Постановление суда № 135981313, 24.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про встановлення строку для подання звіту

24 квітня 2026 року Київ Справа № 320/5130/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом 30.01.2025.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5130/25 від 27.05.2025 ухвалено:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 09.08.2019 пенсії з обмеженням максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 09.08.2019 Хірx- ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням проведених виплат.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

28.10.2025 видано виконавчий лист.

18.11.2025 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в межах адміністративної справи № 320/5130/25.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.11.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю призначив до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін, встановлено ГУ ПФУ п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання письмових пояснень.

03.12.2025 на адресу суду надійшли пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виконано рішення суду в межах наданих повноважень: проведено перерахунок пенсії позивачу з 09.08.2019 без обмеження максимальним розміром та визначено суму заборгованості. Частково виплату вже здійснено, а решта підлягає виплаті. Водночас, зазначає, що повна виплата заборгованості неможлива на даний момент у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, оскільки фінансування таких виплат здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Орган Пенсійного фонду не має повноважень самостійно формувати або збільшувати бюджетні призначення

06.03.2026 представником позивача подано додаткові пояснення, відповідно до яких вбачається, що рішенням суду зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.08.2019 без обмеження її максимальним розміром і без встановлення будь-якої кінцевої дати такого перерахунку. Відповідач виконав рішення лише частково, обмеживши його виконання періодом до 30.06.2021 та надалі знову застосував обмеження пенсії максимальним розміром (10 прожиткових мінімумів), що прямо суперечить змісту судового рішення. Посилання відповідача на постанову КМУ №713 та інші підзаконні акти є необґрунтованими, оскільки вони не можуть змінювати чи обмежувати спосіб виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Також є безпідставним посилання на постанову КМУ №821 від 14.07.2025, оскільки вона прийнята після набрання рішенням суду законної сили і не має зворотної дії в часі, а відтак не може впливати на обсяг та спосіб виконання вже ухваленого судового рішення.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.04.2026 запропонував відповідачу надати протоколи розрахунку позивача станом на 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, на що ГУ ПФУ їх надало 20.04.2026.

Відповідачем подано письмові пояснення, в яких зазначено, що рішення суду виконано в межах повноважень: здійснено перерахунок пенсії з 09.08.2019 без обмеження її максимальним розміром, визначено суму заборгованості та частково проведено виплату. Разом з тим, відповідач посилається на неможливість повної виплати у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Представник позивача у запереченнях зазначає, що рішення суду підлягає повному та безумовному виконанню. Відповідач фактично виконав рішення лише частково, безпідставно обмеживши період перерахунку до 30.06.2021 та повторно застосувавши обмеження максимального розміру пенсії, що суперечить резолютивній частині рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб.

Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов`язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.

Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).

Крім того, в рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.

Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов`язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382-1 КАС визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Як встановлено ч. 6 ст. 382-1 КАС ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

У цій справі рішенням від 27.05.2025 зобов`язано відповідача здійснити з 09.08.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду в резолютивній частині сформульовано чітко.

Між тим, як вбачається з протоколів розрахунку пенсії позивача (після виконання рішення суду) станом на 01.03.2022 та 01.03.2023 розмір пенсії становить відповідно 20 451,81 грн та 22 374,51 грн, проте обмежується максимальним розміром відповідно 19 340 грн та 20 930 грн., тобто десятьма прожитковими мінімуми, встановленими для осіб, які втратили працездатність станом на 01 січня календарного року.

Таким чином, вказане обмеження суперечить змісту рішення суду.

У листі від 08.08.2025 адресованому позивачу ГУ ПФУ визнано вказані обмеження, пославшись на те, що у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму та проведенням індексації розмір пенсії перевищив максимальний визначений ст. 43 Закону № 2262.

Проте, у цій справі безпідставність такого обмеження було констатовано судом у рішенні, тобто рішенням захищено права позивача станом на дату останнього перерахунку пенсії, який проведено відповідачем до подання позовної заяви.

Покликання відповідача на те, що рішення суду не покладено зобов`язання "виплачувати без обмеження" сприймає критично, оскільки таке формулювання має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, яке вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 по справі № 460/10731/24).

Відтак, оскільки правовідносинам пов`язаним із застосуванням приписів ст. 43 Закону № 2262 щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром надано оцінку судовим рішенням, зазначені пояснення відповідача визнаються надуманими.

При цьому суд додатково підкреслює, що із заявами про роз`яснення рішення суду відповідач не звертався.

Поважних причин невиконання рішення суду з поданням доказів не подано.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивачки, встановити судовий контроль у цій справі та зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення, з метою встановлення факту належного виконання відповідачем судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 243, 248, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Хірx- ОСОБА_2 про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення задовольнити.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 320/5130/25.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.

4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Сас Є.В.