Решение № 135914113, 17.04.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1341/26

381/1015/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 48 756,82 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 31.11.2017 року кредитний договір №300902457301, за яким позичальнику видано кредит у сумі 7 070,87 грн.; 10.05.2018 року кредитний договір №1001033534901, за яким позичальнику видано кредит у сумі 18 900,00 грн. Між тим, відповідач порушив умови договорів кредиту, не повертав отримані кошти своєчасно, не сплачував кошти (відсотки) за користування ними. В зв`язку із порушенням умов договору, відповідач станом на 24.11.2025 року має заборгованість по кредитному договору від 01.11.2017 року №300902457301 у сумі 4 694,80 грн., з яких 4 692,15 грн. заборгованість за кредитом та 2,65 грн. заборгованість за процентами; по кредитному договору від 10.05.2018 року №1001033534901 у сумі 44 062,02 грн., з яких 17 366,72 грн. заборгованість за кредитом, 12 766,13 грн. заборгованість за процентами та 13 929,17 грн. заборгованість за комісією. Таким чином, загальна сума боргу складає 48 756,82 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

Відзиву на позовну заяву не надходило.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві представник просить провести розгляд справи за його відсутності, зазначає, що підтримує позов та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 31.10.2017 року ОСОБА_1 підписав Заяву №300902457301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою просив АТ «ПУМБ» видати кредит у сумі 7 070,87 грн. на строк 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01% річних, а також паспорт споживчого кредиту.

Фактичне надання кредитних коштів за вказаним договором підтверджується платіжною інструкцією №TR.24531070.11380.359 від 31.10.2017 року та випискою по особовому рахунку за період з 31.10.2017 року по 24.11.2025 року.

10.05.2018 року ОСОБА_1 підписав Заяву №1001033534901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою просив АТ «ПУМБ» видати кредит у сумі 18 900,00 грн. на строк 24 місяці, розмір процентної ставки 12,00% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,35%, а також паспорт споживчого кредиту.

Фактичне надання кредитних коштів за вказаним договором підтверджується платіжною інструкцією №TR.28548065.46247.8810 від 10.05.2018 року та випискою по особовому рахунку за період з 10.05.2018 року по 24.11.2025 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Проте, враховуючи, що взяті на себе зобов`язання позичальник не виконує належним чином, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів та нарахованих на них відсотків.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору, банк на адресу позичальника направив вимогу від 24.11.2025 року вих. № КНО-44.2.2/1345, у якій просив погасити борг станом на 20.11.2025 року у загальному розмірі 48 733,98 грн., яка було проігнорована відповідачем.

За наданими розрахунками, відповідач станом на 24.11.2025 року має заборгованість по кредитному договору від 31.10.2017 року №300902457301 складає 4 694,80 грн., з яких 4 692,15 грн. заборгованість за кредитом та 2,65 грн. заборгованість за процентами;

по кредитному договору від 10.05.2018 року №1001033534901 становить 44 062,02 грн., з яких 17 366,72 грн. заборгованість за кредитом, 12 766,13 грн. заборгованість за процентами та 13 929,17 грн. заборгованість за комісією.

Розрахунок заборгованості по кредитному договору від 31.10.2017 року №300902457301 у сумі 4 694,80 грн., з яких 4 692,15 грн. заборгованість за кредитом та 2,65 грн. заборгованість за процентами, судом перевірено та суд погоджується з ним.

Разом із тим, суд не у повній мірі погоджується із розрахунком суми боргу по кредитному договору від 10.05.2018 року №1001033534901, з огляду на наступне.

Кредитодавцем ставить питання стягнення, серед іншого, комісії за укладеним договором у сумі 13 929,17 грн., про що суд зазначає наступне.

Позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі, який укладений між сторонами, не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», чинними на момент укладення договору.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору, а також те, що договором безпосередньо передбачена комісія за послуги, які згідно чинного на момент укладення правочину законодавства України мають надаватись безкоштовно, тому положення вказаного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування та управління кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 12 червня 2024 року у справі № 295/11290/21 (провадження № 61-8534св23).

Процентна ставка у розмірі 12,00% річних не обґрунтовує незаконність умов кредитного договору в частині комісії, які не є її альтернативою.

Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Отже, сума боргу станом на 24.11.2025 року по кредитному договорі від 31.10.2017 року №300902457301 складає 4 694,80 грн., з яких 4 692,15 грн. заборгованість за кредитом та 2,65 грн. заборгованість за процентами;

по кредитному договору від 10.05.2018 року №1001033534901 становить 30 132,85 грн., з яких 17 366,72 грн. заборгованість за кредитом, 12 766,13 грн. заборгованість за процентами.

Таким чином, враховуючи вказане, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 34 827,65 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 901,75 грн., враховуючи задоволення позовних вимог на 71,43%, що розраховано із врахуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст.ст. 12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263, 265, 285, 289 ЦПК України, ст.ст. 207, 530, 526, 608, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою №300902457301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 31.10.2017 року станом на 24.11.2025 року у сумі 4 694,80 грн., з яких 4 692,15 грн. заборгованість за кредитом та 2,65 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою №1001033534901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10.05.2018 року станом на 24.11.2025 року на загальну суму 30 132,85 грн., з яких 17 366,72 грн. заборгованість за кредитом, 12 766,13 грн. заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 901,75 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 17.04.2026 року