Постановление суда № 135916616, 21.04.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11072/19

Провадження № 2-п/185/31/26

У Х В А Л А

21 квітня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за заяву адвоката Ковальова Олександра Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про позбавлення обох батьків батьківських прав відносно малолітньої дитини, стягнення аліментів,

встановив:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про позбавлення обох батьків батьківських прав відносно малолітньої дитини, стягнення аліментів.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про позбавлення обох батьків батьківських прав відносно малолітньої дитини, стягнення аліментів. Вказаним рішенням було позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто солідарно з батьків аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) на утримання малолітньої дитини починаючи з 11 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Будь-якої кореспонденції суду, а також судових повісток вона не отримувала, у зв`язку з чим вважає, що вона не була повідомлена належним чином про виклик до суду, а тому не мала можливості бути присутньою у судовому засіданні та подати докази, заяви по суті справи інші процесуальні документи. Також зазначаємо, що судом при винесенні рішення неповно з`ясовано обставини справи, а саме те, що від дитини вона не відмовлялась, була змушена залишити її зі своєю матір`ю (Позивачем по справі) та через важке матеріальне становище почала шукати роботу, через що вимушена була переїхати до іншого місця проживання у зв`язку з тим, що в м. Павлоград не вдавалось знайти стабільне місце роботи.

В судовому засіданні позивач не заперечувала проти перегляду заочного рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про перегляд заочного рішення, зазначив, що відповідачка не була повідомлена належним чином про розгляд справи, оскільки вона не проживала за місцем реєстрації. Про рішення відповідачка дізналась лише 16.01.2026 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 червня 2020 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про позбавлення обох батьків батьківських прав відносно малолітньої дитини, стягнення аліментів. Відповідно до якого позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідачки в судовому засіданні визнав, що відповідачка не проживала за своїм зареєстрованим місце проживання, на яку судом направлялись судові виклики.

Проте, відповідно до ст. 128 ЦПК України Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки відповідачка не повідомляла суд про іншу адресу, то суд направляв повідомлення за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а тому вона вважається такою, що отримала судові повістки і була належно повідомлена про розгляд справи.

Крім того, відповідачкою не надано суду доказів, які мають істотне значення для розгляду справи. Надання письмових пояснень відповідачки не є наданням доказів в розумінні норм ЦПК України.

У своїй заяві відповідачка твердить, що дізналась про існування ухваленого заочного рішення відносно неї лише 16 січня 2026 року, а тому просить поновити їй строк звернення з заявою.

При вирішенні питання щодо поновлення строків суд звертає увагу на те, що за вказаним заочним рішенням суду були видані виконавчі листи як про стягнення судових витрат на користь держави, так і щодо стягнення аліментів з відповідачів.

Позивач в судовому засіданні зазначила, що одразу після набрання законної сили рішенням звернулась до виконавчої служби із заявою щодо стягнення аліментів з відповідачів. Окрім цього, в справі містяться постанови про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення судових витрат та судового збору у зв`язку із сплатою в повному обсязі від 16.02.2021 року від 23.02.2021 року.

Зазначені обставини достеменно свідчать про те, що відповідачка знала про заочне рішення ще у 2021 році. Крім того, сам факт щомісячного стягнення аліментів також свідчить про те, що відповідачці було відомо про заочне рішення до 16.01.2026 року. У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що заявниця дізналась про наявність ухваленого відносно неї заочного рішення набагато раніше. Відповідачка звернулась до суду із вказаною заявою лише у лютому 2026 року, тобто із значним пропуском строку. Поважних причин в обґрнутування пропуску строку звернення із заявою про перегляд заочного рішення за період з 2021 року відповідачкою не наведено. Зазначені відповідачкою причини суд не вважає поважними для обґрунтування причин поновлення значно пропущеного строку.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

Звертаючи увагу на викладені по справі обставини, встановлені на їх підтвердження доказами, беручи до уваги викладену позицію Верховного Суду, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про перегляд вказаного заочного рішення, оскільки заявником пропущено строки подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, відсутні будь-які підстави для відновлення вказаного процесуального строку та відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Поновлення настільки значно пропущеного строку з врахуванням того, що відповідачка знала про судове рішення більше п`яти років, буде порушенням принципу правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata (остаточності судових рішень).

Крім того, відповідачка не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.126, 127, 260, 284-288 ЦПК України, суд

постановив:

Залишити без задоволення заяву адвоката Ковальова Олександра Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про позбавлення батьків батьківських прав відносно малолітньої дитини, стягнення аліментів.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання суддею) та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне судове рішення виготовлено 22.04.2026.

Суддя М. М. Перекопський