно до посвідки на постійне місце проживання № НОМЕР_1 , дійсної до 28.08.2028 року, наданої потерпілим, встановлено, що анкетні дані останнього - ОСОБА_10 , який має громадянство Туреччини та народився у Сирії, зареєстроване місце проживання в України АДРЕСА_2 .

За таких обставин, наведені вище порушення вимог кримінального процесуального закону позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом, оскільки є суттєвими і не можуть бути усунені під час судового розгляду.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 31 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046650000331 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України повернути прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 291 цього кодексу.

З огляду на викладене, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 31 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046650000331 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України повернути прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 50 хвилин 01 квітня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1