Постановление суда № 135950752, 17.04.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1624/17

6/579/6/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал ресурс», стягувач ПАТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , третя особа Кролевецький відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал ресурс» звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ КБ «Приватбанк», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал ресурс».

Представник заявника належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання , в судове засідання не з`явився (а.с. 22).

Боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с. 28-29).

У відповідності до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.03.2018 року Кролевецьким районним судом видано виконавчий лист № 579/1624/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором.

Державним виконавцем 14.08.2019 року виконавчий лист повернуто стягувачу.

Боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28-29).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника.

Матеріали справи не містять доказів існування виконавчого провадження.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.1 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що виконавчий лист по справі № 579/1624/17, виданий Кролевецьким районним судом Сумської області, втрачений , відсутній , чи не передавався стягувачем, а заявником вживались заходи до його пошуку, і заявником таких доказів не надано. Заявником також не зазначено час втрати виконавчого листа, якщо такий відбувся, з наданням доказів обставин, на які він посилається.

За відсутності виконавчого провадження, відсутності доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал ресурс».

Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Суди у цивільних справах не оцінюють професійність, якість чи своєчасність правової допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається, отримати ефективний доступ до суду (див. ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 554/4001/17, провадження № 61-20093ск21).

Матеріали справи не містять доказів та й доводів, які б свідчили про наявність перешкод для заявника щодо своєчасного звернення за професійною правничої допомогою.

Тобто час такого звернення залежав виключно від його волевиявлення.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Інші доводи представника заявника, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст.ст. 247, 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал ресурс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 23 квітня 2026 року.

СуддяО. В. Моргун