Постановление суда № 135940982, 23.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1234/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючої судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Садовської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Александров Дмитро Олександрович, до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Александров Дмитро Олександрович, звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Сумській області, в якій позивач просить суд постановити рішення, яким:

- поновити йому, ОСОБА_1 , строк на звернення до суду;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6462372 від 04 січня 2026 року по справі про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Сумській області надійшов відзив на позовну заяву.

12 березня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Александрова Дмитра Олександровича через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, а також відповідних доказів поважності причин його пропуску або підтвердження дотримання такого строку. На виконання вимог суду 27 березня 2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 31 березня 2026 року суд перейшов до розгляду адміністративної справи №466/1234/26 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Представник Головного управління Національної поліції у Сумській області, позивач ОСОБА_1 та представник позивача Александров Д.О. не з`явилися в судове засідання 23 квітня 2026 року о 12:00 год., хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце слухання справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, його представника та представника відповідача, оскільки в ній наявні достатні докази для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із вимогами ч.1 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу по суті у відсутності учасників процесу на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив поновити йому строк на звернення до суду з позовною заявою про оскарження постанови серії ЕНА №6462372 від 04 січня 2026 року. Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 13 лютого 2026 року під час ознайомлення з матеріалами іншої справи у приміщенні Білопільського районного суду Сумської області, де було виявлено оскаржувану постанову.

До відзиву на позовну заяву представник відповідача долучив копію постанови серії ЕНА №6462372 від 04 січня 2026 року, з якої вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята у присутності ОСОБА_1 , копію постанови йому було вручено безпосередньо на місці її винесення, про що свідчить особистий підпис позивача у відповідній графі документа.

Крім того, судом оглянуто відеозапис із нагрудних камер патрульних поліцейських, на якому чітко зафіксовано процедуру розгляду справи, роз`яснення ОСОБА_1 його прав та безпосередній факт вручення йому постанови, отримання якої він засвідчив власним підписом.

Таким чином, встановлені судом обставини підтверджують обізнаність позивача про прийняте рішення ще 04 січня 2026 року, що свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач порушив строк звернення до суду. При цьому, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави пропуску строку суд визнає неповажними, оскільки позивачем не доведено, що вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Відтак, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом слід відмовити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року (адміністративне провадження № К/9901/10502/20) процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів (Постанова ВС від 19 грудня 2022 року у справі №420/13281/20).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову не тільки заяву про поновлення цього строку але й докази поважності причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать відволевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова ВС від 03.10.2019 року по справі №577/3931/16-а).

Частиною ч. 4 ст. 123 КАС України передбачено, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що висновок про поважність причин пропуску строку звернення до суду, зроблений на стадії відкриття провадження, був передчасним. Оскільки обставини, на які посилався позивач, повністю спростовуються наданими відповідачем доказами, а інших поважних причин для поновлення процесуального строку суду не надано, а тому суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст. 77-79, ст. 123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст. 241-243, 248, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Александров Дмитро Олександрович, про поновлення строку на оскарження постанови -відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Александров Дмитро Олександрович, до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д. Б. Глинська