Решение № 135962878, 15.04.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/12081/25

Номер провадження 2/725/4468/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

та представника відповідача Сондей Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Чернівцобленерго» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що у 1998 році були виконанні роботи щодо електропостачання 23-х житлових будинків в с. Чагор, в тому числі і належного йому домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . На той момент правовідносини між ним та відповідачем регулювались укладеним між ними у 1998 році індивідуальним договором примірники якого на даний час не збереглись.

Зазначав, що він використовував електроенергію потужністю 23 кВт, зокрема він отримав технічні умови №596 від 13.06.1997 року для внутрішніх потреб електроенергії будинку у розмірі 10 кВт, також технічні умови №512 від 13.06.1198 року для підключення глибинного електронасосу у розмірі 3 кВт, а також технічні умови №590 від 08.07.1998 року для підключення електрокотла у розмірі 10 кВт. В подальшому, у зв`язку із збільшенням кількості мешканців будинку АДРЕСА_1 , виникла необхідність у збільшенні потужності споживання електроенергії вказаним будинковолодінням на 8 кВт, а саме з 23 кВт до 31 кВт, натомість відповідач заперечив розмір дозволеної потужності електроенергії, вказуючи на те, що у зв`язку із запровадженням нового ринку електроенергії з 01.01.2019 року правовідносини між ними регулюються публічним договором про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до якого загальна дозволена потужність його будинку складає 10 кВт, що на його думку не відповідає дійсності з огляду на вище вказані технічні умови, а також з огляду на кількість електроенергії, яка фактично споживається домоволодінням. Таким чином, вважає, що відповідач свідомо занижує величину дозволеної потужності його будинковолодіння з тією метою щоб схилити його до придбання електроенергії в більшому розмірі, адже при використанні 23 кВт та бажання збільшити таку потужність до 31 кВт йому слід придбати додатково 8 кВт вартістю по 3000 грн. за кожен кВт. Оскільки в договорі, наданому відповідачем, зафіксовано дозволена потужність 10 кВт, що на його думку не відповідає дійсності, для збільшення потужності до 31 кВт потрібно нести додаткові невиправдані витрати у вигляді вартості електроенергії в розмірі, яка ним фактично вже споживається.

На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просив зобов`язати відповідача внести зміни в договір №22461422 від 01.01.2019 року про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії між АТ «Чернівціобленерго» Глибоцька дільниця Прутського регіону і ОСОБА_1 в частині дозволеної потужності електроенергії, а саме п. 1.5 та 1.6 додатку №2 до вказаного договору, виклавши у наступній редакції: п. 1.5 приєднана потужність за площадкою комерційного обліку 23 кВт; п. 1.6 дозволена потужність за площадкою комерційного обідку 23 кВт у тому числі 3 категорія надійності струмоприймачів 23 кВт.

На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволені позову, посилаючись на наступні обставини.

Так, між Глибоцьким РЕМ ДАЕК «Чернівціобленерго» та позивачем виникли договірні відносини щодо електропостачання об`єкта за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відповідно до якого приєднана та договірна потужність за цим об`єктом становить 10 кВт. Позивач приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом фактичного споживання електричної енергії починаючи з 01.01.2019 року, на умовах укладених між АТ «Чернівціобленерго» та позивачем договорів про постачання електричної енергії №22461422 та №512301, а саме: ЕІС код площадки комерційного обліку за договором №22461422 62Z2853437296451 ЕІС код площадки комерційного обліку за договором №512301- 62Z6446028909383 Жодних інших точок, за вказаним об`єктом немає.

Технічні умови №20/596 від 13.06.1997 року, на які посилається позивач, були розроблені та видані на будівництво трансформаторної підстанції потужністю 230 кВт з метою забезпечення електропостачання житлового масиву з 23 житлових будинків, із орієнтовним розрахунком по 10 кВт на один будинок та стосувалися інфраструктурного об`єкта електропостачання, а не були технічними умовами безпосередньо на приєднання конкретного індивідуального житлового будинку. Крім того, 28.05.1998 року Глибоцьким РЕМ ДАЕК «Чернівціобленерго» було видано технічні умови №512, якими передбачалося підключення трифазної перекидки для користування електричним насосом потужністю 3 кВт. При цьому, електропостачання зазначеного об`єкта визначено можливим здійснити від існуючих мереж КТП-171. В подальшому, 08.07.1998 року Глибоцьким РЕМ ДАЕК «Чернівціобленерго», позивачу за тим самим об`єктом було видано Технічні умови №590, якими передбачалося електропостачання із можливістю застосування електрообігріву житлового будинку, а також визначено потужність 10 кВт. Звертала увагу на те, що положеннями законодавства, яка діяли на момент видачі ТУ, не передбачалося поняття «зміни до технічних параметрів», а тому видані ТУ №590 є такими, що видані на об`єкт, з урахуванням попередньо виданих ТУ №512. Тим самим, попередні ТУ припиняють свою дію, при цьому відповідні технічні умови видані на цілісний об`єкт за відповідною адресою, а не на окрему електроустановку чи інший самостійний об`єкт приєднання.

Отже, вважає, що позивач помилково трактує вказані технічні умови, які такі що у своїй сукупності вказують на загальну потужність дозволеної електроенергії за його будинковолодіннням. Крім того, звертала увагу на те, що станом на 04.01.2010 року за вказаним об`єктом позивачем було отримано послугу приєднання до електричних мереж із визначенням дозволеної потужності 10 кВт на напрузі 0,38 кВ, при цьому точкою забезпечення потужності визначено абонентську ТП-401, яка знаходиться на території обслуговування Чернівецького РЕМ АТ «Чернівціобленерго». У зв`язку із зазначеним, між Чернівецьким РЕМ ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» було укладено окремий договір про користування електричною енергією щодо цього ж об`єкта, а саме договір №512301, що підтверджує існування самостійного приєднання та окремих договірних правовідносин. Таким чином, об`єкт позивача фактично забезпечується електричною енергією двома вводами від різних трансформаторних підстанцій (ТП-171 та ТП-401) із дозволеною потужністю по 10 кВт кожний на напрузі 0,38 кВ, що спростовує доводи позивача про інший обсяг приєднаної потужності та підтверджує фактичні технічні параметри електрозабезпечення об`єкта.

У відповіді на відзив позивач акцентував увагу на тому, що по АДРЕСА_1 він був один із перших хто побудував житло, а тому він самостійно вживав заходів для електропостачання будинковолодіння, у зв`язку з чим кожні наступні технічні умови були розроблені з урахуванням нових потреб будинку, зокрема спочатку для едектропостачання будинку, потім для насосу та для опалювання, жодні з наступних технічних умов не відміняли попередніх, а їх доповнювали, а тому він вірно обрахував обсяг дозволеної потужності для його домоволодіння в кількості 23 кВт. При цьому, дві точки споживання потужності, які були встановлені коли він був єдиним споживачем та точки споживання потужності облаштованої у 2012 році при збільшенні кількості споживачів є достатнвми для споживання електроенергії саме в обсязі 23 кВт. Таким чином, не погоджується із положеннями договору щодо дозволеної потужності в обсязі 10 кВт.

