Постановление суда № 135961569, 24.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22644/24

Провадження № 1-і/344/37/26

У Х В А Л А

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України.

08.04.2026 року під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України. У заяві зазначає, що в даному кримінальному провадженні наявна сукупність обставин, які об`єктивно свідчать про упередженість головуючої судді ОСОБА_6 та викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості. Зокрема, встановлено, що чоловік головуючої судді є діючим працівником Служби безпеки України, що підтверджується відкритими джерелами. Ураховуючи, що у даному кримінальному провадженні фігурують представники СБУ та обставини, пов`язані з їх участю у формуванні доказової бази, це створює потенційний конфлікт інтересів та підпадає під дію п.4 ч.1 ст.75 КПК України, як обставина, що викликає сумнів у неупередженості судді. Під час судового розгляду головуюча суддя систематично порушує принципи кримінального процесу. Окрім того, суддя: систематично задовольняє необґрунтовані клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, що суперечить вимогам ст. 199 КПК України щодо необхідності належного обґрунтування продовження запобіжного заходу; ігнорує вимоги ст. 94 КПК України щодо оцінки доказів, не забезпечуючи їх повного та всебічного дослідження; порушує порядок дослідження доказів, передбачений ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження доказів), зокрема ігноруючи клопотання сторони захисту про обов`язкове прослуховування аудіозаписів; порушує вимоги ст.350, 352 КПК України щодо порядку розгляду клопотань та дослідження доказів, оскільки частину клопотань не розглядає по суті, обмежуючись їх формальним приєднанням до матеріалів справи без винесення процесуального рішення; здійснює розгляд справи непослідовно та хаотично, що порушує загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 2 та ст. 9 КПК України (законність і забезпечення справедливого судового розгляду). Окремо слід зазначити, що під час судового засідання потерпіла була доставлена працівником СБУ, який перебував поруч із нею, однак суддя не перевірила його повноваження, чим фактично допустила участь невстановленої особи у судовому процесі, що суперечить вимогам законності та процесуального контролю (ст.9 КПК України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Харченко проти України», «Єлоєв проти України»), тривале тримання під вартою без належного обґрунтування є порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Незважаючи на це, суддя систематично продовжує строк тримання під вартою, не надаючи належної оцінки обґрунтованості ризиків. Фактично поведінка судді свідчить про порушення принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.17 КПК України, оскільки ставлення до обвинуваченого свідчить про наперед сформовану позицію щодо його винуватості. Додатково, відповідно до інформації, оприлюдненої у засобах масової інформації, існують відомості про зв`язки головуючої судді з особами ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та представниками СБУ), які можуть бути причетні до фабрикації даного кримінального провадження з метою заволодіння моїм майном, що також підпадає під критерії «обґрунтованих сумнівів у неупередженості» у розумінні п.4 ч.1 ст. 75 КПК України. У провадженні судді ОСОБА_6 перебуває справа № 344/2537/17, пов`язана з обвинуваченим ОСОБА_9 , який, за наявною інформацією в ЗМІ та в мене, тривалий час (близько 9 років) перебуває у сфері розгляду справ даною суддею. Водночас так званий «кримінальний авторитет» ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні справи № 761/2942/26 разом із так званим «вором у законі» ОСОБА_11 у якому я маю процесуальний статус заявника та потерпілого. Зі свого боку повідомляю, що обвинувачений ОСОБА_10 неодноразово передавав мені погрози та здійснював тиск з метою схилення до зміни наданих мною показань у його користь, що має на меті уникнення ним кримінальної відповідальності. Окрім того, за інформацією, оприлюдненою у засобах масової інформації, мали місце факти неформального спілкування між обвинуваченим ОСОБА_12 та суддею ОСОБА_6 напередодні судових засідань, що може свідчити про наявність позапроцесуальних зв`язків. Також під час судових засідань суддя ОСОБА_6 неодноразово висловлювала позицію про те, що подання апеляційних скарг не вплине на прийняте нею рішення, фактично наголошуючи на його незмінності, що створює обґрунтовані сумніви у її неупередженості та об`єктивності. Таким чином, навіть потенційна наявність позапроцесуальних зв`язків, а також поведінка судді, яка може свідчити про заздалегідь сформовану позицію щодо результату розгляду справи, є достатньою підставою для відводу. З огляду на викладене, сукупність наведених обставин можливі позапроцесуальні зв`язки судді з обвинуваченим, тиск на потерпілого, а також висловлювання судді щодо незмінності свого рішення викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості, що відповідно до національного законодавства та практики Європейський суд з прав людини є безумовною підставою для відводу судді. Суддя вчиняє дії, які свідчать про штучне створення перешкод для належної участі сторони захисту у судових засіданнях в режимі відеоконференції (ВК3). Зокрема, мають місце випадки, коли не забезпечується своєчасне або належне підключення захисників до судового засідання з технічних чи організаційних причин, що перебувають під контролем суду. У подальшому зазначені обставини використовуються суддею як підстава для констатації неявки захисників у судове засідання, що фактично позбавляє сторону захисту можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи. Такі дії суперечать принципам змагальності сторін та рівності прав учасників процесу, гарантованих ст. 22 Кримінальний процесуальний кодекс України, а також порушують право на захист, передбачене ст. 20 Кримінальний процесуальний кодекс України. Крім того, відповідно до практики Європейський суд з прав людини, зокрема у справі Salduz v. Turkey, ефективна участь захисника є ключовою складовою права на справедливий суд, і будь-які дії, що обмежують таку участь, є неприпустимими. Таким чином, створення судом перешкод для участі захисників та подальше використання цього як процесуальної підстави свідчить про упередженість суду та порушення фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду. Я тривалий час перебуваю під вартою, протягом якого у мене народилася малолітня дитина, яку я не маю можливості виховувати, доглядати та забезпечувати, що свідчить про непропорційність застосованого запобіжного заходу та формальний підхід суду до розгляду питання про його продовження.

У судовому засіданні обвинувачений підтримав заявлений відвід з викладених в заяві обставин. Просив його задоволити.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

На розгляд заяви суддя ОСОБА_5 , якій заявлено відвід, не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про такий.

Прокурор в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд заяви про відвід без його участі та просив в задоволенні відводу судді ОСОБА_5 - відмовити, оскільки, доводи обвинуваченого зводяться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_13 , захисник обвинуваченого ОСОБА_14 та не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про таке засідання, про причини неявки не повідомили, заяв про відкладення засідання не подали, що в свою чергу не перешкоджає його проведенню. Окрім того, від захисника обвинуваченого ОСОБА_14 клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило до суду.

Заслухавши думку учасників та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підстави для відводу судді передбачені ст. ст. 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 5 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Окрім цього, в п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», які схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості.

На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення та/або висловлювання про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Із заявленого обвинуваченим ОСОБА_3 відводу, встановлено, що заявник фактично обґрунтовує відвід, своєю незгодою з процесуальним рішеннями та діями судді під час розгляду даного кримінального провадженні. Зокрема, заявник не згідний із ухвалами суду щодо продовження строку запобіжного заходу та відмови суду щодо зміни запобіжного заходу.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення суду, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Отже, незгода сторони кримінального провадження з процесуальними рішеннями чи діями суду не може розглядатися, як обставина, що свідчить про упередженість судді, та не є підставою для його відводу.

За окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.

У той же час заявлений обвинуваченим ОСОБА_3 відвід судді ОСОБА_5 не містить належних та підтверджуючих даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені ст. 75 КПК України.

Фактично подана заява зводиться до необґрунтованих припущень про упередженість судді під час розгляду зазначеного вище кримінального провадження, що в свою чергу не може бути підставою для його відводу.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що правових підстав для задоволення заяви обвинуваченого про відвід судді немає.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 квітня 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_15