Постановление суда № 135965071, 24.04.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/43/26

Провадження № 2/604/194/26

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі судді - Федорович І.В.,

секретар судовогог засідання - Ілик Г.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про закриття провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 35 400 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 400 грн - заборгованість за процентами, 2000 грн - заборгованість за комісією, 5000 грн - неустойка. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,4 грн

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

16 квітня 2026 року представник позивача подала заяву про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у звязку з відсутнстю предмета спору та про повернення сплаченого судового збору. Позивач повідомив, що Відповідач повністю сплатив заборгованість за кредитним договором та відшкодовано судовий збір. Доказів сплати боргу суду не надано.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, хоча про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст.?247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Відтак, у даному випадку спір (предмет спору) був наявний, однак спір було врегульовано та такий перестав існувати після відкриття провадження у справі, і на підставі вказаного позивач втратив інтерес до цього спору.

Враховуючи вищевикладене, твердження Позивача про те, що Відповідачка сплатила заборгованість, суд вважає за правильне закрити провадження по даній справі, однак у зв`язку із відмовою позивача від позову, що відповідатиме обставинам у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Також відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно платіжної інструкції №НА00002309 від 14 січня 2026 року платник: ТОВ «Споживчий центр» сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 (сорок) копійок.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Питання щодо розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі врегульоване статтею 142 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

На час розгляду питання про закриття провадження у справі вказаної заяви від позивача на адресу суду не надходило, а навпаки вказано що відповідач відшкодував витрати на сплату судового збору позивачу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про задоволення заяви про закриття провадження у справ у звязку з відмовою позивача від позову, однак суд відмовляє позивачу у поверненні судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 133, 142, п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, ст. 7 «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення сторонам до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя І.В. Федорович