Постановление суда № 135910342, 13.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 753/10282/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

за участі секретаря судового засідання - Ємець Д.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне підприємство «Фірма Просвіта», про визнання договору недійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

Представником позивача порушено питання про забезпечення позову Вжити заходів забезпечення позову у справі № 753/10282/19-ц шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2 , а саме: на 100% частку у статутному капіталі Приватного підприємства «Фірма «Просвіта» (код ЄДРПОУ: 01194271, місцезнаходження: вул. Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 02000) номінальною вартістю 301 180,00 (триста одна тисяча сто вісімдесят) грн 00 коп., що належить ОСОБА_2 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заява обґрунтовується тим, що предметом спору є визнання права власності на 100% статутного капіталу ПП «Фірма «Просвіта», як спадкоємцем права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та спадкоємцем ОСОБА_5 .

Вказує представник, що відповідачка як 100% власниця та одноосібний керівник ПП «Фірма «Просвіта» (рішення № 01/18 від 20.03.2018, витяг з ЄДР від 22.03.2018) має юридичну можливість у будь-який момент без згоди будь-якої іншої особи: відчужити або передати частку у статутному капіталі третім особам; прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію підприємства; зменшити статутний капітал або вивести активи підприємства.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, за час розгляду даного позову відповідачем не вживались будь-які заходи відносно оспорюваного майна, а ризики наведені представником позивача, що відповідач може відчужити або передати частку у статутному капіталі третім особам; прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію підприємства; зменшити статутний капітал або вивести активи підприємства, носять характер припущення.

Суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне підприємство «Фірма Просвіта», про визнання договору недійсним та визнання права власності - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В. Вовк