Решение № 135939149, 23.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/5920/25

Номер провадження 2/337/882/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючої судді Калугіної Г.Б.,

за участі секретаря Огурцової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2025 до Запорізького районного суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» звернувся представник позивача ТОВ «ФК «Технофінанс» із зазначеною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 03.12.2025 справу було направлено за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

27.01.2025 справа надійшла до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02.08.2024 року між ТОВ «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Преміум 360» № 3467606072-035157. На підставі укладеного договору відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 зі строком повернення до 27.07.2025 року включно. Процентна ставка - фіксована процентна ставка у розмірі 328,5%. Комісія за користування позикою складає 0,9% та нараховується щоденно протягом дії цього договору. Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 42450,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 27450,00 грн, заборгованість за пенею 5000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «ФК «Технофінанс».

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості у розмірі 42450,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула по невідомим причинам, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов або зустрічного позову не подала. Будь-яких заяв, клопотань від неї не надходило.

Виходячи з вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 02.08.2024 року між ТОВ «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Преміум 360» № 3467606072-035157 з використанням одноразового ідентифікатора 2YRzI3. На підставі укладеного договору відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 зі строком повернення до 27.07.2025 року включно. Процентна ставка - фіксована процентна ставка у розмірі 328,5%. Комісія за користування позикою складає 0,9% та нараховується щоденно протягом дії цього договору, в порядку, який передбачений Законом України «Про електронні довірчі послуги», а саме: електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою ст. 11 вказаного Закону.

Відповідно до умов договору строк користування позикою становив 360 календарних днів, а кінцевий строк повернення грошових коштів визначено до 27.07.2025.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно п. 2.5 договору за користування Позикою Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 328.5% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 0.90% на день.

Позичальник сплачує комісію за використання позики 1.00% від суми позики щоденно на залишок заборгованості (п. 2.6.1).

Комісії є фіксованими протягом строку кредитування та сплачуються згідно Графіку платежів (п. 2.7).

Орієнтовна загальна вартість позики, включно з відсотками, комісіями та супровідними витратами, становить 34363.40 грн (п. 2.8).

Позика надається на споживчі цілі та може бути використана Позичальником на будь-які законні потреби (п. 2.10).

У разі порушення строків платежів або неповної сплати боргу Позикодавець має право на нарахування штрафних санкцій (п. 2.10).

Можлива реструктуризація зобов`язань за домовленістю Сторін, що змінює умови та порядок повернення позики (п. 2.11).

Платіжним дорученням № 14668 від 02.08.2024 року підтверджено, що відповідачу 02.08.2024 року було здійснено перерахунок коштів у розмірі 10000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу 1449573676 надання позики згідно договору кредитування № 3467606072-035157 від 02.08.2024 року.

Згідно з наданим розрахунком, загальна сума боргу за договором позики становить 42450,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 27450,00 грн, заборгованість за пенею 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Докази вжиття позивачем досудових заходів врегулювання спору підтверджені матеріалами справи. Інших позовів з тим самим предметом та підставами до цього ж відповідача позивач не подавав.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за договорами станом на 24.11.2025 загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості 42450,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 27450,00 грн, заборгованість за пенею 5000,00 грн.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи наведені положення чинного законодавства суд дійшов до висновку, що ТОВ «ФК «Технофінанс» має право грошової вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за кредитом, у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань за договором.

Відповідач користувався коштами, однак свого зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув,позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 42450,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 27450,00 грн., заборгованості за пенею в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 89, 137, 141, 259, 263-265, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», ЄДРПОУ 43868852, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, оф. 207/2 заборгованість за кредитним договором № 3467606072-035157 від 02.08.2024 в загальному розмірі 42450,00 грн (сорок дві тисячі чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 27450,00 грн, заборгованості за пенею в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», ЄДРПОУ 43868852, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, оф. 207/2, судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», ЄДРПОУ 43868852, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, оф. 207/2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Г.Б. Калугіна