Постановление суда № 135961326, 24.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1569/26

2/215/2387/26

У Х В А Л А

24 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні без повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків,-

УСТАНОВИВ:

03.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» /далі ПрАТ/ про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`ю в розмірі 747100,80 грн.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.04.2026 від представника відповідача адвоката Савельєвої Т.Д. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у випадку неможливості здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження просить її подальший розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Приписами ч.2 ст.19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно п.2 ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Трудові відносини - це врегульовані нормами трудового права відносини між працівником і роботодавцем, що виникають на підставі трудового договору. Працівник зобов`язується виконувати роботу з підляганням внутрішньому розпорядку, а роботодавець - виплачувати заробітну плату та забезпечувати належні та безпечні умови праці. Вони передбачають особистий характер праці, відплатність та тривалість.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлений з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 грн.

Як слідує з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ПрАТ моральну шкоду в розмірі 747100 грн., заподіяну йому ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, у зв`язку з незабезпеченням відповідачем належних та безпечних умов праці.

Таким чином, оскільки дана справа виникла з трудових відносин позивача з відповідачем, а ціна позову в сумі 747100 грн. не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832000 грн., тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного з викликом сторін, слід зазначити наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

За частиною п`ятою статті 4 ЦПК України - жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява №12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero?st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, крім того визначено строк для подання сторонами заяв по суті справи, про що відповідача було належним чином повідомлено. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, обґрунтувавши свою позицію щодо невизнання позовних вимог та надавши до суду відзив, що, на думку суду є належною реалізацією права сторони у спорі на доступ до суду в розумінні ст.6 Європейської конвенції з прав людини, а також на захист своїх прав та інтересів відповідно до ст.15 ЦК України та дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених ст.2 ЦПК України.

Виходячи зі змісту ст.19 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями ч.3 ст.274 ЦПК України, виходячи зі своїх дискреційних повноважень у вирішенні вказаних питань, суд не вбачає у клопотанні представника відповідача обґрунтованих підстав для розгляду справи як в порядку загального позовного провадженні так і в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.15, 19, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Савельєвої Тамари Джанібеківни про розгляд справи як в порядку загального позовного провадженні так і в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена та підписана без проголошення 24 квітня 2026 року.

СУДДЯ: