Решение № 135949401, 23.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1278/26

пр. № 2/759/6279/26

23 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп. Крім того, позивач просив стягнути із відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. та понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 22.03.2013 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 010/0353/82/0133348, за умовами якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за його використання та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» своє зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів. У свою чергу, ОСОБА_1 свої обов`язки з повернення кредиту та сплати процентів за його використання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп., з яких: 24 849 грн 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 813 грн 30 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2191 грн 45 коп. - інфляційні втрати, 692 грн 37 коп. - сума 3% річних.

20.09.2019 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір № 114/2-19-F, на підставі якого до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКАТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023, на підставі якого до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп.

28.08.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір № 28-08/25, на підставі якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 22 січня 2026 року направлялась відповідачу ОСОБА_1 на його зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, ухвалу суду від 22.01.2026 ОСОБА_1 отримав особисто 16.02.2026.

17.02.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Печерицею Н.С. було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи).

На виконання вищезазначеної заяви дані про РНОКПП адвоката Печериці Н.С. були внесені до додаткових відомостей про учасника справи № 759/1278/26 в автоматизованій системі документообігу суду, що мало наслідком надання представнику відповідача доступу до електронної судової справи.

Згідно з наявними у матеріалах справи довідками, сформованими засобами автоматизованої системи документообігу суду, реєстраційна картка вхідного документа від 31.12.2025, до якої прикріплено електронні файли з позовною заявою та додатками до неї, а також ухвала суду від 22.01.2026 були доставлені в електронний кабінет представника Печериці Н.С. 21.02.2026.

Водночас, правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 11.03.2013 ОСОБА_1 звернувся до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» із заявою на відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту № 03530133348, в якій висловив бажання про отримання банківських послуг, а саме: відкриття на його ім`я поточного банківського рахунку з випуском платіжної картки, здійснення кредитування банківського рахунку шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 5 900 грн 00 коп. терміном на 48 місяців. З метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 надав банку свої персональні дані.

У той же день, ОСОБА_1 особисто ознайомився з довідкою про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по продукту «Кредитна картка Прозора»/ «Кредитна карта Базова», яка містить вичерпні умови щодо специфікації кредитного продукту, який може бути наданий ОСОБА_1 у разі укладення відповідного договору.

11.03.2013 уповноваженою особою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» було надано дозвіл на відкриття рахунку на ім`я ОСОБА_1 та здійснення кредитування такого рахунку.

За результатами вищезазначених цілеспрямованих, взаємопов`язаних та усвідомлених дій 22.03.2013 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг № 010/0353/82/0133348.

Договір підписаний представником банка та ОСОБА_1 шляхом проставлення підпису на кожній сторінці договору.

Відповідно до розділу 1, ст. 2, 3, 9, 11 договору № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у порядку та на умовах, визначених цим договором, правилами надання банківських послуг, за запитом ОСОБА_1 зобов`язалося надати останньому банківські послуги, а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти ці послуги та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сторонами було погоджено, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» повинно було забезпечити надання банківських послуг у вигляді відкриття поточного банківського рахунку на ім`я ОСОБА_1 , випуску платіжної картки за цим рахунком, кредитування карткового рахунку шляхом встановлення кредитного ліміту на умовах, визначених у договорі, а також здійснення обслуговування карткового рахунку.

Договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 було передбачено наступні умови кредитування карткового рахунку: тип кредиту - кредитний ліміт, механізм якого полягає у зарахуванні банком у межах поточного ліміту грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 одночасно з ініціюванням ним платіжної операції, для виконання якої недостатньо особистих грошових коштів ОСОБА_1 ; розмір поточного ліміту - 5 900 грн 00 коп., який встановлюється кожного разу на відповідний період (календарний місяць) та може бути збільшений/зменшений банком, але не більше ніж на 100% від розміру поточного ліміту попереднього періоду; максимальний ліміт - 200 000 грн 00 коп.; строк кредитування - 48 місяців, що починаються з 22.03.2013 та закінчуються 22.03.2017; строк кредитування автоматично продовжується на такий самий строк, якщо банком на останній день строку не отримано відмови ОСОБА_1 від пролонгації строку кредитування; фіксована процентна ставка у розмірі 36% річних; проценти списуються банком за щоденне використання ОСОБА_1 фактичного залишку заборгованості.

22.03.2013 ОСОБА_1 також ознайомився та особисто підписав правила ведення поточних рахунків фізичних осіб, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів та до яких встановлено ліміт кредитування, та користування платіжними картками АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», тарифами на банківські послуги, якими визначено порядок та умови надання банківських послуг, пов`язаних з обслуговуванням рахунку ОСОБА_1 , а також вартість таких послуг.

Таким чином, судом встановлено, що 22.03.2013 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 виникло кредитне зобов`язання на вищезазначених умовах.

Зі змісту заяви від 13.03.2013, договору № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 вбачається, що 23.03.2013 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» було відкрито на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 , здійснено випуск платіжної картки за цим рахунком.

