Постановление суда № 135939795, 20.04.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5510/25

Провадження № 2/456/294/2026

УХВАЛА

СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

20 квітня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Валовін Ю. В. ,

з участю:

секретаря Байко В.З.,

представника позивача Кобко Т. В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Стрийської міської ради до ОСОБА_1 про демонтаж самовільно встановлених споруд,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом Стрийської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити демонтаж самовільно встановлених споруд розміщених за адресою: АДРЕСА_1 , у строк, визначений судом, а саме: одноповерхове торгове приміщення (фундамент бетонний, огороджуючі конструкції цегла, склопакети, металеві решітки, дах односкатний по дерев`яних конструкціях); два навіси розмірами сторін у плані 5,0 x 3,0 м. і 2,5 x 2,0 м. (в одному з яких вимурувано цегляну пічку на тверде паливо, в іншому зберігається інвентар).

26.01.2026 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження в справі.

В обґрунтування клопотання відповідач покликається на те, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду знаходяться цивільні справи N? 456/709/16-ц і N? 456/2832/17, за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 09 березня 2016 року про знесення самовільно побудованих приміщень, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Стрийської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Головне управління Держгеокадастру у Львівської області про визнання права власності на переобладнану квартиру, виділ в натурі частки із спільного нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою. Відповідачка стверджує, що з позовних заяв у вказаних справах вбачається об`єктивна неможливість розгляду справи № 456/5510/25 до вирішення інших справ N? 456/709/16-ц і N? 456/2832/17, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання для розгляду клопотання відповідачка не явилась, подала заяву про розгляд його за її відсутності.

Позивач клопотання заперечив, стверджував, що предметом вказаних справ є різні конструкції. Зокрема зазначив, що предметом розглядуваної справи є демонтаж торгового приміщення та двох навісів в АДРЕСА_1 . Водночас в справі N? 456/2832/17 позивачка просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право приватної власності на переобладнану квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з 2-ох кімнат житловою площею 38,1 кв.м., 1-ої кімнати площею 22,6 кв.м., 2-ої кімнати площею 15,5 кв.м., кухні площею 13,2 кв.м., санвузла площею 3,9 кв.м., коридору площею 3,4 кв.м., комори площею 2,8 кв.м., загальна площа квартири 61,4 кв.м.; виділити їй, ОСОБА_1 , у приватну власність частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з переобладнаної квартири N? 3 в цьому будинку. В справі N? 456/709/16-ц позивачі вимагають здійснити демонтаж самовільно збудованої прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , без деталізації що це за прибудова та де вона знаходиться.

Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний із встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Відповідно до пункту 33постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

У справі, яка розглядається, суть спірних правовідносин полягає у демонтажу самовільно встановлених споруд, розміщених за адресою АДРЕСА_1 , а саме: одноповерхового торгового приміщення (фундемент бетоний, огороджуючі конструкції - цегла, склопакети, металеві решітки, дах односкатний по дерев?яних конструкціях); двох навісів розмірами сторін у плані 5,0х3,0м. і 2,5?2,0м. (в одному з яких вимурувано цегляну пічку на тверде паливо, в іншому зберігається інвентар).

В справі N? 456/709/16-ц позивачі вимагають здійснити демонтаж самовільно збудованої прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 і зі змісту позовної заяви неможливо встановити про яку саме прибудову йде мова.

В справі N? 456/2832/17 позивачка просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право приватної власності на переобладнану квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з 2-ох кімнат житловою площею 38,1 кв.м., 1-ої кімнати площею 22,6 кв.м., 2-ої кімнати площею 15,5 кв.м., кухні площею 13,2 кв.м., санвузла площею 3,9 кв.м., коридору площею 3,4 кв.м., комори площею 2,8 кв.м., загальна площа квартири 61,4 кв.м.; виділити їй, ОСОБА_1 , у приватну власність частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з переобладнаної квартири N? 3 в цьому будинку.

З долученого до позову Акту огляду № 7/69 від 01.02.2017 вбачається що відповідачка здійснювала поруч з будинком АДРЕСА_1 реконструкцію квартири, прибудову торгового приміщення та господарських будівель. Вимога Стрийської міської ради про демонтаж стосується торгового приміщення та навісів, а не реконструйованої частини квартири. Клопотання та додані до нього документи не містять інформації що у всіх трьох справах мова йде про одну й ту саму частину добудови.

У розглядуваній справі позивач вважає, що відповідачка після завершення строку оренди конструктивними елементами благоустрою (майданчиком площею 21 м.кв.) за адресою Дубравського в м. Стрию (біля будинку № 4) не повернула, влаштовану на майданчику конструкцію не демонтувала.

За таких умов, зупинення провадження в розглядуваній справі з підстав розгляду іншої справи за відсутності підтвердження зв`язку вказаних добудов у всіх трьох справах, зупинення провадження буде порушенням права позивача на судовий захист порушеного права. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ознайомившись із мотивами викладеними в клопотанні про зупинення провадження в справі, суд вважає, що підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч. 1 ст. 252 ЦПК України, відсутні, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до завершення розгляду цивільних справ N? 456/709/16-ц і N? 456/2832/17, не підтверджують, що у вказаних справах можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у розглядуваній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Суд вважає, що зупинення провадження у даній справі призведе до порушення законних прав позивача.

Згідно зі статтею 210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті. Розумність строків розгляду справи згідно статті 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідллендер проти Франції»).

Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.251, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі за позовом Стрийської міської ради до Бегоян Наріне Альбертівної про зобов`язання здійснити демонтаж самовільно встановлених споруд розміщених за адресою: АДРЕСА_1 , до набранням законної сили судовими рішеннями в інших цивільних справах № 456/709/16-ц та № 456/2832/17, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 23.04.2026.

Суддя Юлія ВАЛОВІН