Решение № 135951979, 23.04.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/815/25

Провадження № 2/513/79/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

у с т а н о в и в:

25 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») через свого представника Какун А.С. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16423-08/2024, який підписано електронним підписом відповідача.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано фінансовий кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки позичальника, а він в свою чергу зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

27 листопада 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Єропейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27112024/2, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «Стар Файненс Груп» суму фінансування, а ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу від 27 листопада 2024 року №27112024/2 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37 080,00 грн, з яких: 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 19 080,00 грн сума заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн сума заборгованості за штрафом.

Вказану заборгованість за кредитним договором відповідач не погасила, допустивши порушення договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

На підставі зазначеного позивач, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року у розмірі 37 080,00 грн, з яких: 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 19 080,00 грн сума заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн сума заборгованості за штрафом, а також судові витрати у сумі 3 028,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2025 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

16 жовтня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 , через канцелярію суду надано відзив на позов, згідно якого відповідачка вважає договір факторингу імперативним та таким на його підставі позивач не має права вимоги до щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року, укладеним між нею ТОВ «Стар Файненс Груп». Також, позивачка зазначає, що строк дії договору становить 30 календарних днів, з огляду на вказане вважаючи, що відсотки нараховано поза межами строку кредитування. Також, відповідачка зазначає, що розмір процентної ставки не може перевищувати 1% в день. Відповідач наполягає, що матеріали справи не містять доказів щодо отримання нею кредитних коштів, оскільки в матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку. Відповідачка також, заперечує перехід права вимоги, оскільки вважає, що позивачем не надано реєстр прав вимоги на підтвердження переходу права стягнення заборгованості, а витяг на думку відповідачки не підтверджує права позивача на стягнення заборгованості за вищевказаним договором. Між тим, відповідач вважає, що позивачем також не надано належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, заперечуючи проти нарахування комісії. З огляду на вищевикладене просить долучити відзив на позов до матеріалів справи та відкласти розгляд справи у разі неявки до суду.

28 жовтня 2025 року представником позивача ОСОБА_2 , надано відповідь на відзив в межах, якого заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у Акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) у вигляді інформації: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період з 14 серпня 2024 року по 17 серпня 2024 року, з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; щодо номеру телефону, на який направлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною картою № НОМЕР_2 за період з 14 серпня 2024 року по 17 серпня 2024 року. Також, у відзиві представник позивача зазначає, що відзив поданий відповідачкою є безпідставним та таким що не підлягає задоволенню з огляду на таке: щодо кредитного договору № 16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що відповідно до п.п. 1.4.1. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); + - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Як вбачається з розрахунку заборгованості №16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року, відсотки нараховуються відповідно до умов кредитного договору, а саме відповідно до п.п. 1.4.1, по 180,00 грн. в день. Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів Відповідачем висловлено не було. Таким чином, ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що первісний кредитодавець виконав свої кредитними коштами, проте не виконала зобов`язання за договором, допустила заборгованість. Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначеного договору. Крім того, зі змісту Кредитних договорів вбачається, що в ньому визначено основні такого виду договору, а саме прямо зазначено суму кредиту, умови кредитування. Представник позивача, зазаанчає що саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, ОСОБА_1 з власної ініціатив звернулася за отриманням кредиту, до вільно обраної нею фінансової установи отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладання договору. Вказує також представник позивача, що Кредитний договір був підписаний сторонами, які досягли згоди усіх істотних умов договору. Представник позивача вказує, що інформація надана Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавств викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі. ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між сторонами, та для обґрунтування розміру заборгованості Відповідача, вказаної у позовні заяві. Вважає, що ОСОБА_1 розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Нарахування відсотків здійснювалося Первісним кредитором у межах умов даного Кредитного договору та відповідно до законодавства, чинного на момент підписання Кредитного договору. Згідно з умовами укладених Кредитних договорів, Позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити відсотки за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Кредитним договором. На думку позивача щодо твердження, що відсотки за Кредитним договором нараховувались після строку кредитування є безпідставними, оскільки відповідно до наданих Позивачем розрахунків вбачається, що нарахування заборгованості за відсотками здійснювалось тільки Первісними кредиторами, виключно в межах періоду кредитування, вказаного у Кредитних договорах. Також позивачем наголошено на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним Договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак, лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Щодо підтвердження дійсності переходу права вимоги, позивач зазначає те, що до позовної заяви надано саме витяг Договору факторингу та реєстр боржників за кредитним договором, оскільки реєстр боржників по кредитному договорі містить інформацію щодо заборгованості інших фізичних осіб, що є персональними даними та не підлягають розголошенню відповідно до законодавства. Водночас Позивач разом з позовною заявою надав суду належним чином завірені копії документів, що свідчать про належні правові підстави для переходу права вимоги до Відповідача. Також зазначено, що перехід права вимоги ніяким чином не змінюють умов кредитних договорів. Отже, враховуючи вищевикладене представник позивача просить витребувати інформацію про зарахування коштів відповідачці та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 10 грудня 2025 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідну інформацію про зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 .

На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 206/0/15-26 від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_3 звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №176/26 від 24 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 25 лютого 2026 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23 грудня 2026 року на 08 годину 10 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, с. Сарата, вул. К. Вернера, буд. 105.

19 березня 2026 року на виконання ухвали суду від 10 грудня 2025 року від АТ КБ «Приватбанк», на адресу суду надійшла витребувана інформація.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яку повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», та шляхом розміщення оголошення на сайті веб-порталу «Судова влада України». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 01 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 серпня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було підписано договір про фінансовий кредит № 16423-08/2024, Паспорт споживчого кредиту. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами договору №16423-08/2024, а саме пунктів 1.1-1.4 ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн на строк 120 днів, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити у строк до 11 грудня 2024 року, з процентною ставкою за користування кредитом 1,5% в день, що становить 547,50 % річних, із загальними витратим за кредитом 21 600,00 грн.

Згідно з п.4.4.2. Кредитного договору, Позичальник зобов`язується своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.2 договору.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між відповідачем та позивачем було укладено зазначений договір з порушенням вимог цивільного законодавства, що договір укладено не добровільно та те, що відповідачем підписано договір ідентифікатором під примасом та не з власної волі.

ОСОБА_1 , зобов`язання за договором №16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року не виконала та не повернула кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, к зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором № 16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року становить 37 080,00 грн, з яких: 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 19 080,00 грн сума заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн сума заборгованості за штрафом.

Відповідно до договору факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

На підтвердження переходу права грошової вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року, ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року в сумі 37 080,00 грн, з яких: 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 19 080,00 грн сума заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн сума заборгованості за штрафом.

Законність договору факторингу в національному законодавстві України регулюється Цивільним кодексом України, а саме ст. 1077-1086. У відповідності до зазначених норм законодавства факторинг є фінансовою послугою, де фактор (банк/фінансова компанія) фінансує клієнта під відступлення права грошової вимоги до боржника, повідомляють юристи DLF. Обов`язкова наявність ліцензії у фактора та правомірна передача вимоги, навіть якщо в основному договорі її заборонено, забезпечують законність угоди.

Із наданої позивачем доказової бази про укладення договору факторингу на відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, в тому числі і по договору укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 № 16423-08/2024, у суду не виникає сумнівів щодо законності відступлення права вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За положеннями ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Доказів повернення кредитних грошових коштів відповідачем, сплати ним процентів, останнім в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано, розрахунок заборгованості позивача не спростовано.

Також, судом не зрозумілі заперечення у відзиві відповідача щодо нарахування комісії за кредитним договором № 16423-08/2024, оскільки за дослідженим у судовому засіданні розрахунком заборгованості комісії не передбачено.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року позивач просить стягнути крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, штраф у розмірі 6000,00 гривень.

Згідно з пунктом 18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахування штрафів за прострочення виконання грошового зобов`язання заборонено відповідно до пункту 18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України в період дії воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовженого Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за кредитним договором №16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року у розмірі 6000,00 грн задоволенню не підлягають з вищенаведених підстав.

Отже, виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладених договорів, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язань з укладених договорів та їх неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , що останньою не спростовано, суд вважає необхідним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року у розмірі 31080,00 грн, з яких 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 19 080,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь банку пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2538,05 грн (31080,00 грн /37080,00 грн * 3028,00 грн).

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість за кредитним договором № 16423-08/2024 від 14 серпня 2024 року у розмірі 31080,00 грн (тридцять одна тисяча вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 12000,00 грн (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою кредиту, 19080,00 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят) гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», витрати зі сплати судового збору у розмірі 2538,05 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять вісім) гривень 05 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова