Постановление суда № 135973521, 24.04.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 рокуСправа № 495/7917/23 Номер провадження 2-п/495/27/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Мишка В.В.,

при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.

розглянувши у судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Вадима НІКОЛАЄВА про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 11 березня 2026 року у цивільній справі №495/7917/23 за уточненим позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2026 представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Вадим НІКОЛАЄВ звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2026 року у цивільній справі №495/7917/23 за уточненим позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди.

15 квітня 2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято до розгляду заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Вадима НІКОЛАЄВА про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 11 березня 2026 року у цивільній справі №495/7917/23 за уточненим позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди.

Свою заяву представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Вадим НІКОЛАЄВ обґрунтовує тим, що 16.03.2026 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) отримало в електронний кабінет ЄСІТС (lawyers@sgtas.ua) копію Заочного Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.03.2026 року по справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 та до АТ «СГ «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, відповідно до якого позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області задоволено. Заочне Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.03.2026 року підлягає скасуванню з підстав неповноти з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, яке полягає в наступному: Відповідно до ст. 127 ІПК України: «Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих бо неї документів, а третій особі - копія позовної заяви». 11.12.2025 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) отримало від Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області копію Ухвали про відкриття провадження у справі від 10.12.2025 року, копію позовної заяви та повістку про призначення розгляду справи на 10:00 год. 21.01.2026 року.

17.12.2025 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) у відповідності до норм процесуального права направило Відзив з доказами відправки Відзиву Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Також зазначив, що Позивач не звертався до АТ «СГ «ТАС» (приватне) та не надавав для огляду дорожні споруди в пошкодженому стані, що призвело до неможливості АТ «СГ «ТАС» (приватне) встановити розмір заподіяної шкоди в результаті ДТП. Аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що позивач Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області не пред`явила протягом року з моменту настання страхового випадку, що мав місце 01.05.2023 року, вимоги до страховика винної у спричиненні шкоди - відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та не довела, що здійснені розумні заходи для отримання відшкодування за рахунок страховика, а строк пропущений через незалежні від Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області причини, а тому відсутні підстави для задоволення позову до ПАТ «Страхова група «ТАС». У зв`язку з тим, що Позивачем був пропущений термін подачі Заяви про страхове відшкодування встановлений законом, АТ «СГ «ТАС» (приватне) керуючись ст. 37. П. 1. 4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не має підстав для виплати страхового відшкодування.

Таким чином, враховуючи вищезазначене АТ «СГ «ТАС» (приватне) діє виключно в межах норм спеціального ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який врегульовує правовідносини між Страховиком та Потерпілими та в якому чітко зазначено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: «неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди».

Враховуючи вищевикладене, Заочне Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.03.2026 року є незаконним та таким, яке винесене з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, та всупереч позиції, яка викладена в Постанові Великої Палати Верховного справі № 910/7449/17 (провадження №12-104гс18).

Представник відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету, причини неявки суду не відомі.

Представник позивача Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області Донченко А.М. у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без їх участі, вимоги уточненої позовної заяви підтримують у повному обсязі, уточнений позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, її доводи та заперечення, у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа №495/7917/23 за уточненим позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди.

11 березня 2026 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області винесено заочне рішення у справі №495/7917/23, уточнені позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (код ЄДРПОУ 25829550) відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 57 571 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що юридична адреса ПАТ «Страхова Група «ТАС»: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65. Судом на судові засідання на юридичну адресу відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС», надсилались завчасно судові повідомлення відповідно до положень ст.ст. 128-130 ЦПК України, яке повернуто до суду з відміткою «вручено особисто».

Відповідно ч.5 ст.14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд враховує, що з 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до п. 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Згідно з п. 37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Суд звертає увагу, що відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» є користувачем підсистеми «Електронний суд», що входить до складу Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до матеріалів справи, судові повістки та інші процесуальні документи у даній справі направлялися відповідачу ПАТ «Страхова Група «ТАС» через його електронний кабінет у зазначеній системі.

Факт належного повідомлення відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» про дату, час та місце судового розгляду підтверджується довідками про доставку електронних документів до його електронного кабінету, що містяться в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст.44 ЦПК України).

Слід також зважати на те, що вимога добросовісності є загальною для всіх суб`єктів права, у тому числі для суб`єктів цивільних правовідносин, включаючи сімейні.

Ця вимога ґрунтується на нормах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними (пункт «і» статті 3 ЦК). Тобто такі дії мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоді довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Зазначені норми цивільного права постають як загальні принципи, які є по суті нормами прямої дії.

Водночас порушення учасником правовідносин вимог добросовісності під час здійснення своїх суб`єктивних прав має наслідком відмову у захисті таких прав та сприянні у їх реалізації. Зазначене стосується і процесуальних прав, зловживання якими неприпустиме (статті 2, 44 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Також, відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Разом з тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про доступ до судовихрішень» коженмає право на доступ до судовихрішень у порядку, визначеномуцим Законом. Усісудовірішення є відкритими та підлягаютьоприлюдненню в електроннійформі (подібнаправовапозиціявикладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18).

Відповідно достатті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно дост.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення ст.285 ЦПК України регламентують необхідність зазначення у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно дост.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована з посиланням на незгоду із судовим рішенням, дана заява не містить доказів в розумінні ст.76 ЦПК України та посилання на них.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Вадима НІКОЛАЄВА про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 11 березня 2026 року у цивільній справі №495/7917/23 за уточненим позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди - відсутні.

Суд вважає необхідним зазначити, що до заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» взагалі не додано ніяких доказів, які не були досліджені судом під час ухвалення рішення по даній справі.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділуХІІПерехідних положень ЦПК України,керуючись ст. ст.287,288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Вадима НІКОЛАЄВА про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 11 березня 2026 року у цивільній справі №495/7917/23 за уточненим позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24.04.2026 року.

Суддя Віталій МИШКО