Постановление суда № 135968813, 22.04.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа 697/880/26

провадження № 2-а/697/11/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.04.2026 р. м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Згідно з положеннями статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 283-2 КАС України, у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статі 171 КАС України, суд відкриває провадження у справі за заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з`ясовано, що заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог закону, до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, в позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, зазначаючи про обмежене фінансування та неможливість сплати судового збору при подання даного позову. Вказує, що на момент звернення до суду у кошторисі установи не передбачено видатків на сплату судового збору, а також відсутні вільні залишки бюджетних коштів, які б могли бути використані для таких цілей. У зв`язку з викладеним, ІНФОРМАЦІЯ_2 не має фінансової можливості здійснити сплату судового збору у даній справі.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, суд приходить до наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (Закон №3674-VІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

За правовою позицією Верховного Суду в ухвалі від 01.06.2023 у справі № 520/23674/21, від 21.02.2024 у справі № 420/12847/23, від 17.04.2024 у справі № 560/15783/23, позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Оскільки позивач за суб`єктним критерієм не є особою, щодо якої суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, за подання даного адміністративного позову позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

З огляду на наведене суд вважає, що заява про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задоволенню не підлягає.

Як вже зазначалося судом правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 зазначеної статті Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн. З урахуванням подання позовної заяви в електронній формі із застосовуванням коефіцієнту 0,8, сума судового збору за подання даного позову становить 2 662,40 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та на підтвердження цього долучити відповідну квитанцію, платіжну інструкцію тощо.

Судовий збір за подання до суду вищевказаної позовної заяви має бути сплачений позивачем за наступним реквізитами: отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) Рахунок отримувача UA 518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», проте до позовної заяви не додав доказів надсилання її копії та доданих документів відповідачу.

Також позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин вважаю за необхідне позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та наведених в ухвалі недоліків.

Відповідно до положень частини 3, 4 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 283-2 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочку сплати судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Б . К . Скирда