Решение № 135900752, 16.03.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1761/25

Провадження № 2/392/354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.,

секретар Стець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 15.11.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0848-0013, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 20000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 3 % в день, строк кредитування 300 днів.

14.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 9045443, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 6000,00 гривень, проценти за користування кредитом становлять 2520 гривень, які нараховуються за ставкою 1.5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 18000, які нараховуються за стандартною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

28.10.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 02/10/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0848-0013 від 15.11.2021.

24.07.2024 було укладено договір № 24-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитним договором до позичальників у тому числі за кредитним договором № 9045443.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 0848-0013 від 15.11.2021 складає 56900,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 36900 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 9045443 від 14.02.2022 складає 1885,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вказаними договорами складає 58785,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 21885,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36900,00 гривень.

Тому, просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 0848-0013 від 15.11.2021, № 9045443 від 14.02.2022 в розмірі 58785,00 гривень та понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривень та на правничу допомогу в сумі 16000,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

15.11.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0848-0013, відповідно до умов якого позичальнику було надано грошові кошти в сумі 20 000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитний договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису з використанням одноразовим ідентифікатором А899.

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 0848-0013 від 15.11.2021, вбачається, що 15.11.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 20 000 гривень, відповідно до умов договору № 0848-0013 від 15.11.2021.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0848-0013, станом на 21.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 56900,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 36900 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

28.10.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 02/10/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0848-0013 від 15.11.2021.

14.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9045443 від 14.02.2022, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти в сумі 6000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом. Шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису з використанням одноразовим ідентифікатором W11148.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» за № 7/6237 від 22.10.2024, вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 6000,00 гривень, за умовами договору № 9045443 від 14.02.2022.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9045443, станом на 21.08.2025, складає 1885,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням.

24.07.2024 було укладено договір № 24-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитним договором до позичальників у тому числі за кредитним договором № 9045443.

За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, згідно умов договору № 0848-0013 від 15.15.2021 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 2000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0848-0013, станом на 21.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 56900,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 36900 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Згідно умов договору № 9045443 від 14.02.2022 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 6000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування процентів.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9045443, станом на 21.08.2025, складає 1885,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням.

В подальшому право вимоги за кредитними договорами № 0848-0013 від 15.15.2021 та № 9045443 від 14.02.2022 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Оскільки відповідач добровільно не виконав взяті на себе зобов`язання, позивач має право вимагати погашення заборгованості, отже, позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами є законними та обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «Факторинг Партнерс» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн.

Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2806/18 вказав, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС». Підставами для надання позивачу правничої допомоги адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» є заявка на надання юридичної допомоги № 607 від 01.07.2025; витяг з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025.

Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про оплату наданої правничої допомоги в сумі 16000 гривень.

Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрат на правничу допомогу відповідно до статті 137 ЦПК України.

Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору, суд зазначає наступне.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 58 758,00 гривень за кредитним договором № 0848-0013 від 15.11.2021 укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , кредитним договором № 9045443 від 14.02.2022 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ..

Тобто, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за двома різними кредитними договорами. Кожен кредитний договір має свій номер та дату укладення, суму та строки кредитних зобов`язань. Наданими позивачем доказами виникнення заборгованості є відповідні кредитні договори з відповідними додатками до них, розрахунки заборгованості тощо. Тобто заявлено дві вимоги майнового характеру, які не пов`язані між собою, є самостійними, мають різний предмет позову, підстави їх виникнення та доказування, і можуть буди вирішеними окремо одна від одної. Позивачем в позовній заяві об`єднано дві самостійні вимоги, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за двома кредитними договорами, що є самостійними вимогами майнового характеру, проте обґрунтування підстав такого об`єднання не зазначено.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень згідно платіжної інструкції № 0549750001 від 27.08.2025, як за одну вимогу майнового характеру, хоча фактично заявив дві вимоги майнового характеру.

Разом з тим, оскільки позивачем не була оплачена одна вимога майнового характеру, з позивача на користь держави слід стягнути недоплачений судовий збір в сумі 2422,40 гривень.

Керуючись статтями 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором позики № 0848-0013 від 15.11.2021 в сумі 56900,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 36900 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором позики № 9045443 від 14.02.2022 в сумі 1885,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" судовий збір в сумі 2422,40 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 2422,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, вул. Гедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун