Решение № 135891165, 17.04.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/80/26

Провадження № 2/604/213/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року cелище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовної заяви.

Представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 070 грн, з яких 13 000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 21 970 грн - заборгованість за процентами, 6500 грн - заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ, 2600 грн - комісія за надання кредиту. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,4 грн.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 14.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір №227134-КС-002, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 13 000 гривень, на строк 24 тижні (169днів).

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на дату подання позовної заяви у відповідача виникла заборгованість у розмірі 44 070 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у частині стягнення заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦКУ та комісії за надання кредиту.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - адвокат Драус О.О. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Суд ухвалює повне рішення у відсутності сторін, без проголошення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені обставини справи та докази на їх підтвердження.

14 лютого 2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» уклали договір №227134-КС-002 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікацій них систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

14 лютого 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферти) укласти Договір №227134-КС-002 про надання кредиту.

14 лютого 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Згідно з п.2.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 13000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Згідно з умовами Договору (пункти 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.11, 2.12, 2.13):

строк кредитування - 24 тижнів (169 днів);

стандартна процентна ставка - 1% в день, фіксована;

комісія за видачу кредиту - 2600 грн;

сума кредиту становить - 13 000,00 грн;

строк дії договору - до 01.08.2025;

денна процентна ставка - 0,86%;

дата видачі кредиту - 14.02.2025;

дата повернення - 01.08.2025.

ОСОБА_1 при зверненні до ТОВ «Бізнес Позика» з метою надання кредиту вказала номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .

Листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260312/60622-БТ від 18.03.2026 на вимогу суду повідомлено, що картка НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , номер рахунку НОМЕР_3 .

Як вбачається із виписки про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_3 за період з 14.02.2025 по 01.08.2025, 14.02.2025 на вказаний банківський рахунок, який належить ОСОБА_1 та до якого прив`язана банківська карта № НОМЕР_2 , зараховано кошти у розмірі 13 000,00 грн.

Норми права, застосовані судом.

За кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1 , абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Висновок по суті спору.

Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами договору, що відповідає принципу свободи договору, отримав грошові кошти, однак не повернув заборгованість по кредиту.

Щодо комісії за видачу кредиту, то така є одноразовою виплатою за видачу кредиту, передбаченою Договором та Законом, така включена у Графік платежів та передбачена Паспортом споживчого кредиту. Право кредитодавця на нарахування комісії, пов`язаної з наданням та обслуговуванням кредиту, відповідає вимогам частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент укладення та виконання договору.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Зазначене також узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, вимоги в частині стягнення комісії за видачу кредиту є підставними.

Щодо стягнення процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти річних на підставі статті 625 ЦК України за кредитним договором нараховані у період дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов`язку їх сплати.

Отже вимога про стягнення з відповідача 6500,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України за кредитним договором є безпідставною.

Відповідно до умов договору Відповідач зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Однак відповідачка доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредиту суду не надала, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 37 570 грн, з яких 13 000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 21 970 грн - заборгованість за процентами, 2600 грн - комісія за надання кредиту.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2269,69 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задоволити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Кредитним договором №227134-КС-002 від 14 лютого 2025 року в розмірі 37 570 (тридцять сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень.

Відмовити у решті позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 69 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено у відсутності сторін, без проголошення, у відповідності до ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК - 21.04.2026.

Суддя І.В. Федорович