У запереченні представник відповідача виклала обставини аналогічні змісту відзиву, а також в обґрунтування того, що позивачу були наданні єдині технічні умови на 10 кВт додатково зазначила, що технічні умови 1998 року стосуються електрообігріву житлового будинку, який на той момент фактично перебував на стадії проектування та будівництва, відповідно до технічного паспорта житлового будинку та відомостей про державну реєстрацію права власності, об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 введено в експлуатацію лише у 2006 році. Отже, технічні умови, видані у 1998 році, регулювали питання забезпечення електропостачання проектованого об`єкта (будівельного майданчика), а не завершеного та введеного в експлуатацію об`єкта - житлового будинку, при цьому законодаством не передбачено можливості встановлення двох розрахункових приладів обліку, які б відповідали нібито «паралельним» приєднанням потужності 3 кВт та 10 кВт, що додатково спростовує доводи про існування декількох самостійних приєднань із накопиченням (сумуванням) потужності в межах одного об`єкта де точкою забезпечення потужності є КТП 171.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача надали суду пояснення аналогічні змісту поданих ними заяв по суті справи. Позивач просив позов задовольнити, а відповідач просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У частині 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею четвертою Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Так, п. 1.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/ передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом другим вказаних Правил передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

За наслідками розгляду справи встановлено, що позивач є споживачем послуг, які надаються відповідачем за адресою АДРЕСА_1 відповідно до існуючих між ними фактичних договірних відносин на умовах публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 за ініціативою однієї із сторін договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії оформлюється в паперовій формі. На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням оформлення паперової форми договору та до матеріалів справи долучено копію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №22461422 від 01.01.2019 року між ОСОБА_1 та відповідачем АТ «Чернівціобленерго» додатком №2 до якого є Паспорт точки розподілу/ передачі електричної енергії», у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача.

Згідно з п. 1.5, 1.6 вказаного Паспорту точки розподілу/передачі електричної енергії, за адресою об`єкта електрифікації АДРЕСА_2 приєднана потужність за площадкою комерційного обліку становить 10 кВт, дозволена потужність за площадкою комерційного обліку - 10 кВт.

Звернення до суду з даним позовом обумовлено тим, що позивач вважає, що за його домоволодінням закріплена дозволена потужність електроенергії величної 23 кВт, а не 10 кВт як вказано у Паспорті точки розподілу/передачі електричної енергії, що є додатком до укладеного між ними договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №22461422 від 01.01.2019 року, посилаючись на технічні умови, розроблені у 1997-1998 роках.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Також, ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, зміна договору за рішенням суду допускається лише у виняткових випадках та при наявністю умов, визначених договором, законом або при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Натомість, за наслідками розгляду справи судом не встановлено будь-яких підстав для внесення змін у п. 1.5, п. 1.6 Додатку №2 до укладеного між сторонами договору.

Так, технічні умови на які посилається позивач не доводять факту дозволеної потужності електроенергії у його домоволодінні величиною 23 кВт, адже з копії технічних умов №20/596 від 13.06.1997 року вбачається, що вони були розроблені та видані на будівництво трансформаторної підстанції потужністю 230 кВт з метою забезпечення електропостачання житлового масиву з 23 житлових будинків, а робочим проектом передбачено, що орієнтовно розраховано по 10 кВт на один будинок; з копії технічних умов №512 від 28.05.1998 року вбачається, що останні розроблені з метою підключення трифазної перекидки для користування електричним насосом потужністю 3 кВт та електропостачання зазначеного об`єкта можливо здійснити від існуючих мереж ТП-171; технічні умови від 08.07.1998 року №590 видані на електрообігрів житлового будинку електрокотлом потужністю 10 кВт затверджують можливість здійснення електропостачання від існуючих мереж ТП№171 та встановлюють перелік необхідних документів та вчинення необхідних дій для підключення установки. Таким чином, вказані технічні умови не свідчать про визначення потужності електропостачання будинковолодіння позивача в сукупності на 23 кВт (а/с 4, 5, 14, 18, 19).

Отже, за наслідками справи не встанволено наявності підстави визначених договором, законом, а також істотної зміни обставин для внесення змін у п. 1.5, п. 1.6 Додатку №2 до укладеного між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №22461422 від 01.01.2019 року.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 11, 15, 16, 526, 626, 629, 633, 634, 651, 652 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до АТ «Чернівцобленерго» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання внесення змін в частині дозволеної потужності електроенергії в договір №22461422 від 01.01.2019 року про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 23.04.2026 року.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.