Дослідженням виписки по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , також встановлено, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» здійснило кредитування карткового рахунку шляхом здійснення платіжних операцій, що були ініційовані ОСОБА_1 понад суму залишку особистих грошових коштів. У свою чергу, ОСОБА_1 активно використовував кошти кредитного ліміту для задоволення споживчих потреб, забезпечував поповнення карткового рахунку для списання банком грошових коштів в якості погашення процентів за користування кредитом.

Використання ОСОБА_1 кредитних коштів, поповнення ним карткового рахунку з метою списання банком грошових коштів в якості погашення заборгованості свідчить про визнання ОСОБА_1 своїх обов`язків за договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013.

Таким чином, судом встановлено, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» належним чином виконало своє зобов`язання за договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013, забезпечивши можливість використання ОСОБА_1 погодженої суми кредитних коштів для задоволення особистих потреб.

У свою чергу, зі змісту виписки по рахунку, розрахунку заборгованості, сформованому АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», вбачається, що ОСОБА_1 лише частково виконав своє зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання, що призвело до прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту розрахунку заборгованості, сформованого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», судом встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 25 241 грн 49 коп., з яких: 24 849 грн 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 392 грн 14 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, обставини часткового виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та повернення тіла кредиту, суд погоджується із вказаним розрахунком заборгованості і вважає такий розрахунок правильним та обґрунтованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За результатами дослідження договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2019, що був укладений між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», платіжного доручення № 1 від 12.12.2019, реєстру боржників від 12.12.2019 до договору відступлення № 114/2-19-F, витягу з цього реєстру боржників судом встановлено, що право вимоги АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 за договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 24 849 грн 35 коп. перейшло до ТОВ «ВЕРДИКАТ КАПІТАЛ».

Зі змісту розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «ВЕРДИКАТ КАПІТАЛ», вбачається, що після отримання права вимоги товариством здійснено нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами за період з 12.12.2019 по 21.03.2021 у загальному розмірі 11 421 грн 16 коп., 3% річних за прострочення ОСОБА_1 свого грошового зобов`язання за період з 22.03.2021 по 23.02.2022 у загальному розмірі 692 грн 37 коп., а також інфляційних втрат на тій же підставі та за той самий період у розмірі 2 191 грн 45 коп.

За результатами перевірки вказаного розрахунку заборгованості суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість. Нарахування платежів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (3% річних та інфляційних втрат), здійснено з урахуванням обмежень, встановлених п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тобто до 24.02.2022.

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 збільшився до 39 546 грн 47 коп., з яких: 24 849 грн 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 813 грн 30 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 692 грн 37 коп. - сума 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 2 191 грн 45 коп. - сума інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За результатами дослідження договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, що був укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», акта прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 від 10.01.2023, акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, додаткової угоди № 10/02 до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023, зміненого реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 судом встановлено, що право вимоги ТОВ «ВЕРДИКАТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 за договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп. перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Зі змісту розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», встановлено, що після отримання права вимоги товариство не здійснювало жодних нарахувань за зазначеним договором, а ОСОБА_1 не здійснював погашення виниклої заборгованості.

За результатами дослідження договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25 від 28.08.2025, що був укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», актів прийому-передачі реєстру боржників за договором № 28-08/25 від 28.08.2025, акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2025, реєстру боржників до договору № 28-08/25 від 28.08.2025, витягу з цього реєстру судом встановлено, що право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 за договором № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 39 546 грн 47 коп. перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Зі змісту розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», встановлено, що після отримання права вимоги товариство не здійснювало жодних нарахувань за зазначеним договором, а ОСОБА_1 не здійснював погашення виниклої заборгованості.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт 1) виникнення кредитних зобов`язань між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , 2) виконання АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» свого зобов`язання за кредитним договором, 3) порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором, 4) отримання права вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором, а також доведено і обґрунтовано виникнення загальної заборгованості у розмірі 39 546 грн 47 коп., з яких: 24 849 грн 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 813 грн 30 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 692 грн 37 коп. - сума 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 2 191 грн 45 коп. - сума інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги № 1907 від 03.11.2025; витяг із акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, - з яких вбачається факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд не вправі за власною ініціативою зменшувати суму судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на викладене, із відповідача на користь позивача слід стягнути 13 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію № 0594580026 від 29.12.2025, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснило платіж у розмірі 2 422 грн 40 коп. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 422 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371; місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) суму заборгованості за договором про надання банківських послуг № 010/0353/82/0133348 від 22.03.2013 у загальному розмірі 39 546 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 47 копійок, з яких: 24 849 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дев`ять) гривень 35 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 11 813 (одинадцять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 30 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом; 692 (шістсот дев`яносто дві) гривні 37 копійок - сума 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 2 191 (дві тисячі сто дев`яносто одна) гривня 45 копійок - сума інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371; місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко